Передивляючись на комп’ютері фотографії, я знайшов торішній знімок, на якому мій друг, Павло Коваль, стоїть усміхнений у весняному цвіті. На жаль, це була остання весна в його житті. Він дуже любив весну. Очевидно тому, що найбільшими випробуваннями його життя були довгі зими в норильських таборах...