Старі генплани розвитку кримських міст геть усі застаріли. Річ у тім, що жоден з них не передбачав тих процесів, які відбулися за останні 10—15 років — ні переселення понад 280 тисяч кримських татар, ні особливостей розвитку в складі незалежної України, ні перспектив розвитку курортів в умовах розпаду СРСР, ні потреб і особливостей розвитку Криму як автономії на наступну 50-річну перспективу. У результаті інфраструктура старих міст не відповідає потребам перетворення їх на курорти світового класу.
ВІД СПІЛЬНОГО — ДО ПРИВАТНОГО, А НЕ НАВПАКИ
Навколо вже наявних населених пунктів самостійно виникли 300 селищ-супутників, де поселилися репатріанти. Усі вони перетворилися на скупчення соціальних проблем — поки більшість з них примудряється існувати без доріг, газу, водопроводу, каналізації, шкіл, лікарень, засобів зв’язку. Кримському курорту вже тісно в рамках старих міст, які можуть забезпечити використання його курортного потенціалу тільки на чверть, але три чверті курортних ресурсів — західне узбережжя вище Євпаторії, північно-кримське азовське узбережжя від Перекопа до Керчі, Арабатська стрілка, Керченський півострів, південне чорноморське узбережжя Керченського півострова, та й Севастопольська, Донузлавська, Феодосійська зони, раніше закриті через дислокацію військових об’єктів, досі залишаються курортною цілиною. Це невиправдано, тим паче що саме ці регіони багаті цілющими грязями та ропою, мінеральними водами, які за якістю перевершують уже освоєні кримські джерела. Щоправда, на освоєння цих потенційних курортів знадобляться сотні мільярдів доларів, однак, як свідчить практика, у світовому курортному бізнесі є охочі вкласти їх у Крим. Однак у нас досі не готові ні законодавча база, ні рівень концептуально- технічної розробки розвитку цих регіонів. Нещодавно, навіть Ялтинська міськрада відкинула генеральний план розвитку міста на наступні 10— 15 років, бо вважає його концепцію такою, що не відповідає реальним вимогам часу. Проте освоєння цих регіонів і їхній розвиток обіцяють Україні загалом величезні вигоди — лише Крим у таких умовах зможе приймати за рік не 6—8 мільйонів туристів з порівняно небагатих країн СНД, а 20—25 мільйонів туристів з провідних світових країн. Це дасть поштовх розвитку в 4— 5 разів аграрного сектора, меблевої, будівельної індустрій, розвитку транспорту та засобів зв’язку, енергетики, курортного сервісу, банківської сфери та інших суміжних галузей не лише в Криму, а й у прилеглих до нього областях. Україна може перетворитися на країну, розвиток якої відповідатиме тому ж типу прогресу, що в країнах Чорноморсько-Середземноморского регіону, в яких курортно-туристичний сектор становить не 1—2 відсотки ВВП, як нині в нас, а 25—40 відсотків, як у Італії, Франції, Іспанії, Туреччині тощо.
Бракує вирішення малого, але нелегкого завдання — треба розробити концепцію розвитку цих регіонів, технічні обгрунтування та генеральні плани, чим поки ніхто ні в Криму, ні в Україні не займається. У нас же й цього разу взялися за останнє, не вирішивши попередніх задач. Можна, звісно, зараз розробити середненькі генплани розвитку Судака, Феодосії, Керчі, Щолкіного, але вони не відповідатимуть реаліям доти, до ки не буде відповіді на запитання: а що являтиме собою весь Судацько-Керченсько-Феодосійський регіон з Арабатською стрілкою включно через 15—20 років? Чи будуть збудовані нові порти на Керченському півострові, чи будуть освоєні цілющі грязі Чокракського, Узунларського, Тобечикського, Актаського, Кояського та інших озер і мінеральних джерел, зокрема й термальних на Арабатській стрілці? Яким буде населення Криму й де оселяться ті 50 тисяч репатріантів, повернення яких тут прогнозують?
МІСТО ТА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ГОРОДЯН…
Усе це дуже серйозні проблеми, які визначають не лише комфорт довкілля для населення, для гостей, а й психічне здоров’я кримчан. Начальник управління містобудування та архітектури Сімферопольської міськради Валерій Лапичак нещодавно говорив на нараді в міськвиконкомі, що нинішня убога міська архітектура може викликати психічні розлади у сімферопольців. Сумний міський пейзаж, перевага темних відтінків, багато великих площин і поверхонь, прямих ліній і прямих кутів, які переважають в архітектурі Сімферополя, прямо чи непрямо ведуть до виникнення низки психічних захворювань і навіть до зростання злочинності — стверджує головний архітектор міста. «Нам треба давно зрозуміти, що архітектура — це більше ніж фарбування фасаду в гарний колір, це організація всього довкілля», — запевняє він. Разом з тим, за визнанням Валерія Лапичака, сьогодні Сімферопольське управління містобудування та архітектури не спроможне організовувати довкілля відповідно до рекомендацій різних наук, зокрема психології, оскільки змушене займатися розглядом величезної кількості скарг, що надходять від городян. У зв’язку з цим Валерій Лапичак запропонував реорганізувати управління архітектури.
Після декількох місяців роботи Степан Лапичак заявив, що його не влаштовує, коли підлеглі займаються не творчістю, а «лише зняттям соціального напруження та паперовою роботою». Його здивувала колишня «дивна організація роботи в установі», де із 17 службовців лише двоє — дипломовані фахівці-архітектори. За словами головного архітектора міста, «питання архітектури в управлінні абсолютно не вирішуються», а 80 відсотків робочого часу в ньому витрачається на обробку звернень громадян. Примітно, що в управлінні архітектури міста за декілька місяців оброблено 3 тисячі 50 звернень, з яких прийнято 270 рішень і видано 750 висновків, але не прийнято жодного творчого архітектурного рішення. Лапичак зауважив, що цей паперовий вал не приносить позитивних змін в архітектурне середовище міста.
Тут же в архітектора з’явився опонент. «Психічному здоров’ю жителів кримських міст шкодить висока щільність населення, а не архітектурна убогість. Відсутність індивідуального простору призводить до невротичних відхилень», — заявила журналістам головний психіатр республіки Світлана Димшиц. — Прямої залежності психічних і невротичних розладів від рівня міської архітектури не встановлено. Але жителі міст частіше страждають на неврози та депресії», — сказала Димшиц. За її словами, темп життя городян є першопричиною тривожних станів. За останні 10 років в Україні кількість невротичних розладів збільшилася в 1,5 разу й перевищила кількість психічних захворювань. Якщо раніше психічні розлади переважали, то тепер на першому місці неврози та депресії», — зазначила головний психіатр Криму. За її словами, за даними ВОЗ, до 2020 року депресія посяде друге місце за поширеністю серед усіх захворювань.
Не беремося виступати арбітрами серед професіоналів своєї справи, але багато хто у Криму вважає, що обидва вони праві. Хоча ніхто й не проводив конкретних досліджень про вплив сімферопольської архітектури на психіку, але якщо вже в кримських санаторіях впроваджують такий метод лікування нервових захворювань, як лендскейп-терапію, тобто лікування тривалим спогляданням красивих пейзажів, то водночас заперечувати як позитивний, так і негативний вплив тривалого споглядання архітектури на психіку було би безрозсудно. Зрозуміло також, що й перенаселеність підриває психічне здоров’я людей. Але якщо від густонаселеності нам на цій тісній Землі нікуди вже не подітися, то знівелювати її негативний вплив на здоров’я може тільки розумна організація міського простору та гарна архітектура…
Характерно, що подібна проблема зачепила не лише Сімферополь, Севастополь та Ялту. Бум хаотичного будівництва останнім часом охопив практично всі міста Криму. Наприклад, у Феодосії нині одночасно зводять тринадцять житлових багатоповерхових будинків. «Такого не було навіть за Радянського Союзу», — говорить заступник начальника Феодосійського управління архітектури Володимир Родимов. За його словами, у Феодосії завжди відчували дефіцит житла. До недавнього часу багато землі в місті належало Міністерству оборони. «Зараз будівництво житлових будинків ведеться скрізь, де звільнилися землі Міністерства оборони», — розказав журналістам архітектор. Крім того, територію для будівництва знаходять за рахунок ущільнення великих дворів і вільних земель. «Є просто гігантські двори — більш як 100 квадратних метрів. Можливо, в 70-ті, 80-ті роки там залишали резервні місця, наприклад під будівлі громадського призначення. Скоро у Феодосії з’явиться ще один новий мікрорайон Стожари, забудований котеджами. Район елітних котеджів зведуть також на колишньому вертолітному майданчику.
Місцеві органи влади паралельно винаходять різні способи боротьби з цим явищем. Наприклад, тут вирішили, що селищам феодосійського регіону, що мають вихід до моря, загрожує перетворення на «шанхай». Сільський голова села Берегове Ігор Філіппенко, наприклад, розказав журналістам, що цього року сільраді нового скликання ледве вдалося зупинити хаотичну забудову пляжів, що входять у межі населеного пункту. За словами Філіппенка, відсутність генплану Берегового призводить до того, що новобудови, які з’являються на його території, не вписуються в архітектуру селища. «Як правило, бажаючі отримати земельну ділянку, роблять план будівництва тільки для себе, не цікавлячись генпланом забудови всього села, виходить, селище не розвивається, а створюється «шанхай», — говорить Ігор Філіппенко. За його словами, сільрада та сільська громада однак хочуть знати, як розвиватиметься селище далі, й чи не вийде так, що воно буде позбавлене майбутнього внаслідок містечкового будівництва. «Сільській раді нового скликання вдалося припинити будівництво в пляжній зоні, яке особливо активувалося після переукладення договорів оренди з 5-ти на 30 років з можливістю суборенди з правом будівництва», — розказав Ігор Філіппенко. Влада й жителі Берегового регулярно знаходять у інтернеті оголошення з пропозиціями будівництва на знайомих пляжах. Однак їхніх авторів встановити поки не вдалося. Незабаром сільська громада Берегового збирається провести референдум місцевого значення, на якому буде запроваджена заборона на будівництво на пляжах селища та мораторій на виділення землі до затвердження генплану селища. «Жителі Берегового не довіряють уже ніякій владі й хочуть підкріпити свою думку місцевим референдумом», — підсумовує Ігор Філіппенко.
Підтверджує недоліки колишніх підходів і практика розробки генплану Сімферополя. Старий генплан не враховував того, що за останні 10—15 років Сімферополь має перетворитися на столицю автономії, а також те, що на всіх його околицях та пустирях з’являться понад два десятки самобудов репатріантів. Проектанти не враховували, що саме такою великою мірою зросте навантаження на транспорт, соціальну сферу, мережі, комунікації, що так загостряться екологічні проблеми. Новий генплан Сімферополя, недавно запропонований міськраді, намагається вирішити ці проблеми, однак нові завдання дуже складно вписати в уже усталений міський кістяк вулиць і об’єктів інфраструктури, а зламати його і створити фактично нову концепцію столичного міста поки не наважується ніхто, тому що великою є спокуса також зберегти історичні особливості старого Сімферополя, адже вирвати його з контексту минулого часу було б теж неправильно. Як вирішується це конкретне завдання? Про це говорили й на недавніх громадських слуханнях і говорять у різних громадських дискусіях…
МЕГАПОЛІС СІМФЕРОПОЛЬ
Генплан Сімферополя обговорюється з березня 2006 року і навряд буде ухвалений у вересні, як вважає нинішній міський голова Геннадій Бабенко. Річ у тім, що згідно з Державними будівельними нормами, міське будівництво має починатися з обговорення та затвердження концепції міста, яка повинна розроблятися на альтернативній основі, широко обговорюватися й затверджуватися як професійними організаціями, так і жителями міста. Концепція Сімферополя була схвалена міськрадою ще 1996 року, але досі не затверджена, тому що за минулі десять років умови й перспективи міста кардинально змінилися. І недивно, що генплан, розроблений на основі концепції десятирічної давності на 2006—2026 рр. Державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Гіпроград», завчасно застарів. Одразу видно, що новий генплан слабо враховує нові реалії столиці Криму. Наприклад, він передбачає будівництво в місті за цей час близько 30 тисяч квартир і 3,5 тисячі садиб — приватного домоволодіння. Але вже зараз на квартирному обліку в Сімферополі стоять 24 тисячі осіб. Крім того, розробники генплану передбачають, що за найближчі 20 років населення міста збільшиться на 27—30 тисяч осіб. Багато експертів вважає ці цифри заниженими, через що генплан просто консервує житлову проблему. Площу зелених насаджень автори генплану передбачають збільшити вдвічі, хоча головними критиками їхнього витвору виступили екологи, які вважають, що цього замало. У районі Сімферопольського водосховища планувальники передбачають будівництво декількох рекреаційних об’єктів: парку-диснейленду на 100 га та гольф-клубу на 50 га, а також пансіонатів і баз відпочинку. Але екологи знову заперечують: по-перше, водосховище — одне з основних джерел питної води для населення столиці автономії і займати його такими об’єктами не можна, по-друге, вони вбачили в цьому пункті проекту просто «резервування площ для майбутнього житлового будівництва», підозрюючи, що призначення цих найкращих у місті земель незабаром буде змінене і їх відведуть під будинки яким-небудь товстосумам.
Одна з новаторських ідей від київських проектувальників — будівництво другого залізничного вокзалу. Оскільки Сімферополь є перевалочною пасажирською базою, це призводить до перевантаження центра міста й основних доріг. Новий вокзал має розвантажити центр столиці. Його планується розмістити на під’їзді до Сімферополя, між Євпаторійським і Московським шосе. Тут же планується розмістити автовокзал, тролейбусну станцію, ринок і декілька готелів. Весь комплекс займе 156 гектарів територій сільських рад Сімферопольського району. Але ніхто не може сказати, наскільки оптимальним є розміщення транспортного вузла саме в цій зоні? Городяни висувають інші пропозиції. Генплан також має багато часткових недоліків, які в сукупності знижують привабливість міста. Наприклад, екологи не вважають обгрунтованим розміщення сміттєспалювального заводу в Кубанській промисловій зоні, хоча цей об’єкт вкрай необхідний.
Але головне, що не задовольняє кримчан: за цим генпланом загалом виходить модернізоване, але цілком безлике місто. У той же час, багато досвідчених архітекторів Криму, як наприклад Юхим Крикун, один з авторів попереднього генплану, автор не тільки багатьох книжок з архітектури Криму, а й проектант численних об’єктів у Сімферополі й у Криму, та інші архітектори, пропонують нові, абсолютно оригінальні концепції майбутнього Сімферополя. Наприклад, майбутній генплан не повинен ігнорувати можливості реставрації Неаполя Скіфського — першого в історії міста — столиці скіфського царства, відомого на території нинішнього Сімферополя. Відтворення Неаполя Скіфського в поєднанні з іншими музеями може підняти престиж Сімферополя та перетворити його на Мекку для туристів. По-друге, вже час шукати відповідь на запитання: а що робити з Ак-Мечеттю, стародавнім татарським містом, яке сьогодні міститься практично в центрі Сімферополя і хоч і зберігає черепичні дахи, але, не маючи каналізації, аж ніяк не прикрашає його. Цей район сьогодні створює для міста багато проблем, але як його реконструювати, щоб не втратити історичного колориту й забезпечити сучасний рівень комфорту? Перетворити на музей? Реконструювати під стилізований історичний район, але з сучасними зручностями? Цього поки не знає ніхто, але жити зараз у цьому районі, де посеред міста скупчилися старовинні татарські саклі, не можна, й без розв’язання цієї проблеми взагалі не може бути генплану на майбутні 20—30 років. Юхим Крикун пропонує реконструювати цей район під казкове східне місто з архітектурою палацового рівня Південнобережжя. Наприклад, у стилі палацу Еміра Бухарського, «Дюльбера» або «Кічкіне». Але й цей проект може бути не єдиним, який заслуговує на увагу.
Наступна проблема — ринки міста. Їх планується винести на околицю, але як це зробити, якщо переміщення місць торгівлі сьогодні пов’язане зі страйками й протестами населення.
Нерозумно було б не враховувати наявності в місті природної водної магістралі, ріки Салгір, яку можна або загнати в бетон, або зробити широкою й повноводною. Місцеві архітектори пропонують взагалі розвернути все місто вікнами на Салгір, зробити його повноводною магістраллю зі встановленням декількох оригінальних фонтанів.
Юхим Крикун узагалі пропонує змінити підходи до генерального планування. Досвідчені архітектори автономії вважають, що загальна початкова концепція генплану має розроблятися місцевими регіональними проектними організаціями, широко обговорюватися громадськістю, фахівцями, органами влади, й тільки після остаточного затвердження передаватися в Київ для розробки конкретного генплану на основі місцевих особливостей, закріплених у концепції. Тоді, можливо, навіть найсміливіші ідеї, які спочатку здавалися утопічними, можна буде реалізувати.
А поки мерія Сімферополя зайнялася… проблемою туалетів. Геннадій Бабенко обіцяє збудувати не менш як 30 громадських вбиралень, які перехожі зможуть угледіти з великої відстані. «Це мають бути однотипні пізнавані з великої відстані будівлі, як у Москві, Санкт-Петербурзі», — говорить градоначальник. За розпорядженням мера, ескізи нових споруд найближчим часом має надати міський архітектор Валерій Лапичак. От вам і творча архітектура…
