110 річниця Національного гірничого університету, яку відзначатимуть 17 вересня — воістину важлива історична дата для України, зважаючи на унікальність специфіки ВНЗ та її сучасне наповнення. Сьогодні сміливо можна констатувати: ці роки для професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів і випускників НГУ були визначальними як в освітній діяльності, так і в досягненні високих наукових здобутків. На усіх етапах розвитку визначився головний пріоритет Національного гірничого університету — відповідність часу в поєднанні з віковими надбаннями. Нині в рейтингу вищих навчальних закладів України, за проектом ЮНЕСКО «Топ 200 Україна», Національний гірничий університет у 2008 році посів шосте місце серед 200 кращих навчальних закладів України. За останніми результатами Всеукраїнського рейтингу «Компас», що орієнтується на відгуки роботодавців та випускників, у 2009 році НГУ посів шосте місце серед 234 ВНЗ України. «Компас» визнав НГУ: четвертим в Україні вузом, що забезпечує грунтовну підготовку за інженерно-технічними спеціальностями; сьомим — із підготовки за ІТ-спеціальностями; дев’ятим — з підготовки за економічними спеціальностями; другим серед вищих навчальних закладів південного регіону; першим — у південному регіоні з підготовки за інженерно-технічними спеціальностями; третім — у південному регіоні з підготовки за ІТ-спеціальностями.
Про досягнення вишу, завдання, які ставить перед собою Національний гірничий університет та про дещо особисте розповідає ректор НГУ, академік НАН України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки, доктор технічних наук, професор Геннадій ПІВНЯК.
— На фоні непростої ситуації як в Україні, так і в усьому світі, Національний гірничий університет не втрачає сильних позицій. Геннадію Григоровичу, в чому секрет?
— Ми живемо в одному суспільстві й, безперечно, також відчуваємо усі зміни, дещо, можливо, втрачаємо. Але чітко тримаємо курс: працювати на повну силу творчих можливостей і здібностей, розумно долаючи зовнішні негативи. Тож головною метою науково-дослідної роботи гірничого університету була й залишається інноваційна науково-освітня діяльність, правовий захист науково-освітніх інновацій як інтелектуальної власності, збільшення частки досліджень за рахунок міжнародних фінансових структур, максимальна комерціалізація наукових розробок. Саме в цьому форматі організовуємо освітню та наукову роботу, не боїмося експериментувати. Це дозволило нам, зокрема, в 2008 році отримати Державну премію України в галузі науки й техніки «Розробка і впровадження комплексного моніторингу стану геотехнічних систем для підвищення безпеки та ефективності роботи гірничо-видобувних підприємств», три стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених, два Гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених. Ми створили Європейський технічний факультет для навчання студентів технічних спеціальностей одній із іноземних мов, інфраструктуру інноваційної моделі розвитку університету, лабораторії спільного користування з унікальним обладнанням, систему безперервної підготовки науково-педагогічних кадрів університету за програмами «Обдарована молодь», «Нам 30!», аспірантури і докторантури, систему заохочення молоді до наукової роботи через конкурси й гранти. Потужний розвиток інформаційно-комунікаційних ресурсів та систем університету допоміг підключитися до наукової мережі GEANT2, створити вітчизняну GRID-інфраструктуру, розробити багатофункціональні науково-освітні портали.
Щодо останніх визначальних кроків, то Національний гірничий університет першим в Україні отримав право на створення науково-освітнього центру.
— І все ж, наскільки правильно ви долаєте зовнішні перешкоди? Вдаєтеся до певних антикризових заходів?
— Сьогодні перед Україною стоїть завдання зберегти свої сильні характеристики: освіту, науку, промисловість, високоякісний людський капітал.
Непокоїть істотне розшарування вищої освіти в ракурсі її якості, інноваційності та наукової наповненості. Масова вища освіта надає базові знання більшості населення країни, але не залучає до навчання розвинену науку. Передова вища освіта готує високоякісний, конкурентоздатний людський капітал на основі використання наукових досліджень та інновацій. Таку місію виконує й Національний гірничий університет. В Україні, на жаль, складові трикутника знань — освіта, наука та інновації — залишаються відокремленими один від одного.
Економічна криза ставить питання про конкурентоздатність українських університетів. Посилаючись на сучасний європейський досвід, МОН пропонує провести структурні зміни в мережі ВНЗ, створити потужні конкурентоспроможні університети з високим рівнем автономії. Ми повинні знати й успішно використовувати відомі досягнення західної системи освіти: західний університет схожий більше на підприємницьку корпорацію. Він активно вибудовує власну політику та програми навчання спільно із замовником; програми формуються паралельно з бізнесом; орієнтація спрямована на компетенції і результат. Західна система освіти взагалі зорієнтована на підготовку фахівця в умовах жорстокої конкуренції.
Але, коли говорити про НГУ та антикризові заходи, то на даному етапі пропонуються такі першочергові дії гірничого університету, як створення умов для його подальшого розвитку. А це — підтримка спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців, збереження науково-педагогічного потенціалу кафедр, здійснення якісного прийому на 2009 рік. Тут акцент буде зроблено на повномасштабний прийом на перший і п’ятий курси денної форми навчання, невпинну профорієнтаційну роботу. Окрім цього, планується посилити роль міжнародного науково-технологічного співробітництва, залучення наукового потенціалу для вирішення актуальних проблем економіки, координація діяльності наукових впроваджень, активізація досліджень молодих учених, міжнародних академічних обмінів та діяльності з бізнесом. Ще — посилення зв’язків у сфері експорту освітніх послуг та діяльності кафедр в реалізації молодіжної політики, забезпечення ефективності використання фінансових ресурсів та соціального захисту студентів, викладачів і співробітників.
— Молодь — це наше майбутнє. А студентське самоврядування за розширеним сприйняттям — крок до становлення та виховання елітної влади? Чи згодні ви з цим? І як ви можете охарактеризувати реалізацію молодіжної політики в стінах вашого вузу?
— Численні виклики сучасного життя в Україні та світі, як ніколи вимагають від системи вищої освіти, зокрема, технічної, швидкого й адекватного реагування. Сьогодні недостатньо зосереджувати увагу тільки на підготовці кваліфікованих фахівців для тієї, або іншої галузі практичної діяльності. Все більшу роль відіграє цілеспрямована й різноманітна робота щодо гармонійного та всебічного розвитку особистості студентів — їхніх творчих можливостей, соціально-психологічної готовності до подальшого самостійного життя. Саме цій меті сучасної освіти відповідає безперервна і системна реалізація державної молодіжної політики в Національному гірничому університеті. У нинішніх складних умовах соціально-економічного розвитку українського суспільства та подолання кризових явищ в економіці студентська молодь, як ніколи, потребує відчуття захищеності в стінах рідного університету, уваги й турботи з боку керівництва вузу та його викладачів, впевненого погляду в своє майбутнє після отримання вищої освіти.
За підсумками опитування студентської молоді можна з’ясувати: вагоме значення для сучасних студентів гірничого університету мають якість освіти за обраною спеціальністю та престижність навчального закладу; не менш важливі для студентів соціально-економічне забезпечення навчання. Значна кількість опитаних відчуває потребу в отриманні додаткових, окрім базових за фахом, знань, умінь та навичок (вивчення іноземних мов, можливість стажування за кордоном, паралельне отримання другої вищої освіти.
Невід’ємною складовою системної та цілеспрямованої роботи в сфері гуманітарної освіти та виховання в НГУ є діяльність органів студентського самоврядування. Комітет постійно налагоджує, розробляє й реалізує культурно-масову роботу. Спільно з факультетами та студентським клубом здійснює різноманітні заходи; збирає, систематизує й поширює серед студентів інформацію про загальноміські, міжвузівські та університетські заходи.
Умовами побуту студентів опікується Асоціація студентських рад гуртожитків НГУ, що намагається спільно з ректоратом забезпечити необхідні умови для проживання, відпочинку, виховної роботи студентів у гуртожитку.
Важливу роль у гуманітарній та виховній роботі відіграє реалізація студентських ініціатив силами найактивнішої та творчої частини молоді гірничого університету.
Три роки поспіль активно діє Молодіжний центр праці, заснований студентським самоврядуванням. Він допомагає випускникам нашого університету працевлаштуватися. Активістами Молодіжного центру праці організовано зустрічі випускників НГУ з роботодавцями регіону, проводився виїзний тренінг «Лідерство і робота в команді», організовувався ярмарок вакансій.
Гуманітарна освіта та виховання в університеті активно розвиваються зусиллями ректорату, його викладачів та співробітників і, що особливо важливо, силами самих студентів. Діяльність кафедр і відповідних структур у сфері реалізації молодіжної політики оцінюється позитивно й завжди буде підтримуватися ректоратом.
— Сьогодні виші мають проблеми з набором абітурієнтів. Наскільки гостро стоїть у вас це питання?
— За державним замовленням план прийому 2008 року до університету виконано повністю. Для технічних спеціальностей державне замовлення збільшено на 50 осіб, враховуючи високий конкурс абітурієнтів з гірничих регіонів. Це був один із найкращих прийомів до гірничого університету. Зараховано за денною формою навчання удвічі більше молодших спеціалістів, ніж раніше. Частка вступників із регіонів по університету складає більше 70%. Це гарний показник.
2009 рік є визначальним для збереження кафедр, спеціальностей, визначення подальших дій університету в умовах фінансової кризи й політичної нестабільності. Ключовим завданням 2009 року є забезпечення якісного прийому. Тому назріла необхідність суттєвих змін у проведенні профорієнтаційної роботи з урахуванням сучасних умов. Визначальним осередком профорієнтаційної роботи тут повинні стати випускаючі кафедри університету.
Надання системі освіти національної спрямованості та здійснення завдань національно-патріотичного виховання неможливі без організації навчального процесу державною мовою. Ми повинні переконати як викладача, так і студента, що володіння державною мовою відкриває перспективи повної реалізації особистості в українському, європейському освітньо-науковому просторі. Пропонується утвердження державної мови за умов динамічного «перехресного» обміну викладачами та студентами між вищими навчальними закладами з різних, за мовним домінуванням, регіонів країни. Такий обмін повинен сприяти подоланню «смуги мовного відчуження» та мовних бар’єрів.
Ще одним важливим завданням є підвищення культури використання необхідних для високих досліджень ресурсів, зокрема, сучасної обчислювальної техніки, удосконалення англійської мови, презентування наукових здобутків. Без повноцінного інформаційного забезпечення сучасної освіти і науки не буде.
— На вашу думку, який елемент вищої освіти є найважливішим? І яку проблему вищої освіти України можна назвати головною?
— Освіта стає пріоритетною умовою національного розвитку і запорукою національної безпеки. Її всебічна підтримка — ключове завдання української державності.
Необхідно відродити вітчизняну освіту, підвищуючи фаховий рівень як викладачів, так і студентів. Для цього потрібно змінити підходи до питань фінансування, удосконалити систему акредитації вищих навчальних закладів. Одним із важливих завдань освіти є посилення її духовної та національної складової.
Не менш важливим, вважаю, для нас є і соціальний захист, підтримка та створення умов для наукового й педагогічного зростання кожного, хто працює і навчається в університеті, створення університетських комплексів, демократизація нашого життя, гуманітаризація навчально-виховного процесу. На основі впровадження системи стандартів вищої освіти, у нас приділяється посилена увага й організації освітньої діяльності. Не зупиняючись, ми системно працюємо. Національний гірничий університет народився в XIX столітті, став провідним і визнаним ВНЗ у XX. У XXI столітті він слугуватиме Україні — сильній, демократичній європейській державі!
Головна проблема вищої освіти в Україні — відсутність запиту з боку суспільства та ринку на висококваліфіковані кадри. Якщо суспільство не пред’являє вузам високих вимог до якості освіти, безглуздо очікувати хорошої підготовки кадрів.
Коли німецькі громадяни дякували Бісмарку за те, що він створив Німеччину, канцлер відповів фразою, яку варто засвоїти і нам: Німеччину створив не канцлер, а вчителі. Якщо нам доведеться побачити багату, потужну Україну, її створять не люди, котрі їздять у «Бентлі» і носять вбрання від Валентино. Україну відродять із попелу ті, хто сьогодні навчає дітей, працює в наукових лабораторіях, намагається створити інноваційний бізнес і живе за достатками!
— Авторитет Національного гірничого університету на міжнародній арені стрімко зростає з кожним роком. Орієнтуючись на міжнародний курс так старанно, чи не втрачаємо ми себе?
— У всьому потрібно мати мудрість. Освіта є надзвичайно дієвим механізмом конструювання європейської ідентичності. Україна має інтегрувати у власну освітню систему «європейський вимір». Водночас наша освіта повинна розробити певні заходи і допомагати українським студентам і викладачам навчатися, проводити дослідження в європейських університетах. Адже тільки в соціокультурній сфері можуть розвиватися спільні з Європою ідеї та цінності.
Міжнародне наукове співробітництво, окрім інтеграції наукових розробок різних напрямів, дає можливість залучення суттєвих фінансових коштів. За рішенням Ради Європи в технічних університетах суттєво збільшена дослідницька складова. Це дозволило не лише підвищувати технологічність спільного виробництва, але й готувати якісний кадровий персонал із використанням у навчанні передового виробничого досвіду.
Сьогодні провідні розвинені держави світу розглядають міжнародні освітні та наукові програми як важливу складову своєї зовнішньої політики. У сучасних умовах глобалізації міжнародне співробітництво набуває особливого значення, є невід’ємною складовою діяльності гірничого університету.
Головною метою міжнародної діяльності НГУ є формування стратегічних і тактичних рішень щодо підвищення міжнародного престижу університету.
Аналізуючи стан міжнародної діяльності університету, слід визначити: обсяг робіт збільшується, результативність підвищується, рівень опрацювання проблемних питань і проектів стає професійним, серед наших партнерів — промислові корпорації та високотехнологічне виробництво.
Серед останніх досягнень Національного гірничого університету в міжнародній діяльності можна виділити певні досягнення. НГУ прийнято до елітних міжнародних освітянських організацій, таких як: Велика Хартія університетів та Мережа університетів країн Чорноморського регіону. Університет став членом такої відомої у світі Міжнародної професійної організації як Європейська організація геовчених і інженерів. Окрім того, гірничий університет — один із фундаторів Міжнародного університету ресурсів.
— Прокоментуйте, будь ласка, стратегічне завдання університету на найближчий час.
— Надзвичайно актуальним є зміцнення потенціалу і ресурсів НГУ, досягнення високої якості навчального процесу через упровадження новітніх освітніх технологій за умов виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень, інноваційної діяльності, необхідного кадрового забезпечення, перетворення університету в міжнародно визнаний потужний науково-навчальний центр країни з розвинутою інфраструктурою, утвердження позицій університету в системі дослідницьких університетів Європи.
Ми маємо знання і досвід. Вченою радою якісно й чітко розроблені стратегічні й тактичні плани, щоб зберегти й примножити здобутки Національного гірничого університету, вищої освіти та науки, надати нашим студентам якісні освітні послуги. На цій основі колектив націлений творчо працювати на краще майбуття України!
У новому році головна теза для нас — створення умов для подальшого розвитку університету. Тільки такий підхід дозволить адекватно реагувати на виклики сьогодення та підтвердити наш життєвий принцип: Національний гірничий університет — відповідність часу!
— Вже 27 років минуло відтоді, як ви стали ректором. Що ви пережили за цей час, уявити важко. До того ж, не полишаєте займатися наукою. Як вам вдається поєднувати дві такі серйозні справи, ще й з вагомими результатами?
— Головне — любити те, чим ти займаєшся! Тільки за таких умов робота приносить істинне задоволення, дає реальний шанс для успіху. А щодо ректорської посади — це, звичайно, занадто відповідально. Ніяких послаблень для себе.
— У своєму розвитку людина може пройти різні стадії свого інтелектуального розвитку — від недооцінювання своїх здібностей, до зневажливого ставлення до оточуючих. Вам же вдається з повагою й невимушеністю спілкуватися з кожним: від студента, до міністра!
— Сприймаю ваші слова як комплімент. Але, справді, спілкуючись з людиною, я намагаюсь зрозуміти її світосприйняття, її духовні властивості. Адже тільки за цих умов діалог буде сповнений необхідного сенсу та гармонійної взаємодії. І, звичайно ж, до будь-якої людини, треба, перш за все, ставитися з пошаною і розумінням!
— Сім’я, родина — це база міцної держави. Ваша думка яка?
— Сім’я — це святе. Це — справді міцна держава, це стабільний колектив університету! Нещодавно я став дідом ушосте! Неперевершене відчуття! Саме в такі моменти розумієш, наскільки прекрасне життя! У тебе є продовження. Від щирого серця бажаю кожному відчути такі емоції. З таким поповненням щоразу ніби молодшаєш душею і з’являються нові сили й бажання працювати, не покладаючи рук! Моя сім’я — надійна мені підтримка й допомога й в тому, щоб наша університетська родина була згуртованою.
