На запитання «Як часто готуєш?» тенор-універсал вокальної формації «Піккардійська терція» Ярослав Нудик відповідає скромно: «За потреби». Притому зазначив, що має записничок кулінарних рецептів. Своєю коронною стравою музикант вважає таджицький плов, котрого скуштував понад двадцять років тому — коли служив у війську, в Білорусі. Згадує, що частував смакотою кухар-призовник із Таджикистану, напівпуштун-напівтаджик. Тоді Нудик вподобав плов так, що записав рецепт, та й... забув про нього. А згадав про страву (а головне — почав готувати) два роки тому, коли випадково надибав рецепт у своєму армійському блокноті. Щоправда, деякий час не мав до нього всіх приправ. Тепер, каже, знайшов.
Ярко, судячи з усього, є заповзятим кухарем, бо відкривати рецепт своєї козирної страви категорично відмовився. Сказав тільки, що це рецепт весільного плову, який роблять зі щонайменше ста кілограмів рису. Сам Нудик, готуючи східну страву для друзів, використовує зазвичай два кілограми крупи.
Найменше ж музиканта приваблює приготування канапок. Хіба, каже, як дуже голодний. Розповідає, що отримує задоволення тільки від приготування того, що «має варитися-паритися».
Дуже любить Ярко готувати страви зі свіжої риби — коропа, товстолоба чи щуки. Вміє робити й суші — навчився від професійного кухаря в Америці. Наголошує, що найважливіше для цієї страви правильно приготувати рис: з додаванням оцту і цукру, «бо японська кухня дуже претензійна, і порції у ній вимірюються до мікронів», каже Ярослав, і додає, що суші робити значно простіше, аніж наші вареники чи пельмені. Ярко готує і їх, але тільки на етапі ліплення, а до приготування тіста наразі не удається.
Рецепти вподобаних страв Ярослав записує «як етнограф», перебуваючи в тій чи іншій країні. З Польщі, наприклад, привіз кілька рецептів дуже смачних супів і перепис горохової каші з м’ясом, яку, за словами Ярка, у різних регіонах Польщі готують по-різному — рідшою чи густішою. Переконаний, що в Німеччині всі страви підлаштовані до пива, у Франції — до вина. А китайці, розповідає, дуже вправно імпровізують із куркою, подаючи її у розмаїтих кисло-солодких соусах.
Принагідно цікавлюся, чи не планує піккардієць відкрити власний кулінарний бізнес. У відповідь Ярко сміється: «Наразі для цього бракує статків».
Прошу Нудика скласти меню умовної вечері. Каже, що склав би її зі свого коронного плову та риби.
— Нівроку, потужна вечеря!
— Так. Але ж не для ворога — для своїх!
РЕЦЕПТ ВІД ЯРОСЛАВА НУДИКА
Щука з хроном тушкована
На 500 грамів щуки — 2 ст. ложки вершкового масла, половина 200-грамової склянки сметани, половина великого кореня хрону, 1 ст. ложка оцту, 1 чайна ложка цукру, сіль за смаком. За бажанням — півкілограма картоплі для гарніру.
Очищену й нарізану порційними шматками щуку покласти у змащену вершковим маслом форму, посипати подрібненим на тертці хроном, залити сметаною і тушкувати на маленькому вогні близько години. Потім щуку перекласти в іншу посудину, а у сметану, що залишилася у формі, де щука тушкувалася, додати вершкове масло, цукор та оцет. Подавати щуку, поливши сметанним соусом.
