Колишній працівник облвиконкому, зігнутий роками кремезний чоловік Іван Павлович Богун давно вже на заслуженому відпочинку. Слава Богу, поки що на землі нашій грішній. Йому, захисникові Ленінграда, котрий пережив велику блокаду міста на Неві, інвалідові другої групи Великої Вітчизняної війни, не байдуже, де завершиться його остання путь. Не про престижне місце мріє: «Мова про родинну стару могилу, де в різний час поховані мої рідні люди. Там і мені місце...»
Та виявилося, що не так просто «вибити» фронтовикові й блокаднику могилку. Під цю сумну операцію Богунові самому чи родині Івана Павловича необхідно викласти шалену як на пенсіонерський бюджет суму: «Кажуть, що 350 гривень...»
Про це ветеран начебто чув від дирекції міського цвинтаря в Комишанах, цією сумою його до навпівсмерті ошелешили в похоронній конторі, розташованій на вулиці Молодіжній.
«Може, недочув», — подумав знічений Іван Павлович.
Мабуть... Начальник комбінату комунальних підприємств (структура міськкомунгоспу), депутат міської ради Олена Ротова, більше відома на ниві ресторанного бізнесу, прояснила ситуацію. Не самому Богунові, а заступникові голови міськвиконкому Миколі Мартинюку: «...через нестачу коштів на будівництво, а також відсутність фінансування нового цвинтаря в селищі Геологів береться благодійний (?) внесок у розмірі до 200 гривень при похованні на цвинтарі».
Але й таких грошей на некропольне благодійництво в громадянина Богуна — катма. І вирішив Іван Павлович звернутися до згадуваного пана Мартинюка: «Мені, ветеранові, взагалі важко зрозуміти, як таке може бути: брати такі великі гроші за поховання кого-небудь у свою, якщо можна так сказати, могилу».
Заступник голови міськвиконкому, людина співчутлива, уважно прочитавши послання ленінградського блокадника, для якого Херсон — теж рідне місто, наклав гуманну резолюцію: «Ув. Иван Павлович! Живите долго и счастливо, а если прийдется решать вопрос похорон, то решим бесплатно. С ув. Н. Мартынюк».
Але панові Мартинюкові Іван Павлович чомусь не йме віри: «Без прокуратури не розберешся. Що це за порядки такі?!» Подейкують, що на цьому благодійництво в обласному центрі не закінчується. Кажуть, що пані Ротова, в руках якої долі живих і мертвих, запровадила у своєму відомстві ще кілька нововведень. Йдеться, зокрема, про місячні збори за заброньовані місця й анулювання броні взагалі. Тільки через благодійництво! А це призводить до серйозних непорозумінь. Мало не до бунту доходить!
Херсон
№215 10.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
