Наприкінці січня у Верховній Раді мали розглянути законопроект, що дозволяє абітурієнтам брати участь у вступній кампанії із сертифікатом ЗНО будь-якого року видачі. Тоді експерти громадських організацій і фахівці МОН одностайно виступили проти: така новація недоречна, адже кожного року завдання тестів змінюють, нині визначено новий прохідний бал, результати тесту отримали критерій «склав/не склав». Такі аргументи, а головне — публічний розголос, таки зробили свою справу: законопроект автори з розгляду зняли.
Але на початку березня знову зареєстровано законопроект того ж самого змісту, який зараз проходить розгляд у комітетах. Але якщо у січні аргументом проти була теза, що змінити процес ЗНО неможливо, бо майже завершувалася реєстрація його учасників, то зараз цим не варто ризикувати тим паче, адже приблизно за місяць розпочнеться саме зовнішнє незалежне оцінювання. Вже 24 квітня відбудеться перше тестування з української мови та літератури.
Навіщо вдруге подавати той же законопроект, який не сприймається експертним колом? Відповідь слід шукати не у змісті, а в авторах, кажуть експерти. Склад практично не змінився: Співаковський О.В, Гордєєв А.А., Хлань С.В., Вінник І.Ю., новий — Кремінь Т.Д. Двоє з них — колишні ректори Херсонського та Миколаївського вищих навчальних закладів, тепер депутати парламенту і члени освітнього комітету.
— Основна небезпека тепер у тому, що фактично законопроект підтримують тепер два члени комітету науки та освіти ВР: Співаковський та Кремінь, і фактично обидва є представниками коаліції. Пан Поплавський (секретар комітету) теж зацікавлений у такому законопроекті, Володимир Литвин за якісь обміни теж його підтримає. І це означає, що комітет може висловити підтримку цьому законопроекту і винести на голосування. Не знаю, як у цій ситуації заблокувати його без рішучої та категоричної позиції Лілії Гриневич, — коментує експерт ГО «Центру дослідження суспільства» Єгор Стадний. — Чіткої заяви від неї минулого разу не було. Здогадуюся, що у пані Гриневич ситуація непроста у комітеті, та якщо від неї будуть чіткі месиджі та чітка позиція по цьому законопроекту, можливо, тоді сесійна зала зверне увагу на позицію голови комітету.
Про позицію Лілії Гриневич «День» вирішив дізнатися в неї особисто. Виданню голова Комітету з питань освіти та науки ВР зауважила, що із текстом цього законопроекту ще не ознайомлювалася, і робити будь-які припущення ще зарано, бо немає висновків експертів та висновків від МОН. Лише після їхньої появи можна виносити питання на розгляд комітету та ухвалювати вердикт. Однак до першого варіанту законопроекту висновки експертів були. Оскільки зміст їхній однаковий, голова УЦОЯО Ігор Лікарчук не бачить необхідності в ще одній експертній оцінці нового проекту. Реакція авторів на експертизу теж відома: всі зауваження експертів та громадськості вони проігнорували.
— Особисто я вважаю, що коли вже умови прийому давно ухвалено, до першого ЗНО залишився місяць, вносити якісь зміни вже запізно, щонайменше принаймні для того, щоб зараз не перевести цей процес у хаос, — продовжила Лілія Гриневич. — Інша річ, нам без сумніву потрібно вдосконалювати механізм інтерпретації ЗНО і робити такі тести, які будуть однакові за складністю, тоді б сертифікат мав би певну тривалість дії, наприклад, два-три роки. Тоді можемо порівнювати сертифікати різних років. Бо зараз тести кожного року цілком різні за своїми показниками. Це є питання технології підготовки самих тестів. Якщо ми розглядатимемо цей законопроект, то насамперед це стосуватиметься рекомендацій Міністерству освіти та науки з приводу необхідності розробки тестів, які б порівнювали від року до року, щоб сертифікати мали свій термін придатності.
Автори законопроекту і далі аргументують необхідність визнавати сертифікати усіх років видачі, бо без цього, на їхній погляд, не буде рівного доступу до освіти. Та на думку Єгора Стадного, за цими словами про дотримання конституційних прав криються особисті корисливі інтереси. Колишні керманичі вузів розуміють, що регіональні вищі навчальні заклади опиняються у групі ризику: «Зараз абітурієнти «повалять» у найбільші університетські центри, і Херсон та Миколаїв залишаться без студентів, у такій ситуації їм хоч би когось набрати».
Отже, таким чином ведеться боротьба за абітурієнтів, і не кращих з кращих, а будь-яких, щоб лише не було недобору...
