Коли в Ольгопіль приїхала виставка «Дня», для розміщення фоторобіт нам дали помічника Юру — із місцевих мешканців. Він досі не був особливим цінителем фотомистецтва й допомагати мусів через те, що суд призначив йому за хуліганство 40 годин громадських робіт. За логікою, він мав просто відбувати свої години на кшталт хулігана Феді, героя відомого фільму Гайдая. Але —дивна річ! — за два дні з Юрою сталась цікава метаморфоза: ця робота його справді захопила і він почав сприймати її не як покарання, а як нагороду. І навіть коли його «робочі» години закінчились, Юра із задоволенням допомагав нам розставляти світлини і навіть привів своїх дітей та дружину. Він із захопленням водив їх виставковою залою і показував найбільш цікаві, на його думку, фотороботи.
Мені здалось, що за ці два дні його манери змінились на краще.
І тут я згадав свого друга дитинства Андрія. Доля розпорядилась так, що, реалізуючи свій духовний поклик, він став священиком. Одного разу я запитав його, що він вважає основним у своїй роботі. Він відповів: «Рятувати заблудлі душі».
Можливо, це і прозвучить занадто патетично, але коли в душі людини відбуваються зміни на краще, то це є найбільшим сенсом будь-якої справи.
«Не треба думати, що духовність зводиться тільки до ідей. Духовність — це спосіб життя». Ці слова Сергія Кримського є віддзеркаленням того, що роблять газета «День» та її головний редактор Лариса Івшина. Постійна модернізація господарства, а, відповідно, і духовних запитів людей — це спосіб життя Павла Каленича. В Ольгополі кажуть: «Каленич ні з ким не змагається, але завжди йде попереду».
Тому головний редактор газети «День» і керівник агрофірми «Ольгопіль» є не просто партнерами, вони в першу чергу — однодумці.
Тож невипадково Ольгопіль уже втретє приймає фотовиставку «Дня».
Місцевий будинок культури є тією частинкою нового обличчя селища, яке ольгопільчани називають «Голлівуд». Ландшафтний парк з фонтанами, алеями, морем квітів і пам’ятником Олександру Пушкіну є прикрасою не тільки Ольгополя, сюди приїздять гості з усієї України. (Кілька років тому в місцевій пресі з’явилася замітка: в архівах нібито знайшли вірш, написаний Олександром Пушкіним саме в Ольгополі. Автор твору не тільки звертається до селища «ай да Ольгополь» і називає його «скверным городишком», а й наводить подробиці подорожі: «Здесь ось кареты я сломал. Да сто рублей еще спустил в картишки». — Ред.). Останнім часом найкращим подарунком для місцевих дітлахів є роликові ковзани, на яких вони із задоволенням катаються у спеціально для цього створеній пішохідній зоні.
Абсолютно нетиповий для селища пейзаж. Таким же нетиповим є ставлення Павла Каленича до гуманітарної сфери на селі. Він вважає, що розбудова інфраструктури й духовне відродження — процес цілісний. Фотовиставка газети «День» — це один з рушіїв такого відродження.
На відкриття такого поважного всеукраїнського заходу було запрошено керівників місцевих підприємств, працівників закладів освіти та культури, представників преси, учнів і студентів. Завітали також друзі Павла Каленича із сусідніх областей.
У своєму вступному слові директор з розвитку газети «День» Тетяна Онищенко сказала, що разом із виставкою до Ольгополя приїхала частинка душі головного редактора Лариси Івшиної. І ця часточка присутня в газеті, в кожній книжці та в кожній фотороботі. Попередні виставки, які проходили в Чечельнику, відкривала Лариса Олексіївна. І хоча цього разу вона не змогла приїхати, ми відчували її присутність у всьому. Насамперед у теплій атмосфері цього свята і, звісно, в рівні інтелектуального й духовного спілкування. Як сказав Павло Каленич, таке спілкування надихає на гарні справи.
Тетяна Вікторівна розповіла про акції та проекти «Дня», який у цьому році буде святкувати своє 15-річчя. Як виявилось, гості добре знайомі з усім, що робить колектив газети, адже південь Поділля читає, передплачує «День» і бере активну участь у його ініціативах. Ось і цього разу місцеві бізнесмени, депутати обласної та районної рад, інші запрошені із задоволенням долучились до акції «Подарунок рідній школі». Книжки з Бібліотеки «Дня» та передплату на газету отримали всі школи району, а також місцеве професійне училище та бібліотека. Павло Каленич, вручаючи книжки директору Тартацької школи Миколі Колосову, сказав, що гарну книжку потрібно читати в теплі та затишку, тому свій подарунок доповнив обіцянкою, що до нового навчального року в школі будуть встановлені сучасні вікна.
Звісно, ми з колишнім фотокором «Дня» Борисом Корпусенком теж долучились до цієї акції. Книги з Бібліотеки газети отримали школи Ольгополя та села Воронківці Старокостянтинівського району, що на Хмельниччині .
Борис також подякував своєму вчителю фотографії В’ячеславу Домбровському за те, що багато років тому, долучаючи дітлахів до «магії червоного світла» в фотолабораторії шкільного гуртка, він фактично визначив долю свого учня. Учитель, розчулений до сліз, отримав у подарунок книжки й ту фотокамеру, з якою Борис розпочинав свою професійну діяльність.
Віктор ЗЕМНОРІЙ, член Національної спілки журналістів і Спілки фотохудожників України, кореспондент газети «Гайворонські вісті» (Кіровоградська область):
— Для того, щоб приїхати на відкриття виставки, ми з кількома моїми земляками скинулися на пальне. Я особисто був на попередніх двох виставках, і цю також не міг оминути. Моя донька Наталя, яка редагує районну газету, не пропускає вернісажів у Києві та інших містах, тож ми постійно стежимо за новинами у цій сфері. Мені вже 73-й рік, але вважаю, що навіть у такому віці не соромно повчитися на кращих зразках фотомистецтва, представлених тут. І велике спасибі Павлові Євгеновичу за постійну увагу не тільки до матеріального, а й до духовного. Бо ж не хлібом єдиним живе людина.
Олександр ГОРДІЄВИЧ, колишній фотокореспондент Укрінформу та УНІАНу, Вінниця:
— Для виставки дібрано дуже гарні, цікаві та професійні фото з усіх куточків України. Сьогодні в Ольгополі справжнє свято. Відколи я востаннє тут був, селище разюче змінилось у кращий бік. Є тут такі куточки, які можна сміливо прирівнювати до Західної Європи.
На жаль, обставини останнім часом складались так, що я не мав змоги брати участь у Фотоконкурсі «Дня», але цього року для такої гарної справи обов’язково відберу кілька кращих робіт. Газета «День» у всіх своїх справах піднімає планку на найвищий рівень. Нині серед друкованих ЗМІ це найбільш інтелектуальне видання. І при цьому немає якоїсь дистанції від звичайних людей. І те, що сьогоднішня подія відбувається не в великому місті, а у селищі Ольгопіль, ще раз підтверджує демократичність газети. Її видно на виставці, на світлинах, представлених звичайними фотолюбителями, роботи яких за майстерністю іноді перевершують роботи знаних майстрів.
Ганна ЮРАШ, пенсіонерка, Ольгопіль:
— Хочеться жити у красі й гармонії, щоб було чисто, цвіли квіти, будинки були красивими, а люди усміхненими та щасливими. Ми всією сім’єю намагаємося створити таку красу навколо себе. Підтримуємо порядок в оселі й на подвір’ї, привчаємо дітей до порядку. Торік, за ініціативи й фінансової підтримки Павла Каленика, в Ольгополі проходив конкурс на найкраще впорядкування двору, і ми отримали перший приз — 5 тисяч гривень. Хочеться, щоб наше селище було красивим і охайним. Краса світу і краса душі — це речі, які нерозривно пов’язані між собою. Тому такі акції, як сьогоднішня фотовиставка, мають стимулювати до того, щоб ми жили краще. Фотографія «Літня кухня» примушує задуматись, що потрібно зробити, щоб жити гідно й, разом з тим, цікаво.
Сергій ШЕПІТКО, голова Чечельницької районної ради:
— Минулого разу, коли до нас приїздила виставка «Дня», я оглянув її до відкриття, а потім прийшов увечері, коли було менше людей, і дивився ще кілька годин. Кожна фотографія відображає життя завдяки величезному таланту авторів. Я бачу тут неймовірну кількість сильних робіт і обов’язково ще прийду сюди, щоб знов побачити цю красу та осмислити її. Висловлюю велику подяку головному редактору газети «День» Ларисі Івшиній за змогу поринути в свято емоцій і краси. Ми завжди раді бачити Вас на подільській землі.
Іван ВОЛОШЕНЮК, заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників, м. Вінниця:
— Враження прекрасні. Я побував на багатьох виставках і можу сказати, що ця зіткана з художніх шедеврів. Вона ошелешує. ЇЇ потрібно дивитися тиждень, тому що важко відразу осягнути таку масу таланту. До гарного видання тягнуться гарні фотографи. А ще вона насичена атмосферою доброти. Дуже емоційна, як на фото Руслана Канюки «Країна мрій» і на багатьох інших світлинах. Тут немає надуманості, життя відображене таким, як воно є. Дуже добре, що така плідна співпраця газети «День» і агрофірми «Ольгопіль» дає прекрасні результати. Приклад цього — сьогоднішнє свято.
Ніна КУЧЕР, директор школи с. Каташин Чечельницького району:
— Я вперше на фотовиставці. Побачене вражає, дивує й надихає. Усі фотографії дуже талановиті й цікаві. Дуже добре, що тут мало політики, кількість якої в нашому житті іноді просто зашкалює. Зате дуже багато світлин, які змушують замислитись над нашим життям. Деякі фото просто «вистрілюють» проблемою. Коли дивишся на знімок «Літня кухня», розумієш всю глибину сьогоднішньої кризи. Разом з тим, виставка вселяє оптимізм і розуміння того, що все можна подолати, як на фото Євгена Машурова «Весілля на все село». Дякую за прекрасні подарунки — книжки з Бібліотеки «Дня». Я встигла переглянути декілька публікацій з «Екстракту +200» і хочу сказати, що це дуже інтелектуально.
Олександр КОЛІСНИК, житель Ольгополя, заступник директора районних електромереж:
— Сьогодні у мене день народження, тому відкриття фотовиставки в такий день я можу вважати за подарунок. Бо що може бути кращим подарунком, ніж отримання душевної насолоди від спілкування зі справжнім мистецтвом! Хочеться висловити подяку керівнику агрофірми за підтримку такої чудової акції газети «День». Кожного разу, відвідуючи фотовиставку, відкриваю для себе нові грані людських відносин. Ми маємо можливість бачити Україну очима талановитих фотографів. Україна різна, вона і сміється, і плаче.
Особливе враження справив на мене знімок «Останній урок». Тут зафіксовано справді прекрасну і трепетну мить прощання з дитинством. Бажаю газеті «День» нових творчих здобутків, нових прекрасних знімків. Дуже сподіваюсь, що така гарна традиція, як Фотовиставка «Дня» в Ольгополі, буде продовжуватись багато років.
Федір ШЕВЧУК, заслужений журналіст України, кореспондент обласної газети «Вінниччина», Бершадь:
— Ми щиро заздримо своїм сусідам, які мають чудову можливість безпосередньо знайомитися з кращими зразками фотомистецтва. Мріємо, що і в наш райцентр колись завітає така виставка. Загалом же, вважаю «День» не просто газетою для вдумливих людей, а насамперед виданням, яке запрошує читача до співпереживання, роздумів і пошуку вірного шляху. Такий фотоконкурс міг започаткувати тільки «День». Адже кращі світлини — це зразки високого мистецтва. Вони надовго залишаються в пам’яті. І після перегляду виставки виходиш із зали одухотвореним, очищеним від усього наносного та штучного. Катарсис у чистому вигляді!
Максим НИЧ, учасник та призер Фотоконкурсів «Дня»:
— Фотографія — це лише зафіксований момент — доля секунди. Але ж і наше життя складається з таких моментів: радості, суму, щастя, здивування. Уже втрете я маю можливість переглядати фотовиставку. Спочатку в Києві, потім у Львові й ось в Ольгополі. І кожного разу я знаходжу для себе щось нове й цікаве. Тут можна дуже багато чого навчитись.
Для мене фотографія за декілька років стала невід’ємною частиною життя, і все це саме завдяки Фотовиставці «Дня». Уперше потрапивши на фотовиставку в 2007 році, я був просто вражений побаченим, я ніколи раніше не бачив таких робіт, і саме це змінило мій погляд на справжнє фото. З того моменту вже чотири роки я активно займаюсь фотозйомкою. І за це я дуже вдячний газеті «День» і пані Ларисі Івшиній особисто, за її титанічну роботу, яка приносить задоволення людям та змінює погляди на життя. Чекаю з нетерпінням нової Фотовиставки «День-2011».
Ангеліна П’ЯНИЩУК, школярка, 13 років, смт Чечельник:
— Уже вдруге я побувала на Фотовиставці газети «День». Для мене це свято. Вражень від побаченого багато, адже в кожній роботі — ціле життя. Світлини реалістичні й викликають цілу бурю емоцій: від усмішок до сліз. Байдужим на такій виставці не залишився ніхто. Уся Україна постає перед нами близькою рідною домівкою Ми живемо серед таких прекрасних людей, навколо буяє така чудова природа, і цю красу за допомогою об’єктива можна передати іншим людям. Щира вдячність митцям, які працювали над фотокартинами, завдяки їм ми всі змогли відчути ті хвилини радості і печалі, які переживають їхні персонажі. Після перегляду виникає бажання взяти в руки камеру і фотографувати все-все, що нас оточує: друзів, рідню, живу природу і просто незнайомих людей. Хочу закликати всіх відвідати цю прекрасну фотовиставку.
Микола КОЛОСОВ, директор школи с. Тартак Чечельницького району:
— Виставка просто неперевершена. Кожного разу, коли тільки з’являється можливість, я із задоволенням переглядаю ці прекрасні роботи. Важко навіть виділити якусь конкретну фотографію. Подобаються всі. А сьогоднішній перегляд надихнув мене на такі слова:
Не знаю, як у кого,
а у мене
Бува, і серед ночі
перед очима постають
Ось ці яскраві,
незабутні фото,
Які (а це вже без прикрас)
життя нам додають.
У кожному із них
страждання автора,
а часом каяття,
Його бажання «вихопити»
ту єдину мить,
Яка кричить, благає,
закликає,
Волає, щось зробити,
щось змінить.
Отож, вам вдячність,
що не має меж,
І вірить чечельницький люд
у ваше світле майбуття,
Бо це ж не просто
фотокадри,
Це є глибинна
філософія життя.
Після відкриття фотовиставки у 2009 році газета «День» писала: «Дехто з відвідувачів мудро зазначав, що Фотовиставку «Дня» можна назвати «альтернативним телебаченням». Тому що такої країни, яка постає на цих світлинах, ви, на жаль, не побачите на екрані. Наче її й немає зовсім... Тим часом, таких містечок, як Чечельник, із притаманною їм особливою українською екзотикою — сотні, може, навіть тисячі... Куди не кинь оком — фантастична країна, що так потребує нашої уваги та любові!»
Сьогодні ми ще раз з величезним задоволенням відчули цю атмосферу уваги та любові.
Ми любимо «День». Чекаємо нових зустрічей і нових вражень.
