Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Томограф для... зелених старожилів

У столиці обстежують та лікують старовікові дерева
20 грудня, 2021 - 15:59
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Як поставити діагноз дереву, не нашкодивши йому? І при цьому отримати точний висновок, чи можна його лікувати, чи рослина вже віджила своє? Відповіді на ці питання спеціалістам може дати арботом. Це прилад, котрий вміє бачити дерева зсередини та ставити йому «медичні» діагнози. Цієї весни такий прилад придбали у КО «Київзеленбуд». Саме з ним нещодавно працювали фахівці комунального об’єднання на гірці Крістера. Тут обстежили старовікові дуби, яких на гірці надзвичайно багато, і частина з них має статус заповідних. Реакція місцевої громади, котра неодноразово зверталася до Київради із проханням провести таке обстеження, звісно, ж позитивна. Кияни радіють, що комунальники вміють не лише дерева спилювати, а й лікувати. І по-щирому дякують депутату Київської міської ради, представниці постійної комісії з питань екологічної політики Юлії ЛИМАР. Саме за її ініціативою були внесені відповідні зміни до бюджету міста, аби почалися обстеження та лікування старих дерев по всьому Києву.

- Пані Юліє, як і чому виникла ініціатива з порятунку дерев-пам’яток? Бо часто цим переймалися активісти, що живуть поруч із такими старожилами?

- Під час засідань екологічної комісії часто виступають представники громадських організацій і члени комісії з ідеєю заповідання того чи іншого природного об’єкта. Дуже часто ми заповідаємо старовікові дерева, вони стають пам’ятками природно-заповідного фонду місцевого значення чи державного, але потім у бюджеті не передбачається фінансування на їхнє фактичне утримання. Коли заповідається такий об’єкт, як дерево, біля нього зазвичай встановлюють табличку. Та як би дико це не виглядало, ці таблички часто встановлюють на деревах на чималій висоті, бо всі спроби встановлювати їх поряд з деревом завершуються тим, що трапляються акти вандалізму. Вважають за потрібне їх викорчувати, знести, погнути, замалювати… Тому поки що знайшли такий вхід – вішати їх високо, хоча це теж проблема.

Коли я зрозуміла, що такі дерева в нас є, але крім того, що ми їх огородили та почепили ось таку табличку, далі з ними нічого не робимо, то виникла ідея взятися за їхнє обстеження та лікування. За моєю ініціативою була внесена правка до бюджету, щоб закласти фінансування на їхнє обстеження. У першу чергу мова йде саме про це. Відомо, що «Київзеленбуд» цього року придбав арботом. Це по суті томограф для дерева, коли на стовбурі встановлюються спеціальні датчики, а на комп’ютері за допомогою спеціальної програми відображається його стан. Усе дуже просто: на екрані відображаються кольори від зеленого до яскраво-червоного. Чим більше зеленого кольору, значить, тим живіше дерево.

Дуже багато таких вікових дерев у поганому стані. Я зараз кажу не про заповідні, а про старі дерева загалом. Буває, що дерево неправильно підгодували чи не робили цього взагалі. А є ситуації, коли вік бере своє. Розуміючи, що таке дерево є потенційно аварійним, що воно ще має стовбур та крону, але на 80-90%% вже трухляве, треба приймати рішення про його вирубку. Бо очевидно, що рано чи пізно воно впаде внаслідок негоди і завдасть великої шкоди чи будинкам, чи автівкам.

Наскільки я зрозуміла із розмов із фахівцями «Київзеленбуду», із ботаніками, було б дуже добре обстежувати такі дерева для того, щоб якраз приймати правильне рішення щодо їхнього зберігання чи навпаки – прибирання з території. Щоб це не було неочікувано для громади, про це треба з нею комунікувати, щоб люди розуміли, в якому стані дерево, що росте у їхньому дворі, чи можна йому допомогти та вилікувати. Якщо так – то це треба робити. А як що ні, то люди мають бути попереджені, чому це дерево має бути забрано. Тобто це зроблено і для діалогу з громадськістю.

Зараз відбувається процес обстеження тих дерев, про які нам пишуть кияни. Ми почали з обстеження на гірці Крістера, бо там чимало заповідних дерев. Тут дуже ініціативна громада, яка весь час звертається із цими проблемами, опікується цими деревами та висаджує нові. Мені здається, важливо було цей процес запустити, щоб у бюджеті на наступний рік уже ні в кого не виникало сумнівів, що має бути закладено фінансування на продовження цієї роботи. Адже якщо з’являються нові дерева, які нам пропонують заповісти, то, на мій погляд, краще спочатку його обстежити та зрозуміти, чи воно дійсно потребує заповідання. Бо одна справа щось робити із простим деревом, тобто без статусу, а інша справа – із заповідним. Це більше дозволів, погоджень тощо. Тому така прозорість якраз допоможе зрозуміти, що ж треба зберегти та заповідати, а що треба викорчувати, як би це боляче не звучало, щоб навести в цьому лад.

- Наразі обстеження вже завершені і почався процес лікування? Чи це все відбувається паралельно?

- Це все відбувається паралельно. Просто зараз дуже сприятливий період для того, щоб проводити лікувальні заходи. Наприклад, обмазування стовбура спеціальними розчинами відбувається в період, коли нема вегетативного росту. Якраз зараз можна робити обрізку, затуляти дупла сіткою. До речі, раніше дупла ледь не цементували, щоб їх взагалі не було видно. А зараз сучасні підходи говорять про те, що так не варто робити. Краще обробляти їх спеціальними розчинами та заробляти сітками, щоб туди не потрапляло, приміром, сміття.

До тих дерев, які вже обстежені, приходять біологи, розуміючи, що треба робити, та лікують їх. Я вдячна людям, які надсилають мені у Facebook чи пишуть листи про дерева, які є в них у дворі, на їхній вулиці. Ми ж не можемо знати все, що є в Києві. Хтось розповідає цілі історії, ким було висаджене певне дерево і в якому році. І все це в комплексі допомагає захистити дерево, яке є безпосередньо біля вас. Тому можна мені писати геолокацію, де є таке дерево, та додавати до звернення фото.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

- Теж помітила, що на вашій сторінці у Facebook є цілий список адрес від киян, куди варто приїхати спеціалістам, тобто розголос пішов.

- Так, зараз мої помічники складають реєстр таких звернень. Цей реєстр сформується, потім проведемо нараду з «Київзеленбудом», щоб згодом не було потреби у втручанні депутата у цей процес. Наразі усіма цими процесами обстеження та лікування займаються фахівці комунального об’єднання, особливо, якщо йдеться про заповідні дерева. Бо скільки б не було ідей, чудових фахівців і «диванної» сотні, мені особисто спокійніше, коли за це несуть відповідальність конкретні люди, які працюють в конкретному місці та мають відповідний фах. Бо якщо дозволити громаді лікувати дерева так, як комусь видається за найкраще, то не факт, що це справді буде добре. Мені б хотілося, аби громада проявляла ініціативу, але при цьому радилась із фахівцями. Це б дало нам більше відповідальності у ставленні до природи.

- Якщо наразі готується реєстр дерев, які обстежуються та лікуються, то виходить, що в міста поки що такої бази даних немає?

- Існує інформаційно-аналітична система «Майно», де зібрана інформація про все майно київської громади. У цій системі є спеціальний модуль, у якому зареєстровані всі пам’ятки природи місцевого значення. Тобто заповідні дерева у ньому є. Якщо є проєкти щодо заповідання нових дерев, то ці дані теж вносяться до цього модуля. Звичайно, якщо хтось написав мені у Facebook, що є певне дерево, яке треба заповісти, то прямо завтра ви не знайдете його у цьому модулі.

Під словом «реєстр» я маю на увазі не офіційний документ, а те, що ми складаємо ніби для себе перелік дерев, про які нам пишуть люди, щоб усе це поступово обстежувати та приймати рішення, чи заповідати це дерево, чи ні. Приміром, пишуть мені лист про дерево у певному дворі, мій помічник його знайшов. Я готую звернення депутатське на «Київзеленбуд» та УЗН відповідного району міста. Вони знаходять це дерево. Звертаються до фахівця, який проводить обстеження, дає своє заключення, відправляє відповідь на «Київзеленбуд», а тут готують свій висновок, надсилають його мені, і лише тоді ми приймаймо рішення, чи заповідати це дерево. Тобто це тривала в часі процедура.

- Ви зазначали, що хотілося б закласти певні кошти на цей процес у бюджеті на наступний рік. Чи є вже інформація, чи це можливо і скільки коштів може бути виділено?

- У бюджеті на наступний рік закладено таке саме фінансування, як торік – мова йде про 500 тисяч гривень. У листопаді почався процес корегування бюджету, думаю, що навесні будемо розуміти реальну потребу, скільки бажано було б закласти вже на бюджет 2023 року.  Звісно, нині не таке фінансування, як хотілося. Та якщо така зацікавленість громади є, чому я дуже рада, то, безумовно, буде легше рухати цей процес.

- Тобто це має стати нормою та частиною роботи зеленбудівців, бо зараз це видається таким дивним, особливо на фоні новин про вирубування зелених насаджень. Хотілося, щоб ця позитивна історія мала логічне продовження.

- Мені також цього хотілося б. Я робитиму все від мене залежне. Просто все відбувається паралельно. Якщо почати цей процес, то через певний час це стане звичкою та традицією нашого міста. Прийде час, коли це буде нормою. Бо зараз ми маємо один такий прилад на все місто. Зрозуміло, що як мінімум по одному арботому повинен мати кожен район. Відповідно, у кожному районі має бути фахівець, який вміє ними користуватися та робити висновки. Тобто має з’явитися така штатна одиниця. І це все не так швидко, як нам би хотілося. Але добре, що процес пішов. А ще краще – що громада так активно на нашу ініціативу відгукнулася.

 

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: