Колишнього заступника міністра охорони здоров’я Романа Василишина таки чекає суд. Нагадаємо, екс-чиновника МОЗ та у минулому головного лікаря Олександрівської лікарні у Києві звинувачують у вимаганні хабарів із практикуючих лікарів за можливість оперувати пацієнтів. Кілька місяців тому столичний Печерський районний суд відмовився розглядати справу Василишина через порушення підслідності, оскільки затриманням і розслідуванням мала займатися не Генеральна прокуратура, а Національне антикорупційне бюро. Утім, прокуратура оскаржила це рішення. Тепер справу Василишина розглядатимуть з початку, що знову може зайняти не один місяць, адже перший процес тривав понад рік.
НЕ ВАСИЛИШИНИМ ЄДИНИМ
Це не перше гучне затримання у сфері охорони здоров’я. Приміром, уже понад два роки розглядається справа екс-міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової. Генпрокуратура відкрила проти неї кримінальне провадження за привласнення коштів в особливо великих розмірах. Чиновниця зникла за кордоном — так само, як і більшість із команди колишнього президента Віктора Януковича. Її навіть оголошував у розшук Інтерпол, але жодного судового засідання за участі Богатирьової ще не відбулося.
Два роки тому скандальним затриманням відзначився Національний інститут раку. Проти його директора Ігоря Щепотіна відкрили кримінальне провадження за перевищення службових повноважень, зокрема за махінації із закупівлями обладнання та ліків. Щепотін досі намагається відновитися в інституті через суд. За кілька днів до звільнення з посади він призначив себе керівником Науково-дослідного відділення пухлин органів черевної порожнини, от і пробує відкрити цей «запасний парашут».
Ще один медично-судовий кейс стосується колишнього керівника Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Віталія Москаленка. Він обвинувачується у заволодінні грошима університету шляхом зловживання службовим становищем. За висновками комісії МОЗ, котра проводила перевірку діяльності екс-ректора, виявили порушень на понад 40 мільйонів гривень. Нещодавно на сайті НМУ імені О.О. Богомольця з’явилась новина про продовження суду над Москаленком, наступне засідання відбудеться 25 вересня. Колишньому керівнику вишу загрожує ув’язнення на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також конфіскація майна.
ШКІДЛИВІ МАХІНАЦІЇ
Порушують закон і нижчі за рангом чиновники медичної сфери. Промоніторивши новини за липень-серпень цього року, натрапляємо одразу на кілька повідомлень від правоохоронних органів про зловживання медичних працівників. Так, СБУ спільно з прокуратурою викрила злочинну діяльність посадовців комунальної установи, що формує запаси донорської крові для медичних закладів Київської області. За два роки зловмисники збагатилися на 20 мільйонів гривень.
На початку серпня Національне антикорупційне бюро України разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою затримало головного лікаря Запорізької обласної лікарні за підозрою у зловживанні службовим становищем. За версією слідства, затриманий незаконно закупив 26 автомобілів швидкої медичної допомоги за рахунок субвенції з державного бюджету. Однак комплектація та технічні параметри «швидких» не відповідали стандартам України. Слідчі припускають, що через таку схему державі завдано збитків на 13 мільйонів гривень.
Меншими масштабами зловживань «прославилася» Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит». Національна поліція затримала дитячого ортопеда-травматолога за вимагання та отримання хабара у сумі 250 доларів. Зауважмо, це добірка повідомлень про зловживання у медичній сфері буквально за останні тижні. При цьому ми не ставимо тавро на медиках узагалі — безперечно, серед них є багато порядних людей, і зокрема тому важливо писати про спроби подолати корупцію у галузі.
РОЗГОЛОС ЯК ЗАПОБІЖНИК
Арешт і початок розслідування ще нічого не означає. Слідство може тривати роками, а справедливого вироку суду та покарання практично ніхто з посадовців не отримує. «На прикладі з Віталієм Москаленком ми переконалися, що довести такі історії до фіналу практично неможливо, — зауважує «Дню» Катерина Амосова, ректор НМУ імені О.О. Богомольця. — Об’єктивні причини, зі слів нашого адвоката, — це перевантаження судів і дефіцит суддів, а також перевантаження прокуратури та Національної поліції, яка займається досудовим розслідуванням. Зараз відкрити кримінальне провадження, тобто внести справу до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стало елементарно просто. І наслідком такої простоти стала велика кількість бюрократичної роботи, щоб такі справи закрити, а це — людський час і ресурси. Суб’єктивні фактори — можливість тягти досудове слідство та судовий розгляд до безкінечності, для чого існує багато адвокатських хитрощів. У кейсі Москаленка це — безкінечні хвороби, спроби захисту змінити прокурора, «зайнятість» адвоката, проблеми з тим, щоб зібрати трьох суддів разом, щоб відбулося засідання».
На думку Амосової, екс-ректор чекає зміни влади. «Не думаю, що мітинги можуть ефективно прискорити процес, та й політичний тиск у принципі прирівнюю до ризику «зведення рахунків» і підміни закону політичною доцільністю та беззаконням. Не думаю, що МОЗ може щось зробити. Але у подібних історіях є не тільки зрада, а й перемога: це винесення цих справ у публічну площину та втрата фігурантами роботи-»годівнички», що викликає страх в інших подібних корупціонерів і зменшує їхню зухвалість. Толерантність суспільства до подібних явищ постійно зменшується, але цей процес повільний», — констатує ректор НМУ імені О.О. Богомольця.
Суспільство повинне контролювати подібні справи. Інакше нема чого скаржитися на відсутність результатів. Так вважає громадський активіст Олександр Равчев. «Ми звертаємо увагу на корупцію чиновників, коли їх арештовують. Проте від арешту до вироку може пройти кілька років, і весь цей час за справою треба стежити, щоб не дозволити розвалити її у суді, — акцентує Олександр. — Окрім того, на ефективність існуючих рішень вплинуло й те, що ці справи починала і вела нереформована Генеральна прокуратура, чия робота завжди викликала запитання. Тут буде показовим, як розвиватиметься справа щодо головного лікаря запорізької лікарні, якого затримало НАБУ. Але й у цьому випадку ми можемо не побачити покарання за злочини, якщо й надалі справи про корупцію розглядатимуть звичайні українські суди, а не спеціалізований антикорупційний суд, про який йде мова вже кілька років».
