У той час, коли європейські країни борються за екологічний баланс у природі та закликають зберігати існуючі зелені насадження, Україна, зокрема її столиця, іде зовсім іншим шляхом. Під загрозою знищення опинилися київські парки та сквери. Йдеться про майже 400 гектарів зелених зон у центральній частині міста та близько 3 500 гектарів міських лісів. Якщо Київрада ухвалить новий Генеральний план розвитку міста до 2025 року, то незабаром на цих територіях замість зелених насаджень з'являться новобудови. Саме цим стурбовані фахівці Національного екологічного центру України та благодійного фонду «Київська ландшафтна ініціатива», які проаналізували нову концепцію Генлану і подали своє оскарження до Міністерства регіонального розвитку та будівництва. За висновками екологів, новий план узаконює забудову парків та скверів, отже про відпочинок тут кияни скоро зможуть забути.
Ознайомитися детальніше з новим проектом розвитку Києва можна на сайті (grad.gov.ua) комунального підприємства «Центр містобудування та архітектури», яке є головним розробником плану. Також тут є інформація про те, що всі бажаючі можуть долучитися до обговорення Генплану на спеціальному форумі або ж прийти на громадські слухання, які відбудуться 15 червня. Як повідомляли екологи, спочатку ці слухання були призначені на початок місяця, потім «Центр містобудування та архітектури» їх скасував (можливо, після того, як дізнався про скаргу екологів до Мінрегіонбуду), а тепер призначив нову дату. Проте чи лишиться ця дата без змін і чи врахують в центрі всі побажання та зауваження громадян?
— Формальних підстав розробляти 2010 року Генплан міста до 2025-го, коли чинний Генеральний план розрахований до 2020 року, немає, — зазначив експерт благодійного фонду «Київська ландшафтна ініціатива», співавтор чинного Генерального плану Києва Сергій ДЮЖЕВ. — Нову концепцію хочуть прийняти через те, що нібито нинішня застаріла і відстає від динаміки змін міста. Основний зміст нової концепції зводиться до однієї тези — все майбутнє містобудування вестиметься на умовно вільних територіях, які зараз прийняті та роздані Київрадою. За законом ключовим документом забудови міста є Генеральний план, і якщо буде ухвалено новий, вважайте, що завтра ви не побачите Жукового острова, Кончі-Заспи, Пущі-водиці, Феофанії, Протасового яру, Солом'янського парку, парку Дружби народів і так далі. Щоб приймати новий план розвитку міста, потрібен професійний підхід. Але цей документ розробляється лише для видимості, він не містить жодних наукових та професійних обѓрунтувань.
Зберегти у таких умовах статус зеленого міста неможливо, кажуть екологи. За державними будівельними нормами, у столиці має бути 20 квадратних метрів зелених зон загального користування (тобто парків та скверів) на одного постійного мешканця. Але вже 2002 року цей показник становив 16,5 квадратного метру. Нині, за підрахунками Національного екологічного центру України, ця цифра зменшилася до 14-ти квадратних метрів на одного мешканця.
— Нинішній Генеральний план нам подобається тим, що у ньому передбачено все, щоб не зашкодити жодному паркові та скверу Києва, зокрема у ньому не йдеться про нові будівництва на території зелених зон, — зазначив заступник директора НЕЦУ Олексій ВАСИЛЮК. — Але після 2002 року, коли у столиці почався будівельний бум, який досяг свого піку наприкінці 2005-го, колосальна кількість зелених зон була забудована. Виходить, що є державні будівельні норми, законодавство про містобудування, яке виключає забудову за рахунок зелених зон, але воно порушується. І саме ці порушення Київрада хоче узаконити у новому Генеральному плані розвитку міста. 400 гектарів зелених зон — за нашими підрахунками, така приблизна площа територій під забудову, але у нас немає результатів усіх рішень Київради про передачу земель під забудову. Нова концепція Генплану передбачає збільшення зелених зон до 20 квадратних метрів на одного мешканця, але як, за рахунок чого — про це жодного слова. Хіба що за рахунок знесення новобудов, що теж нереально...
Наразі надія екологів — на громадський розголос, а також на підтримку Міністерства регіонального будівництва та розвитку. Якщо справа дійде до суду, екологи готові відстоювати свою позицію і там. Адже йдеться про зелене майбутнє столиці.
КОМЕНТАР
Лариса СКОРИК, архітектор:
— Парки та лісопарки ніхто не забудовує. Якщо йдеться про сади — Русанівські чи Осокорки, то вони вже давно забудовані. Київ не розростається, як це було за радянських часів, коли місто збільшувалося за рахунок навколишніх територій, а зараз лишається у своїх межах, тому у плані йдеться про його реконструкцію. Генеральний план — це не є план кожного кварталу чи кожної ділянки. Він робиться в іншому масштабі. За ним іще слідує чимало всяких важливих документів, серед яких найбільш значимі — містобудівний кадастр та зонінг. Генеральний план включає три етапи — створення прогноз-плану (на далеку перспективу), програми-плану (на середню перспективу — до 20-ти років) і регламент-плану, тобто затвердження плану, який буд дійсний, наприклад, на п'ять років, бо потім, можливо, знадобляться якісь коригування — мало що може трапитися у житті. У Києві давно назріла потреба змінити план, бо нині діючий був розроблений 2002 року, він не враховує ситуації та змін, які відбулися від того часу до сьогодні. У ньому не йдеться ні про містобудівний кадастр, ні про зонінг, а це головне для життя міста, його забудови та розбудови. Зараз найголовніше — щоб був проведений зонінг, тобто було чітко прописано зонування територій аж до кварталу, особливо у центральній частині міста, де чітко має бути визначено, яка ділянка може бути забудована, яких параметрів, скільки може працювати тут автомобілів і яка функція цієї ділянки. Те, що план не виходитиме за межі міста, мені видається найбільш прогресивним моментом. Бо за радянських часів дозволялося розтягувати територію міста на необмежені масиви, чого робити не можна, бо це пов'язано з транспортною інфраструктурою і з тим, що це забирає землі. Головне, що у новому плані виділено чотири історичні ареали, визначено їхні території, режими забудови навколо та всередині них. Повторюю, ситуація навколо Києва давно змінилася і вже далеко не та, що була п'ять років тому, тож, відповідно, місту потрібен новий план розвитку.
