Тестова експлуатація е-квитка вже розпочалася і за планом триватиме до кінця жовтня. Дедалі більше киян носять у кишенях та гаманцях синю пластикову картку, все частіше пищать у автобусах, тролейбусах та трамваях помаранчеві пристрої на поручнях. Але інколи система не дає змоги оплатити проїзд безконтактно, а з листопада (теоретично) альтернативи не буде. То наскільки ж Київ готовий до повної відмови від кондукторів із талончиками?
ПРАКТИЧНІ НЕДОЛІКИ
Для разових поїздок пасажирам пропонують купувати QR-квиток, та поки що він доступний лише на одній станції метро «Кловська». Для постійного користування комунальним транспортом варто придбати спеціальну транспортну картку Kyiv Smart Card чи оформити муніципальну «Картку киянина». Окремі проїзні мали з’явитися для студентів та учнів. Коли і як їх отримати, ще невідомо. Наразі придбати транспортну картку можна на кількох станціях метрополітену. Поповнити її можливо в метро чи через мережу інтернет, що не завжди вдається через збої в системі Kyiv Smart Card. Разом із тим мер столиці Віталій КЛИЧКО запевняє, що система працюватиме без перебоїв. Раптом що — в місті передбачать резервний варіант роботи комунального транспорту на випадок збоїв чи втручання в систему.
«Погодинних, денних, тижневих, місячних тарифів немає і не планується, — коментував киянин Олександр ГУБАРЕВ у ФБ-групі «Транспорт Києва». — Прямої оплати платіжною карткою на валідаторі найімовірніше не буде, бо є проблеми з їх сертифікацією. Навіть немає натяків на електронний проїзний для смартфонів у вигляді мобільного додатку, щоб не платити 50 гривень за пластикову картку. Для туристів уже сьогодні треба розробити туристичну картку на 5—7 днів із правом не лише проїзду в транспорті, а й із відвідуванням музеїв тощо. Це ж основи. Система ще не запущена, а вже незручна та застаріла».
«ВИТРАТИЛИ МІЛЬЯРД, І ТРЕБА ЩЕ?»
Механізм справді недосконалий, хоча коштів на нього витрачено немало. За даними очільника департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрія НАЗАРОВА, на обладнання для впровадження електронного квитка в наземному транспорті витрачено приблизно 360 мільйонів гривень, у Київському метрополітені на переобладнання було витрачено орієнтовно 5 мільйонів, а на закупівлю програмно-технічних комплексів (терміналів) витратили 60 мільйонів.
Від самого початку створення електронного квитка супроводжувалося фінансовими скандалами. Нечувана сума в 365 мільйонів гривень пішла на закупівлю системи «Єдиний електронний квиток». На ці гроші КП «Київпастранс» закупив програмне забезпечення і півтори тисячі валідаторів естонської фірми Ridango. ЗМІ тоді звертали увагу влади і суспільства, що технічні вимоги тендера були спеціально виписані під естонську компанію.
У результаті Ridango передала Києву обладнання та програму ще в березні 2018 року. Юрій Назаров запевняв киян, що закуплено все необхідне програмне забезпечення та обладнання для електронного квитка. Виявилося, що однієї системи Ridango недостатньо. Місту потрібно придбати ліцензію на систему автоматизованої оплати проїзду. Її купили за 200 тисяч гривень. Та виявляється, система електронного квитка належить не Києву, місто просто отримало право на використання платформи впродовж 70 років. Оплата проїзду має здійснюватися електронними грошима. Києву ще треба закупити послуги фірми, яка буде ними оперувати.
«Витратили під мільярд гривень на ідею електронного квитка, і виявляється, що треба ще грошей, — зазначає керівник компанії з транспортного моделювання «А+С Україна», Дмитро БЕСПАЛОВ. — Але це був потенційний інвестиційний проект, була черга з інвесторів, готових запускати промислове обладнання та софти, і це вже б працювало».
КОНДУКТОРИ — В МИНУЛОМУ?
Комунальний транспорт міста також готується до запуску е-квитка. Так, КП «Київський метрополітен» чекає на завершення тендеру на закупівлю обладнання для валідації QR-квитків на суму 3,255 мільйона гривень, про що свідчать дані з сайта Zakupki.prom.ua. За словами Юрія Назарова, з усім встигають, а те, що довелося кілька разів відкладати впровадження єдиного проїзного, зовсім не пов’язане з запізнілими закупівлями. Одна з причин — місто готувало новий програмний продукт «Муніципальна картка киянина». Як відомо, її створили замість існуючої з 2012 року «Картки киянина». По суті, в Києва вже був готовий електронний квиток, який півтора мільйона городян отримали безоплатно. Проект закрили, а для пілотного електронного квитка місто придбало 100 тисяч смарт-карток за 3, 4 мільйона гривень.
За словами Дмитра Беспалова, особливого зацікавлення, як і поінформованості щодо вигод електронного квитка чимало киян не мають. Пенсіонери не розуміють, у чому, власне, суть. Учні та студенти — без власних проїзних. Кондуктори та касири схвильовані, бо попереду туманні робочі перспективи. Утім, у «Київпастрансі» заявили, що тисяча контролерів-касирів попереджені про скорочення посади, їм запропоновані вакантні посади контролера пасажирського транспорту чи перекваліфікація на інші необхідні підприємству посади.
«Незважаючи на це, КП «Київпастранс» має бути мотивований переходити на електронний квиток, бо так знизиться собівартість перевезення пасажирів. Але через імовірні проблеми з валідацією на маршрутах, що мають підвищений попит, може буде недоотримана виручка. Це буде дірка в бюджеті «Київпастрансу», який у кінці року змушений буде йти в КМДА просити гроші, щоб виплатити зарплатню персоналу», — коментує Дмитро Беспалов.
«ЄДИНИЙ ПОЗИТИВ — МАРКЕТИНГ»
Поза увагою — маршрутні перевезення. За словами Юрія Назарова, наразі ведуться переговори з приватними перевізниками, які працюють на маршрутах столиці щодо їхнього долучення до проекту електронного квитка. Двоє приватних перевізників зголосилися запустити на своїх маршрутах е-квиток. Але міська влада залишає за перевізниками право вибору, чи переходити їм на таку систему після завершення тестового періоду.
Дмитро Беспалов зауважує: доки до проекту е-квитка не інтегровані маршрутки, немає підстав стверджувати, що громадський транспорт повністю перейшов на безготівкову оплату. Щодня маршрутки перевозять приблизно мільйон пасажирів. Тобто мільйон поїздок і надалі будуть сплачуватися готівкою.
«Тарифна політика теж викликає питання: в будь-якому місті Європи транспортна картка розрахована на великі абонементи, щоб купувати проїзний на тривалий період часу, це таке дотування наперед комунального транспорту, — каже експерт. — А в нас все ще разові поїздки. Це не обслуговування мобільності людей, а обслуговування поїздки в автобусі. Єдиний позитив — дизайн автоматів, карток, тобто зовнішній маркетинг непоганий, але ж ніхто не знає начинки». Зважаючи на ці чинники та на нестабільну політичну ситуацію в місті (зміни до закону про столицю, зрив засідань Київради, перспектива дострокових виборів), Дмитро Беспалов прогнозує — запуск е-квитка можуть вкотре відтермінувати.
