Ця трупа, що працює на перетині візуального мистецтва, музики i пластики, була заснована 1972 року відомим польським режисером Войцехом Круковським, якого минулого року на Всесвітньому театральному фестивалі в Каїрі було відзначено почесною нагородою «За творче подвижництво у царині експериментального театру». За 28 років свого існування «Академія руху» презентувала 29 сценічних прем’єр і майже 600 вуличних вистав та пластичних акцій, здійснила 90 закордонних турне (особливо трупа надає значення тому факту, що в багатьох театральних центрах, куди вони приїжджали на гастролі, глядачі вперше бачили польський театр), виступила у всіх європейських столицях.
Вистава, яку «академіки» покажуть сьогодні на сцені київського ТЮГу, називається «Співаночка» (головна нагорода Міжнародного фестивалю альтернативних театрів у Люблині 1996 року). Як писала польська преса, «Співаночка» — це сюрреалістичний сон про білих вампірів революції», це пошуки відповіді на запитання, що знаходить і що втрачає людина в соціальній активності, і який сенс у соціально спрямованих діях. Найрізноманітніші звуки — пісеньки гномів у червоних ковпачках, скаутські пісні та урочисті розспіви, ритми техно й диско, весільні співи — зливаються в одну «Співаночку», яку польські актори виконують тихо й задушевно, наче власну внутрішню мелодію. Цей спів, за задумом «академіків», є протестом проти «середньостатистичного громадянина» — безголосого й анонімного статиста суспільства, чий словниковий запас вичерпується соціологічними відповідями- формулами «Так», «Ні», «Не певен». Він доводить, що людина — це найзагадковіше поєднання найнепоєднуванiшого. У цьому її привабливість, від цього її біди.
