Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Стара садиба шукає кращої долі

Як і коли реставруватимуть пам’ятки архітектури у центрі Києва?
6 серпня, 2015 - 10:13
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Розкіш, яка щезає — це про столичну садибу Міхельсона. Будинки по вулиці Пушкінській, 35 — 37 привертають увагу вишуканими фасадами і... жалюгідним станом. Стіни, зведені наприкінці ХІХ століття, руйнуються під дією вітру, дощу, врешті, часу. Будинки перебувають у приватній власності. Цього року девелоперська компанія, яка опікується садибою, оголосила конкурс «Майбутнє минулого» на найкращу концепцію відновлення садиби Міхельсона.

«Багато років ці будинки стоять закриті, не можна зайти у двір, нічого там не відбувається. Ми вирішили влаштувати конкурс, залучити якомога більше архітекторів, щоб хоча б зрозуміти, як організувати простір у кварталі. Хочеться, щоб це був цілісний комплекс», — ділиться координатор конкурсу Вікторія Яковлєва. Організатори хочуть, щоб будинки були житловими, підвищеної комфортності, зелена зона у дворі — обов’язкова. 

Між чотирьох історичних будівель стоїть закинутий дитсадок радянських часів — у 1990-х роках його визнали аварійним. Девелопери хочуть, щоб замість нього звели нову будівлю. У ній, серед іншого, планують створити приватний заклад для дошкільнят, які житимуть в елітному кварталі. Але також там передбачать «бюджетні» місця для дітей, які мешкають поблизу і батьки яких не зможуть сплачувати за місце у такому закладі.

Суперечливе питання — чи можливо робити надбудови на старовинних спорудах. «Цю тему треба обговорювати. У Києві є надбудови, і над пам’ятками архітектури зокрема. У будь-якому разі, висота будинків після реставрації має бути не більшою за 27 метрів, — каже Вікторія Яковлєва. — Фасади мають залишитися такими, як зараз. Їх реставрація — це вельми кропітка робота. Колір стін може змінюватися, це ми також будемо обговорювати. Але усе оздоблення, архітектурні «красивості» мають залишитися».

Понад десять заявок уже надійшло на конкурс. Є подання зі Львова, проектом зацікавилися архітектори з Харкова й іноземні фахівці. Конкурс мав тривати до 9 вересня цього року, але його продовжать ще на кілька місяців. Деякі архітектори запізно дізналися про проект і не встигають оформити подання. Коли прийом заявок завершиться, усі роботи виставлять для обговорення громадськості. Також найкращий проект обиратиме журі. До його складу, зокрема, увійдуть історик Києва Михайло Кальницький, заступник голови Національної спілки архітекторів України Олена Олійник, головний архітектор Києва Сергій Целовальник, директор інституту «Укрпроектреставрація» Ольга Рутковська. Організатори хочуть залучити до журі якомога більше депутатів Київради, але вони не дуже активно реагують на таку пропозицію.

  Девелопери опікуються будинками на Пушкінській близько десяти років. Відновлення садиби Міхельсона затягнулося через суди і конфлікти з місцевими жителями. «Як тільки заходимо на об’єкт, починаються непорозуміння з так званою громадськістю, яка живе поряд. Деякі люди не хочуть, щоб ми тут працювали. Але, якщо будинки перейдуть у власність міста, хтось вірить у те, що ними займуться? У міста немає грошей, а у нас є інвестори і сили, ми маємо досвід роботи в історичній частині Києва», — коментує Вікторія Яковлєва.

Для встановлення діалогу з громадськістю щосереди ввечері у дворі садиби Міхельсона організатори конкурсу влаштовують цікаві зустрічі. Такі «Арт-середи» проводять з травня. Спочатку розмовляли про історію садиби і про самого Фрідріха Міхельсона, купця-мільйонера і, по-сучасному, інвестора. Останнім часом дискутують про архітектуру, обговорюють, як старовинні будівлі зберігають за кордоном. Отже, кожен може прийти на таку зустріч, висловити свою думку щодо відновлення будинків чи просто дізнатися щось нове. Ці розмови й суперечки, разом з архітектурним конкурсом — шанс для цінних будівель знов наповнитися життям.

Марія ПРОКОПЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: