Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Стандарти середньої освіти

Як наблизити український варіант до європейського
24 лютого, 2010 - 00:00

У середині 90-х років після тривалих та доволі емоційних дискусій повноважних представників держав Європейського Союзу та Північної Америки, що були зацікавлені в упорядкуванні обмінів абітурієнтами і студентами, був сформований «світовий стандарт середньої освіти». За володарями «стандартних атестатів» визнавалося право вступу в будь-який високорейтинговий університет світу. Ось нормативно-обов’язкові параметри «стандарту середньої освіти»:

І. Тривалість не менше 12 років денної освіти з 10-місячним навчальним роком.

ІІ. Не менше трьох років має тривати заключна стадія профільного навчання, під час якої учні старшої СШ чи ліцею дуже глибоко вивчають невелику групу тих предметів, що відповідають профілю запроектованої вищої освіти.

Критерії І—ІІ виконуються в усіх державах ЄС, не виконуються в США і, на жаль, практично невідомі й не виконуються в Україні. Тому для вступу на 1-й курс австрійських чи інших університетів молоді українці повинні попередньо закінчити два чи три курси наших ВНЗ.

У момент найвищих освітніх досягнень СРСР діяла «сталінська 10-річка», в якій діти і підлітки навчалися по суботах, завершували навчальні роки наприкінці червня, складаючи так звані «перевідні екзамени». До отримання атестату «доживала» приблизно 1/5 вступників у перший клас — найбільш здібні та умотивовані. Університети та інститути отримували «якісних» абітурієнтів і одразу ж починали виклад серйозних дисциплін. Нескладне обчислення дало нам такий результат: астрономічна тривалість становила 10 000 (десять тисяч!) астрономічних годин, що на 2500 а.г. перевищує відповідний показник тієї 12-річної середньої освіти, яка передбачена нашим сучасним освітнім законодавством.

Можна мріяти про відновлення поліпшеного варіанту «сталінської 10-річки», але здійснити його неможливо, адже за тогочасними нормативами треба навчати не 1/5, а всі 100% учнів.

Астрономічна тривалість сучасних 12—13—14-річних варіантів європейської середньої освіти лежить у доволі широких межах — від 9000 до 12800 а.г., а профільного 3—4—5-річного навчання — від 2700 до 5400 а.г. Відповідні показники для України настільки неприємні, що ми їх наводити не будемо, адже профільне навчання у нас практично відсутнє, навчальні роки в середньому семимісячні, а про «перевідні» екзамени і серйозну діагностику всі давно забули.

Найновіші (після 2000 року) відкриття кількох наук, що на молекулярному рівні вивчають мозкову діяльність, пояснюють велику кількість тих явищ, що мають відношення до тривалості, змісту і методів навчання у школах. На жаль, подібні до ефекту «професіоналізації» мозку фундаментальні процеси лишаються цілковито невідомими для всіх тих осіб, які намагаються вплинути на негайний перехід середньої освіти України до 10-річного терміну навчання зі збереженням найдовших у світі літніх канікул і тотального «недовантаження» мозку дітей і підлітків. Більш детальні пояснення вказаних наукових досягнень вимагають, звичайно, окремих статей.

Країни Європейського Союзу не визнають українські атестати про середню освіту. Якщо ми перейдемо на 10-річний термін навчання, вони прирівнюватимуть наші університетські дипломи до атестатів власної «стандартної» середньої освіти.

Костянтин КОРСАК, доктор філософських наук, директор Київського інституту освітньої політики
Газета: 
Рубрика: