Запитаєте, чому «День» мав би писати про новий заклад у місті над Бугом? Та хоча б через те, що він претендує стати єдиним майданчиком, де знайдуть своє покликання люди з інвалідністю та молоді, закохані у свою справу, шефи. А ще вони будуть експериментувати зі стравами подільської кухні і робити тижні авторських меню за мотивами творів Михайла Коцюбинського — гурмана і громадського діяча, письменника і етнографа. Та головне — заклад стане відкритим громадським простором, який спрямовуватиме 80% свого прибутку на соціальні проєкти, які необхідні місту. Тобто, як відзначає ініціаторка, громадська діячка, дослідниця подільської кухні Олена ПАВЛОВА, це буде потрійно соціальний ресторан, який працюватиме на імідж міста, для туристів та містян, заради розвитку громади.
«Запускаючи цей проєкт, ми намагалися вивчити весь досвід, який є в Україні та світі. Але подібної моделі соціального ресторану не знайшли, — визнає Олена Павлова. — Було б простіше взяти франшизу від Urban Space, але вони не ставили собі за мету соціальні аспекти. Загалом у нас їх три. Перший — це створення робочих місць для людей з інвалідністю, які становитимуть 50% від загальної кількості співпраціників майбутнього ресторану. По-друге, це платформа для подільської кухні, яка представлятиме стіл українців 100 років тому. Я вже якось розповідала, що в Жмеринці нам вдалося знайти старовинну рукописну кулінарну книгу, яку вела спочатку бабуся, а згодом її онука. Виявляється, в звичайної міщанської родини в ті часи на столі була і спаржа, і осетер, і лосось. І це 1912 рік... У нашому ресторані експериментуватимуть багато шефів, створюючи авторську подільську кухню. І нарешті третій аспект — ресторан «Коцюбинський 220» — стане майданчиком для міських заходів та об’єднання проактивних людей Вінниці».
СПІЛЬНОКОШТОМ РЕАЛІЗУВАТИ ІДЕЮ РАЇ ПАНАСЮК
Ідея ресторану полягає в тому, щоб створити заклад на засадах спільнокошту, який став би майданчиком для спільної активності людей. Назва закладу «Коцюбинський 220» виникла тому, що говорити про подільську кухню і не згадувати про Коцюбинського не реально. За словами Олена Павлової, він був ще тим гурманом і цінителем подільської кухні. Тому цілком заслуговує на те, що його ім’я обрав заклад вільного формату, а твори «переростили» в меню і презентували Вінницю для туристів. Чому 220? Передбачається, що меценатами створення цього закладу виступлять 220 осіб. Кожен з них внесе свій одноразовий внесок у вигляді тисячі доларів. І власне ці 220 осіб будуть входити у громадську раду, яка розпоряджатиметься 80% прибутку закладу.
«Цій ідеї вже багато років. Вона народилася ще далеко до того, як Рая Панасюк стала Урядовою уповноваженою з прав людей з інвалідністю. Без Раєчки цей проєкт взагалі б не стартанув. Я більше скажу, якби не Рая, ми взагалі б не стали реалізовувати його у Вінниці, бо саме вона зробила наше місто доступним, інклюзивним і безбар’єрним. Рая вміла мріяти далеко. І знаковим є те, що мрії цієї людини досі продовжують втілюватися в життя, — відзначає Олена Павлова. — Проєкт реалізовуватиметься в кілька етапів. Першочергове завдання — знайти меценатів, які будуть готові інвестувати у соціальний ресторан. Одноразово вклавши тисячу доларів, вони матимуть можливість кожного кварталу розпоряджатися коштами, більше ніколи не вкладаючи. Тобто для меценатів це вигідно, бо вони зможуть розвивати соціальне підприємство і бути задіяним у житті громади. І ми маємо вже кілька зацікавлених, соціально відповідальних осіб».
ПОЄДНАТИ АРХІТЕКТУРНУ ДОСТУПНІСТЬ, СМАЧНУ КУХНЮ І ПРИЄМНУ АТМОСФЕРУ
Операційне управління ресторану здійснюватиме управляюча компанія, яку обиратиме громадська рада меценатів. Тобто функціонування закладу відбуватиметься за прототипом Urban Space, але вінницький заклад матиме передусім соціальне спрямування. І тому до всіх процесів залучають активістів із громадської організації осіб з інвалідністю «Гармонія». Паралельно зі збором коштів обиратиметься приміщення. Організатори мріють знайти його в районі проспекту Коцюбинського, не далеко від залізничного вокзалу і сподіваються на підтримку міської влади щодо оренди. Коли гроші і приміщення будуть, до роботи долучатимуться шефи. Вони напрацюють меню. А управляюча компанія займатиметься устаткуванням та інтер’єром. До слова, ресторан матиме стиль початку ХХ століття і буде відповідати усім принципам універсального дизайну.
«Для нас найважливіше, щоб цей заклад був доступним, відкритим і зручним для усіх людей. Щоб він став місцем, де тебе зустрінуть, запропонують каву, нагодують і зігріють усмішкою, як рідного. На жаль, на сьогодні, попри велику кількість закладів у Вінниці, знайти доступний украй важко, — визнає голова ГО «Гармонія» Людмила НЕЦКІНА. — В мене є особистий кейс. Я шукала місце, де можу відсвяткувати свій день народження і був ще той двотижневий квест. Поєднати архітектурну доступність, смачну кухню і приємну атмосферу виявилося досить складно. Я знайшла заклад, але лише через те, що він був доступним. Тобто я не обирала за смаком, а робила вибір без вибору. На жаль, не всі ресторани готові, щоб я та мої друзі на візках стали їхніми клієнтами. Вони позбавляють себе цієї приємності. Тому я насправді щаслива, що ми матимемо в місці заклад, де не лише будуть працевлаштовані люди з інвалідністю, а й буде затишно і комфортно для усіх людей».
Ресторан матиме демократичний формат із унікальним невеликим меню. Його змінюватимуть три-чотири рази на рік. Середній чек, разом зі спиртним, становитиме 250–300 гривень. Ресторан матиме сувенірну лавку, де можна буде придбати фірмові наливки, вінницьке сало, крафтові солодощі та інші продукти, характерні тільки для Вінниці. Координатори проєкту сподіваються, що відвідування ресторану «Коцюбинський 220» стане must have для туристів, які відвідуватимуть Вінницю.
