На дереві сиділо шість горобців, людина, вистріливши, влучила у двох із них. Скільки горобців залишилося на дереві? Здогадайтеся, яку відповідь на таку задачу написав один з учнів? У горобців стріляти не можна.
Це завдання, можливо, — не надто яскравий приклад дискримінації, але задач подібного змісту, що пропагують жорстоке ставлення до тварин, тоді як у світі намагаються просувати принципи гуманності, однозначно не повинно бути в українських підручниках. Скільки такого неякісного контенту в шкільних книжках, наразі з’ясовує спеціальна робоча група з питань політики гендерної рівності та протидії дискримінації у сфері освіти. До неї входять кандидати й доктори наук, які представляють різні заклади вищої освіти, зокрема педагогічні, громадські організації України, а також співробітники Міністерства освіти і науки.
Така робоча група з’явилася після ухвалення закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Фахівці вже знайшли у підручниках низку помилок. Приміром, математичні завдання з ознаками гендерної дискримінації. У них хлопчиків зображують сильними, вони займаються активними видами праці, збирають урожай, виготовляють деталі, а дівчатка — пораються по господарству. Класичний стереотип про розподіл обов’язків між чоловіком та жінкою, що часто не відповідає дійсності.
Або виявлені в підручниках ілюстрації, де люди літнього віку зображені виключно у пасивних позах, наприклад, у кріслі з теплою ковдрою. Такий посил, що старші люди обов’язково потребують допомоги, самотужки ні на що не спроможні. Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина ЛЕВЧЕНКО каже, що це приклад ейджизму, дискримінації за віком.
«Нещодавно читала допис співробітниці центру «Ла Страда-Україна» Ольги Калашник про те, що її молодша донька взяла на урок англійської мови словник старшої дитини, але змінила обкладинку. Вчителька насварила її, мовляв, батьки не можуть купити тобі новий зошит? Це приклад дискримінації за майновою ознакою», — розповідає Катерина Левченко, акцентуючи, що ознаки дискримінації можуть бути не тільки у підручниках, а й у будь-якому елементі шкільного життя.
«Щодо підручників, на щастя, дискримінаційні прояви у них не масові, але працювати є над чим. Ідеться не тільки про дискримінацію за ознакою статі, а й за ознаками віку, походження, релігійної приналежності, місця проживання, тобто засад для дискримінації може бути багато, — продовжує урядова уповноважена. — Як тільки робоча група, до якої я теж входжу, виявляє такий контент, одразу готує рекомендації, як це змінити, бо зустрічалися у книжках «негри», «жиди» і «цигани». Зауваження врахують, коли за державні кошти підручник буде друкуватися заново».
Не обов’язково чекати, коли з’явиться новий підручник без помилок, учителі можуть на уроці пояснити дітям, що не так із малюнком чи задачею. Щоб педагогам було легше з цим впоратися, робоча група оформляє результати експертизи у вигляді розгорнутого експертного висновку, який можна знайти на сайті Інституту модернізації змісту освіти. Також видано посібник, як проводити антидискримінаційну експертизу електронних версій проектів підручників, поданих на конкурсний відбір проектів підручників для першого, п’ятого і десятого класів.
До речі, така проблема не є суто українською бідою. На сайті «BBC Україна» опубліковано матеріал, де аналізується гендерна складова підручників різних країн. Так, із хрестоматії початкових класів у Гаїті учні дізнаються, що мами займаються дітьми та готують їжу, а тата працюють в офісі. У пакистанському ілюстрованому підручнику всі авторитетні політики — винятково чоловіки. В одному з розділів італійського підручника є словник різних професій, де підібрано десять варіантів для чоловіків — від стоматолога до пожежника, і жодного — для жінок. Торік ЮНЕСКО навіть підготувало попередження стосовно того, що засилля сексизму в підручниках негативно впливає на освіту дівчат і формує неправильні гендерні установки.
«Поява такої експертизи в Україні дуже важлива, — додає Катерина Левченко. — Нещодавно ми разом із заступником міністра освіти та науки Романом Гребою відповідали на дзвінки на національну дитячу гарячу лінію з цього приводу (звернутися туди можна, набравши 116 111 з мобільного чи 0 800 500 225, з 12-ї до 16-ї години у будні. — Авт.). Нам розповідали, що дискримінаційні речі знайшли навіть у музичному підручнику початкової школи. Це не означає, що просто зараз цей підручник будуть вилучати, перш за все він має пройти антидискримінаційну експертизу. Загалом на гарячу лінію телефонували вчителі, батьки, які запитували, що це, як долучитися, тобто ми не отримали жодного негативного запитання. Було більше схвильованості, оскільки ще бракує пояснень щодо цього».
