За останні тижні про тестування говорили так часто, як, мабуть, ніколи раніше. З одного боку, не за горами початок вступної кампанії, а з іншого — новації та зміни, яке запропонувало нове керівництво Міністерства освіти та науки, викликали дискусії серед науковців, вчителів, випускників та їхніх батьків. Чи лишаться тести, якою мовою вони будуть проводитися, чи будуть введені цього року додаткові вступні іспити, як враховуватимуть бали атестата при вступі до вищого навчального закладу — саме ці питання стали топ-темами для обговорень. Було б добре, якби при цьому враховувалася думка громадян України, у тому числі тих, хто вже мав справу з тестами і знає про них з власного досвіду. А за результатами загальнонаціонального опитування, яке наприкінці березня провів Фонд «Демократичні ініціативи» та Київський міжнародний інститут соціології, опитавши понад 1200 респондентів, 52% українців вважають, що тестування — набагато краща система вступу до ВНЗ, аніж іспити (їх підтримує лише 25% респондентів).
— Зараз піддається сумніву сама необхідність зовнішнього тестування, тому в таких ситуаціях думка громадян важить багато, — зазначила науковий керівник фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. — За нашим опитуванням, переважна більшість українців вважає, що тестування краще за вступні іспити. Як з’ясувалося, у групі людей, чиї діти або діти знайомих вступали за результатами тестів, набагато більше прихильників зовнішнього тестування, ніж серед тих людей хто про чув і знає про цю систему вступу. Тому основний критерій ставлення до ЗНО — власний досвід. Але незалежно від того, чи проходили громадяни України через тестування, чи ні, їхні думки збігаються в тому, що саме вони вважають основними позитивами ЗНО. Так, те, що тестування ставить всіх у рівні умови, вважає 50% українців, дає змогу обдарованим дітям вступати до будь-якого вузу, навіть найпрестижнішого — 48%, зменшує рівень корупції при вступі до ВНЗ — 43%, і ще один позитив, на думку опитаних, — тести стали кроком до справедливості у державі (40%).
За словами Ірини Бекешкіної, на ставлення до тестів, окрім власного досвіду, впливають і інші чинники, наприклад, вік. Так, найбільш позитивно ставляться до ЗНО молодь та люди середнього віку. Негативно до нього ставляться люди, яким більше за 55 років. Дещо впливає і регіональний фактор. За результатами дослідження, найбільш позитивне ставлення до тестів у жителів західних областей: 55% вважають, що треба продовжувати вступ за результатами ЗНО, а 19% — за вступними іспитами. У центральному регіоні співвідношення прихильників і противників тестів становить 39% і 28% відповідно, у регіоні сходу і півдня — 44% і 34%. Винятком стали Донбас та Крим, де 35% опитаних підтримують нову систему, а 45% — стару.
— Як ми знаємо, одне із завдань зовнішнього незалежного оцінювання — знизити рівень корупції в освіті, — продовжила Ірина Бекешкіна. — І як показало наше опитування, переважна більшість українців вважає, що відміна тестів збільшить корупцію. Ми поцікавилися думкою громадян з приводу того, наскільки поширена корупція при різних оцінюваннях знань. Так, про корупцію при здачі вступних іспитів, а їх якраз хочуть ввести у вищі навчальні заклади, зазначило 68% опитаних. Менше респондентів говорили про корупцію на випускних екзаменах у школах (43%). Про присутність корупції під час проведення зовнішнього тестування вказала лише третина населення, тобто тестування вважається найменш корупційно-небезпечним. До речі, 70% тих, хто мав справу із проходженням тестів, були задоволені процедурою його проведення. Скажіть, чи є у нас щось, чим би була задоволена така кількість населення? Як на мене, цей аргумент мала б врахувати нова влада.
Варто було б врахувати і думку населення з приводу того, вводити чи ні додаткові іспити при вступі у вузи. Як показало опитування, майже третина населення впевнена, що це збільшить прийому студентів у вузи за хабарі, чверть опитаних вважає, що це дозволить вузам краще добирати собі студентів, решта українців не визначилися з відповіддю. І хоч введення додаткових екзаменів у МОН відклали до наступного року, експерти вважають, що вони стануть найбільшою проблемою наступної вступної кампанії.
— Ми проводили громадські спостереження на попередніх двох вступних кампаніях і зазначали, що існує проблема при здачі іспитів на творчі спеціальності. Нагадаємо, що їх абітурієнти складала додатково, й окремо проходили тестування. Але ці іспити дуже суб’єктивні, це ж саме стосуватиметься й інших екзаменів, — зазначила голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
На думку соціологів, хоч які б новації чи зміни пропонувалися в освіті, вводити їх без врахування громадської думки було б неправильно.
