Найбільшим досягненням у питаннях надання допомоги переселенцям за 2016 рік громадські організації вважають створення Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (МінТОТ). Також — запуск Єдиної інформаційної бази ВПО, спрощений порядок вступної кампанії для абітурієнтів-переселенців та інші зміни у сфері освіти, створення можливості для взяття ВПО на квартирний облік за місцем перебування і започаткування міжнародного моніторингу плану дій у реалізації Національної стратегії у сфері прав людини.
МІЖ ПИТАННЯМИ ДЕРЖБЕЗПЕКИ ТА ІНТЕРЕСАМИ ГРОМАДЯН
Позитивні зміни незначні, тож мало відобразилися на переселенцях, яких нині налічується в Україні майже 1,7 мільйона. За словами фахівців, жодних зрушень не відбувається в питанні забезпечення доступним житлом: за словами представників громадськості, нічого не зроблено щодо компенсації втраченого житла — не ухвалено відповідних законів.
Інша гостра проблема — ВПО скаржаться на масові припинення соціальних виплат внаслідок верифікації. Крім цього, досі переселенці позбавлені права брати участь у місцевих виборах. У сфері освіти не затверджено цільової програми, яка забезпечувала б дітей-ВПО підтримкою для здобуття професійно-технічної та вищої освіти — те, що лобіювали громадські активісти. Представники громадських організацій звертають увагу, що важливим невирішеним питанням є фінансування програми щодо соціалізації, інтеграції та працевлаштування ВПО і щодо участі в місцевих та національних виборах.
«Залишається також питання щодо правил, комфорту й обмежень перетину лінії розмежування. Ми маємо балансувати між питаннями державної безпеки, тому що це дійсно не має бути безконтрольно, та інтересами громадян. Гостро стоїть питання кримського нерезидентства, відновлення соціальних виплат, щодо законодавчих ініціатив, які стосуються блокади Донбасу, — зауважує координатор благодійного фонду «Восток SOS» Олександра ДВОРЕЦЬКА. — Разом з тим багато зроблено для документування порушень прав людини — створена міжвідомча робоча група, яка цим займається. Плюсом є і те, що в парламенті зареєстровано два законопроекти щодо безвісти зниклих осіб — помалу справа просувається... Коли ми готували звіт, то побачили багато позитивних змін — і з боку громадськості, і з боку держави. Зараз іде процес формування громадської ради при МінТОТ».
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЖИТЛОВОЇ ПРОБЛЕМИ
За словами заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгія Туки, в бюджеті на 2017 рік вони просили півтора мільярда гривень на потреби ВПО. Надали ж 250 мільйонів гривень. Вихід, на думку Георгія Туки, має полягати в пошуку коштів, їх перерозподілі з інших статей.
«14 грудня, згідно з розпорядженням Кабміну, наше міністерство стало дієздатним. Сьогодні 90% нашої діяльності — це розробка і впровадження державної політики у цій болісній сфері, однією з важливих частин якої є проблематика питань ВПО. За два з половиною роки вперше ці питання були винесені на засідання Кабміну, — продовжує заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій ТУКА. — Мене досі не задовольняє система запровадженої верифікації, я не задоволений фінансуванням. Попри це, ми намагатимемося знайти ці кошти. Для цього їх треба буде перерозподілити або, простіше, забрати з інших статей бюджету — наприклад, Міноборони, Пенсійного фонду, Міністерства охорони здоров’я. Рішення дуже непросте. Також будемо шукати додаткові зовнішні джерела фінансування».
Щодо вирішення питань отримання житла для ВПО, то, за словами заступника міністра, над нормативною базою зараз працює міжвідомча група при міністерстві. Це питання включає низку соціальних аспектів — інфраструктура, зайнятість, створення мережі дошкільних закладів тощо. Уже розроблена концепція , але до її впровадження ще далеко.
«Суть нашої пропозиції — використовувати досвід країн, які вирішували питання надання житла ВПО. Більшість наших людей прагне мати житло у власності. Натомість переважна більшість жителів інших країн — у користуванні. У цьому є велика проблема щодо залучення міжнародних інвестицій, — наголошує Георгій Тука. — Тому ми пропонуємо такий варіант: переселенці за згодою, надавши документи про право власності на житло на неконтрольованій або окупованій території, передають його, умовно кажучи, до фонду. Факт права власності може використовуватися як фінансова гарантія на отримання коштів для будівництва приватного житла. Щоправда, механізми ще не відпрацьовані — зараз ми працюємо над цим».
За словами заступника міністра, така практика є в Ізраїлі: там людина, позбавлена можливості користуватися власним житлом, отримує від держави близько 30 тисяч доларів і самостійно вирішує, що з ними робити — купувати помешкання на вторинному ринку чи інвестувати в новобудови. Крім того, в Ізраїлі розробили програму стимулювання отримання кредитів для переселенців. За словами експертів, правозахисники здебільшого підтримують таку концепцію.
В Україні існують складнощі з інвестиційними коштами. Втім, за словами Георгія Туки, уже є один позитивний результат: німецький банк погодився надати перший транш у розмірі 20 мільйонів євро на вирішення питань забезпечення житлом ВПО. 6 лютого німецькі експерти приїдуть в Україну і доповідатимуть про низку рішень.
