Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Туристична українізація

Усе більше європейських столиць, де волонтери впроваджують проект Guide-UA
1 вересня, 2016 - 10:18
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Ви помічали й, можливо, користувалися послугами симпатичних одно- і двоповерхових автобусів (city bus), які курсують туристичними центрами Європи. Ними можна не тільки з комфортом проїхатися містом, а й прослухати оглядову аудіоекскурсію різними мовами. Але до цього часу в такому переліку не було української. Команда волонтерів взялася виправити ситуацію й включити «солов’їну» в туристично-інформаційну площину.

Перша екскурсія українською була ініційована в Празі активістом із Донецька В’ячеславом Редьком у рамках проекту «Україна в Європі» в листопаді 2015 року. Згодом до нього приєднався Віталій Мартинюк, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень. Паралельно волонтер Дмитро Гайдук і ведуча Radio Roks Соня Сотник розпочали переклад на українську мову аудіогідів у автобусах Вільнюса. Волонтери вирішили об’єднати зусилля. Так народився проект Guide-UA. Детальніше про здобутки і плани – активісти розповіли «Дню».

«НА ЧЕРЗІ — ФРАНЦІЯ, ПОЛЬЩА, ІСПАНІЯ»

 — Як і коли виникла ідея проекту з поширення української мови в туристичних столицях світу?

 — Туристи з України гідні почуватися в Європі як вдома, тому варто створити комфортні умови знайомства наших співвітчизників з її культурними цінностями. Звучання рідної мови за кордоном добавляє гордості українцям, краще ідентифікує нашу державу та створює ефект постійної присутності України в інших країнах.

 — Це велика організаційна робота. Як складалася команда? Яку мету ви ставите?

 — Кінцева мета проекту — щоб українська мова звучала в усіх аудіогідах європейських міст, котрі відвідують туристи з України. Одночасно із запуском проекту на автобусах і туристичних об’єктах з’являється українська символіка, а в туристичних довідниках надається інформація українською мовою. Так жителі та гості європейських туристичних центрів можуть побачити, що українська мова не є однаковою з російською, а сам туристичний центр приваблює потік відвідувачів з України.

 Група проекту повністю відкрита до будь-якої співпраці та допомоги небайдужих людей. Таких уже немало: наприклад, в Україні до проекту приєднались Ольга Дубчак (перекладач), Михайло Медведєв (продакшн), Олена Луніна (листування з компаніями і організаціями). Громадський діяч, переселенка з Криму Людмила Чаплигіна налагодила контакти з власниками екскурсійних автобусів у Ризі, литовськими та латвійськими музеями. Ініціативу також підтримали Оля Ємкова з Франції, Оксана Фанта з Угорщини та Євгенія Степанова з Грузії.

— Які міста вже охопив проект?

 — На сьогодні завдяки реалізації проекту Guide-UA українська мова звучить в екскурсійних автобусах Праги та Вільнюса, з 5 липня зазвучала в Тбілісі. Крім цього, екскурсії українською мовою є в автобусах Будапешта та малих автобусах Кракова. На черзі — Франція, Польща, Іспанія. З окремими власниками екскурсійних автобусів, наприклад, у Варшаві та Лондоні, досягнуто принципову домовленість про початок використання української мови, але вирішено реалізувати проект після завершення цього туристичного сезону, в період підготовки до нового.

«ДЕЯКІ КОМПАНІЇ ВБАЧАЮТЬ У НАС КОНКУРЕНТІВ»

 — Які труднощі зустрічаєте в процесі реалізації проекту? Чи підтримують вас профільні державні відомства?

 — Географія проекту поки невелика, низка системних труднощів є. По-перше, власники екскурсійних автобусів демонструють низьку зацікавленість у встановленні української мови. Доводиться переконувати їх, розповідати про нашу державу та відчуття українців, які опинились за кордоном. По-друге, проект досі не має зовнішніх фінансових надходжень. Це позначається на відсутності можливості членів ініціативної групи здійснювати поїздки до європейських столиць для проведення переговорів, вироблення механізмів запуску української мови, організації та проведення презентаційних заходів. Звертаємося до небайдужих українців, які проживають за кордоном або здійснюють поїздки в інші країни, з проханням налагодити контакти з компаніями-операторами екскурсійних автобусів та екскурсій у музеях.

 Багато власників сіті-бусів не хочуть витрачати власні кошти на роботи з монтажу та налаштування україномовних аудіогідів у своїх автобусах, виробництво і розміщення української символіки та друк буклетів з українськими текстами. Доводиться запевняти в збільшенні потоку українських туристів та пояснювати, що презентації, які проводить ініціативна група, є своєрідною безплатною рекламою, яка може компенсувати витрати власників екскурсійних маршрутів.

 По-третє, деякі компанії не вірять, що до них звертаються українські волонтери, вбачають у нас своїх конкурентів по бізнесу. Для переконання доводиться надавати підтвердження нашої діяльності та звертатися за підтримкою до державних органів, дипломатичних установ.

 Ми отримали листи підтримки від Міністерства закордонних справ і Міністерства інформаційної політики України. МЗС підключило українські посольства в Лондоні, Вільнюсі, Варшаві, Таллінні, Ризі, Парижі й Тбілісі, які допомагають налагодити контакти з місцевими компаніями та організувати і провести презентаційні заходи. Мінінформполітики допомагає в роботі з діаспорами і розповсюдженні інформації в ЗМІ.

— Які плани на найближчий час?

 — Ми поступово, одночасно з продовженням роботи по екскурсійних автобусах, переходимо на європейські музеї. Окрім музеїв Франції, вже розпочинаємо роботу по музеях Польщі, зокрема в Освенцимі, Литви та Латвії. З огляду на проблеми, що ми означили, проект просувається не настільки швидко, як нам би хотілось. Але ініціативна група не планує відступати, поки у всіх європейських столицях не зазвучить українська мова.

Анастасія РУДЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: