Із січня 2015 року жителям столиці обіцяють муніципальну страхову медицину. Для цього створять комунальну страхову компанію, яка займатиметься продажем полісів на різні суми. Таким чином кияни зможуть гарантувати собі будь-яку медичну допомогу в комунальних лікарнях чи поліклініках. Наприклад, поліс на суму 120 гривень щомісяця передбачає річний ліміт 36 тисяч гривень на застраховану особу. Кошти можна буде використати на консультацію лікаря, медикаменти, діагностику, оплату за перебування в лікарні, харчування в лікарні, коментують у КМДА.
У мерії розраховують провести цей експеримент на основі тієї бази застрахованих осіб, що вже є в столиці (це 50 тисяч осіб), і за прогнозами, на перших етапах приєднається ще 250 тисяч киян, бо поки таке страхування буде добровільним. Завдяки цьому вдасться вивести з тіньового ринку медичних послуг близько півтора мільярди доларів, вважають у КМДА. «Столичні лікарі за свої послуги будуть отримувати додатково не менше, ніж 25% від того, що оплатить комунальний страховик у разі настання страхового випадку. Тоді зникнуть і зарплати по дві з половиною тисячі гривень, і хабарі, а оплата праці київських медиків вийде на якісно новий рівень», — повідомив заступник голови Київської міської держадміністрації Михайло Радуцький.
Якщо проект вдасться, його досвід обіцяють поширити на всю Україну. Але трохи спантеличує, яким чином київська новація буде узгоджуватися зі стратегією медичної реформи, над якою зараз розмірковують у Міністерстві охорони здоров’я?
«ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ СТРАХОВОЇ МЕДИЦИНИ В КИЄВІ ГОВОРИТИ ЗАРАНО»
— Справа в тому, що зараз працює дорадча стратегічна група при МОЗ, яка в середині листопада покаже свої перші напрацювання щодо медичної реформи, — зауважує лікар-педіатр, експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка. — З цими напрацюваннями треба їхати перш за все до медиків і з ними узгоджувати. Україна зараз не готова запроваджувати загальнообов’язкове страхування. А кияни і без цього можуть купувати страхові поліси. Згодом медичні заклади і так будуть мати ті чи ніші повноваження, певну автономію, але в якій формі це буде, ще незрозуміло. Мені здається, такі наміри КМДА трохи передчасні, бо зміни у медичній сфері мали б відбуватися синхронно, а не в розрізі з державними планами.
У Київській адміністрації відзначають, що з МОЗ це питання узгодили, тепер пропонують ознайомитись експертному колу, зокрема й медикам. Власне лікарі до цього кроку готові, хоча й не впевнені, що так швидко вдасться досягти результатів. Хірург Національного інститут раку Андрій Семиволос розповідає, що про страхову медицину в своєму закладі лише мріють. Та поки не змінять їхнього керівника Ігоря Щепотіна, який, попри наказ Мінохоронздоров’я про відсторонення з посади, повернувся на роботу, все лишиться, як і раніше. І так не лише в НІР, а в більшості лікувальних закладів столиці. За словами Андрія, значна частина головних лікарів саботують таку новацію, бо таким чином перекривають джерела їхніх нелегальних доходів. До речі, «День» намагався взяти коментар і в головного лікаря однієї міської клінічної лікарні, та не вдалося — той через зайнятість не зміг прокоментувати.
— Про прозорість і запровадження страхової медицини у Києві говорити зарано, бо не змінено вертикаль влади у медичній сфері столиці. Є саботаж головних лікарів медичних закладів, бо так урізується їхній бюджет. Зараз вони можуть закуповувати якесь обладнання чи ліки за завищеними цінами, перевагу дають тим компаніям, які дають більший відкат. Лікарні — це міні-держави, от захотів головний лікар здати в оренду якесь приміщення під кафе чи ресторан, він із цього заробляє. І таких джерел доходів стільки, на скільки вистачить фантазії. Ті, хто справді хоче щось змінити, самотужки зробити це не в змозі. Той самий заступник КМДА Радуцький зараз проводить комісії, аудити, які мають на меті виявити недоліки, щоб змінити адміністрацію тієї чи іншої лікарні, а ті головні лікарі купують рішення суду й лишаються на посаді. Немає важелів впливу на всіх цих лікарів. Це як боротьба з повітряними млинами, — коментує Андрій Семиволос.
НИНІ ЗАСТРАХОВАНО ЛИШЕ 15% ГРОМАДЯН
Що вийде із намірів перевести киян на страхову медицину? Поки більше питань, ніж відповідей. З одного боку, це дало б нам привід назавжди забути, що медицина в Україні безкоштовна, бо цього і так давно немає. Але не всі кияни, та й українці, готові сплачувати страхові медичні внески добровільно. На страховку зараз погоджується 15% громадян, це дані лікарів. І поки що незрозуміло, яким чином громадяни зможуть обирати лікарню чи лікаря, в якого хочуть лікуватись.
— Наприклад, в Ізраїлі ця система працює так: ви платите страхові внески, у вас є вибір — три-чотири мережі поліклінік чи лікарень, до можете звернутися. З вашою страховою сумою ви обираєте собі надавача медичних послуг. Так забезпечується певна конкуренція та якість обслуговування. Я сподіваюся, що підемо цим шляхом. Якби дійсно мені дали можливість використовувати мій страховий внесок у тій лікарні чи в того лікаря, кого я оберу, було б добре. І такий підхід забезпечив би доступ до лікувальних послуг для приїжджих, хто живе та працює в Києві. Бо вони безкоштовною медициною у нас не забезпечені, й дуже часто платять за медичні послуги не в міський бюджет, — говорить Олександр Сергієнко, директор ГО «Інститут міста».
Та й не впевнені експерти, що з 2015 року Києву вдасться перейти на страхову медицину. Дуже мало часу лишається. Є питання і до створення єдиної комунальної страхової компанії, бо такі ж ідеї були і в Олександра Попова, експерти тоді називали таку фірму черговою корупційною схемою для екс-мера. І хоча в адміністрації відзначають, що махінацій не допустять, а роботу компанії контролюватиме наглядова рада із представників громадськості та медпрацівників, якось поспіхом все це робиться. Те ж саме було із намірами Віталія Кличка створити в Києві муніципальну поліцію: такі заяви лунали раніше, ніж МВС презентувало готову концепцію реформування всієї правоохоронної системи.
