Може не бути звичних картин, картиночок, картинищ... І навіть не за витворами жалкуєш — за неголеними, шалено-поетичними й худорлявими їх творцями. Яких вітром хитає, а вони — стоять. Три дні не їли — а все ж таки стоять. Тоскно позирають на «дендівські» пункти обміну, на відгодованих «коней» під ними й муркочуть під ніс зовсім уже не по-мистецьки: «росте, падлюка...».
Ознаки наближення «кризи жанру» — андрієузвозівського — з’явилися на вуличці два роки тому. Ніби увертюрою до теперішньої інфляції тоді позникали іноземці. Не всі, звичайно, проте набутий статус однієї з найбільш корумпованих європейських держав із постійно зростаючим рівнем злочинності не додав Україні популярності. У зв’язку з цим суттєво поменшало й туристів. І Андріївський узвіз поступово почав трансформуватися у комерційну зону. Саме тоді, до речі, за якимось дивним збігом обставин до київського «арбату» зросла увага адміністрації. Пам’ятаєте оті зачепки податкової, переможне дефілювання «омону» пожвавленим вернісажем, що, бува, розкидався тоді аж на самому Хрещатику? Тепер ситуація виправилася своєрідно — спеціалізованих салонів на узвозі ви не знайдете, як, зрештою, й майстерень, чиє місце тепер посіли «поп-артівські» галереї, численні магазинчики та бари. Оскільки, вголос стверджують художники, Київ — місто дорожче за Новий Йорк, і приміщення під майстерню висмоктуватиме з дірявої кишені митця 500 «зелених» щомісяця.
А тут іще й інфляція. У зв’язку з нею перепуджені іноземці зовсім відмовилися від національних сувенірів ( якими, треба сказати, чомусь одностайно вважають російських «матрьошок»).
Однак, кожен викручується, як може. Приватні галереї, скажімо, закрили відділи, що складалися з виробів різних фірм (дочікуються стабілізації курсу гривні). Художники у галереях поки що тримаються. А стосовно «вуличних рафаелей» — у них немає жодної надії на покупців, хоч як ти не тримай ціну. Хоча підприємливі «утюги» (матрьошечники) на свій «ходовий» товар закрутили ціни, ідентичні зростаючому курсу долара. Решта продавців-невдах вичікують. Якщо курс стрибне іще на 20—30 пунктів, на Андріївський узвіз чекає нагальне подорожчання і, відповідно, забуття.
Років через п’ять, за прогнозами песимістичних «мешканців» вернісажу, це буде вулиця-«авенюшечка». Із дорогими магазинами і тими ж таки живучими «утюгами». І залишаться на Узвозі лише матрьошки — древній символ ненашої культури.
№179 19.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
