Одне зі столичних онлайн-видань проводить конкурс «Наш Київ Awards: Санта року». Третій рік організатори просять киян голосувати за мешканців міста, які, на їхню думку, зробили щось надзвичайно важливе для його розвитку. Цього разу серед претендентів на перемогу — відомий волонтер Віталій Дейнега, власниця піар-агенції Ярослава Гресь і багато інших достойних киян, котрі справді намагалися розвивати місто самотужки. Утім, чимало номінантів викликають подив, так само як і заслуги, які їм приписують організатори премії.
БЕЗПІДСТАВНІ ЗАСЛУГИ
Зараз лідер голосування — керівниця КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» Наталя Мазур. Як відзначають ініціатори премії, саме вона запустила разом з командою Kyiv Smart City проєкт «Не купуй — забери з притулку». Ця ініціатива нібито допомогла влаштувати в хороші руки приблизно 500 безпритульних тварин упродовж 2018 року. І саме Наталя Мазур цього року ініціювала будівництво Центру захисту тварин. Але всі ці заслуги аж ніяк не належать пані Наталі. Як вона могла два роки тому вести проєкт влаштування тварин, якщо керувати ветлікарнею почала лише у грудні 2018 року, після того як з посади пішов Михайло Заславський?
По-друге, ідея створення Центру захисту тварин так само має кількарічну історію і аж ніяк не належить Наталі Мазур. Наприкінці 2017 року в КМДА про це вперше розповів тодішній радник мера Дмитро Білоцерковець. Потім киянам довго розповідали, що спочатку потрібно знайти територію під будівництво, розробити проєкт самого будівництва, а, власне, до будівельних робіт справа досі не дійшла. Не беремо до уваги, що робота самої ветлікарні викликає у киян чимало запитань. Ключова претензія — чому з 20-мільйонним річним кошторисом питаннями безпритульних тварин все одно опікуються волонтери?
Ще одна номінантка на «Санту року» — координаторка міської ініціативи Kyiv Smart City Ярослава Бойко. Мовляв, вона запустила міський сервіс реєстрації домашніх тварин. Проєкту вже більше, ніж рік, але він досі працює в тестовому режимі. Хоч на його створення місто витратило майже 4,5 мільйона гривень. Ця номінація ще більше обурила зоозахисників. Варто зупинитися детальніше на основних зауваженнях.
ЗАХМАРНИЙ КОШТОРИС
Реєстр домашніх тварин запрацював у режимі дослідної експлуатації ще минулого року. Його створювали для управління даними про зареєстрованих домашніх та вуличних тварин. Загальна вартість розробки системи становила 389 тисяч гривень. Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА спільно з КП «ГІОЦ» пояснював, що за ці гроші запустили першу чергу проєкту. Ще чотири мільйони гривень витратили на розробку модулів, із яких складається система реєстрації домашніх тварин: реєстр користувачів, тварин, ідентифікація тварин та їхній пошук.
Фінансується система виключно за бюджетні кошти, зокрема за рахунок програми «Електронна столиця». Зрозуміло, що за такі гроші киянам хотілося б отримати сервіс належної якості. Так, на сайті Kyiv Smart City йдеться, що в систему можна подати запит для пошуків втраченої тварини, побачити автоматизовані робочі місця для поліції та ветеринара.
Загалом створений сервіс найперше повинен допомагати городянам у пошуку загублених тварин. Та щоб побачити всі ці функції, спочатку потрібно зареєструватися на сайті. Процедура реєстрації досить складна. Потрібно мати картку одного із 16 банків, з якими працює реєстр, або ж володіти електронним підписом. Через такі умови досить обмежена кількість людей може насправді зареєструватися у створеній містом системі.
НЕПРАЦЮЮЧИЙ РЕЄСТР
Отримати жетон з QR-кодом теж непросто. Потрібно спочатку заплатити 35 гривень за реєстрацію кота і 45 гривень за собаку. До речі, адміністративні збори за реєстрацію тварин та отримання чіпу юристи вважають протизаконним. Досі в нас не ухвалені зміни до законодавства, які б визначали, як саме має здійснюватися адміністративний збір за утримання тварин, який порядок зарахування цих коштів до місцевих бюджетів тощо.
Щоб отримати жетон, вам доведеться сходити разом із твариною в Київську міську лікарню ветеринарної медицини або її філію. Онлайн-послугою це важко назвати. Та лише після верифікації вихованців ви можете розраховувати, що в разі втрати зможете знайти улюбленця через реєстр. Однак обіцяний функціонал для пошуку тварин не працює. На порталі зазначено, що досі триває його тестова експлуатація.
Зооактивісти стверджують, що з таким кошторисом Київ міг би створити дешевшу програму і значно ефективнішу. Приміром, організація Animal ID пропонувала місту розробити необхідний інтернет-ресурс, зекономивши бюджетні кошти, однак пропозицію інвесторів чиновники відхилили. Хоча ідею системи реєстрації запозичили саме в команди Animal ID.
«Наш інтернет-канал «Перший зоозахисний UA» вже тривалий час проводить громадянське розслідування стосовно витрат бюджетних коштів, необґрунтовано завищених департаментом міського благоустрою КМДА та КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», — зауважив «Дню» один із засновників каналу «Перший зоозахисний UA» Михайло МАРЧЕНКО. — Тепер до чорного списку розбазарювальників коштів платників податків ми додали і департамент інформаційно-комунікаційних технологій з підлеглим йому КП «ГІОЦ», який очолює Юрій Назаров. Якщо взяти, до прикладу, дані з офіційного порталу Києва про систему РДТ за 4 квітня 2019 року, на той момент у системі налічувалося понад 700 тварин. Зіставимо це з кошторисом проекту — виходить, що на реєстрацію кожної домашньої тварини витрачено понад шість тисяч гривень».
«ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ — НЕ ПОТРЕБУЄ»
Чомусь система реєстрації домашніх тварин готувалася без участі зоозахисників, зокрема без участі Комісії з питань захисту тварин. Юрій Назаров у пояснювальній записці до проєкту зазначив, що громадського обговорення це не потребує. Ще одна колізія, на яку звертають увагу експерти: КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» створила Службу обліку та реєстрації тварин. Однак у розділі «Реєстрація тварин» вказано лише систему РДТ, а в разі нереєстрації власник кішки чи собаки буде покараний. Як уже згадувалося, зареєструватися у РДТ не так то просто. А в статті Кримінального кодексу про порушення правил утримання собак і котів ідеться лише про штрафи за нереєстрованих собак, причому аж ніяк не в системі РДТ.
«Ми наполягаємо, щоб у Києві та Україні загалом була відсутня монополія чиновників на реєстрацію собак та котів — це спричинить ще більше проблем. Лише адекватна інтеграція українських систем з провідними міжнародними системами реєстрації тварин і максимальна прозорість допоможуть урегулювати питання, — вважає Михайло Марченко. — І саме тому ми проти монополії системи РДТ, яку активно просувають КМДА та КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» через поки що не ухвалені Київрадою проєкти Правил і Програми щодо утримання собак та котів у місті».
Голосування за номінантів на «Санту року» триває до 13 грудня. У киян ще є можливість оцінити справді достойних претендентів.
