Щороку Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підбиває підсумки боротьби із тютюновою епідемією, а країни звітують про нові досягнення у боротьбі за життя своїх громадян. Жертви тютюнової індустрії — це приблизно шість мільйонів смертей щороку в глобальному масштабі. Тютюнова епідемія змінює свою прописку: із європейського континенту та розвинених економік вона просувається у країни Азії та Африки. Україна й Туреччина є яскравими прикладами подолання епідемії шляхом запровадження комплексу законодавчих змін згідно з умовами Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. Цього року ВООЗ офіційно відзначила Україну як одну з країн — світових лідерів у боротьбі з тютюнокурінням. Тепер перед нами стоїть задача утриматися на цьому рівні. І тут корисним може бути неймовірний досвід Туреччини. Ця країна демонструє величезне бажання контролювати виконання законів, запроваджуючи новітні практики та інвестуючи у профілактичну роботу. Досвід Туреччини вивчали фахівці Державної інспекції з захисту прав споживачів України та представники громадських організацій.
СТАМБУЛ: ІНТЕРАКТИВНА БАЗА ДАНИХ, «ХЛОПЧИК НА ТАБУРЕТЦІ» ТА 225 ТИСЯЧ ПЕРЕВІРОК
Стамбул зі своїм 16-мільйонним населенням переживає справжній економічний бум. Як і країна в цілому, особливо на фоні європейських сусідів. Останнім часом Туреччина не сходить зі шпальт видань, які пишуть на теми громадського здоров’я, демонструючи вражаючі темпи зниження рівня розповсюдження куріння. За останні три роки Туреччина зробила прорив у боротьбі за здоров’я нації: запровадила низку законів, які обмежили рекламу сигарет, заборонили курити у всіх громадських місцях та ввели високий рівень акцизів на тютюнові вироби. Але найбільше вражає система контролю за найскладнішим законом — про заборону куріння в усіх приміщеннях закладів ресторанного господарства. Заборона поширюється і на куріння кальянів.
Свій робочий день працівник Центрального департаменту з контролю над тютюном Стамбулу Мехмет КОСАК починає з перевірки інтерактивної бази даних порушень бездимного закону. Із будь-якого мобільного приладу клієнт закладу через Інтернет повідомляє про порушення закону в режимі он-лайн. Мехмет відразу бачить скаргу на моніторі і включає заклад у графік перевірки протягом наступних двох тижнів.
У Стамбулі 39 районів. У кожному є департамент контролю над тютюном, де загалом працює близько ста інспекторів. Крім того працює десять бригад центрального відділення з допомоги районним департаментам. Бригада Мехмета — дві людини: він як представник департаменту громадського здоров’я та поліцейський. Це обов’язковий склад моніторингової команди, адже третина персоналу працює в нічну зміну, коли присутність поліцейського часто є питанням безпеки. Кожна бригада має за місяць здійснити мінімум 250 перевірок. Причому інспектори не попереджають заклади про перевірку заздалегідь. Мехмет сміється та розповідає, що власники дрібних кафе у маленьких містах наймають «хлопчика на табуретці» для чергування біля приміщення інспекції, який повідомляє власників про вихід бригади для інспектування.
Кожна бригада інспекторів має номерний електронний планшет для здійснення перевірок. На планшеті дублюється база даних та статус скарг. Початок перевірки закладу — це фотографування куточка споживача цим планшетом. Тільки фото закладу авторизує доступ до бази даних, свідчить про початок перевірки та нівелює корупційну складову.
Перевірка закладу зазвичай триває 5 — 10 хвилин. Все як у нас — наявність знаку про заборону куріння, відсутність попільничок та курців у приміщенні — й перевірка закінчена. Адміністрацію повідомляють про успішну перевірку, заносять результати до бази даних та дякують за гостинність. У разі порушень інспектор складає протокол та надсилає його у підрозділ міністерства економіки для визначення рівня штрафів. Одинадцять бригад у Стамбулі працюють у нічні зміни з 22.00 до 2.00. Перевірки здійснюють і у вихідні дні.
У Стамбулі зареєстровано близько 200 тисяч ресторанів, барів та кафе. За минулий рік Інспекція здійснила 225 тисяч перевірок і підтвердила тільки 5% порушень. До речі, за місяць до інспекції надходить в середньому 1200 скарг від громадян. Штрафи більші, ніж в Україні: мінімальний штраф — 800 доларів США, максимальний — 4000 доларів. Штраф, що застосовується до курців, є фіксованим — близько 50 доларів.
ЦИФРИ ГОВОРЯТЬ САМІ ЗА СЕБЕ
За перший квартал 2013 року в Туреччині сплачено штрафів за порушення закону про куріння на суму 5 мільйонів турецьких лір, що приблизно складає 2,7 мільйона доларів США. Стамбул займає левову частину штрафів — близько двох мільйонів доларів. Рівень розповсюдження куріння у Стамбулі за останні три роки знизився з 31% до 27%, що збігається з рівнем розповсюдження куріння в Україні.
За словами доктора Мустафи ТАШДЕМІРА, керівника Центрального департаменту з контролю над тютюном міста Стамбул, за два роки рівень звернень до швидкої допомоги із гострими серцевими нападами знизився на 22%, а рівень захворюваності на астму — на 20%. За попередніми підрахунками, комплексні заходи з контролю над тютюном допомогли заощадити у Стамбулі за останній рік близько одного мільярда доларів. В той же час підтримка бездимного закону серед населення тримається на рівні 95%!
УКРАЇНА: 93% ЗАКЛАДІВ ДОТРИМУЮТЬСЯ ЗАКОНУ
Україна тільки на початку свого шляху виконання антитютюнового законодавства. Ми вже майже півроку живемо в нових умовах бездимних ресторанів. Економічного краху ресторанів не сталося. Навпаки. Ми виявилися більш свідомими та культурними, ніж нас хотіли бачити вороги цих змін. Більше половини курців підтримали закон і тим самим довели високий рівень своєї свідомості та поваги до роботи обслуговуючого персоналу. За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненого у квітні 2013 року, близько 80% населення підтримують закон.
Опитування РБК — Україна показує, що 46% рестораторів не помітили зниження кількості відвідувачів, а 9% зазначили, що кількість клієнтів виросла у перші місяці дії закону. Більше того, за даними Держкомстату, рівень зайнятості у сфері ресторанного господарства зріс на 14%, а рівень зайнятості в індустрії — на 4,5%.
Така конструктивна позиція клієнтів та бізнесу стала підґрунтям для високого рівня виконання закону. За даними громадського моніторингу, 93% закладів ресторанного господарства дотримуються норм закону. Це співпадає з даними перевірок, здійснених Державною інспекцією з захисту прав споживачів України за перший квартал 2013 року. Із проведених 661 перевірки підтверджено менше 10% фактів порушення законодавства. За ці порушення застосовано фінансових санкції на суму 859,5 тисячі гривень. Звісно, у порівнянні зі Стамбулом ця цифра видається малою, але, як кажуть у самій інспекції: штрафи — не самоціль. Важливо, щоб власники та адміністрація виконували свідомо норми закону, і планові перевірки у цьому випадку носять профілактичний характер.
БОРОТЬБА ТРИВАЄ
Турецькі колеги говорять: контроль над виконанням законодавства — це безперервна роботи та біг на довгу дистанцію. Український досвід підтверджує цю тезу: потрібен постійний громадський та державний контроль, адже юридичні та маркетингові відділи тютюнових корпорацій працюють над механізмами обходу законодавства та визначення слабких місць законів.
До Центру «Життя» надходять скарги щодо куріння кальянів у приміщеннях ресторанів. На вулицях біля кіосків після дев’яти місяців дії закону про заборону реклами та просування тютюнових виробів з’явилися промоутери сигарет. Реклама тютюнових виробів з’явилася в Інтернеті, а кіоски знову рекламують сигарети на своїх вітринах.
Все ще гостро стоїть проблема нелегальної торгівлі сигаретами на вулицях у людних місцях. А також проблема порівняно низьких цін на сигарети в Україні. В тій же Туреччині мінімальна ціна пачки — 3 долари. У нас її можна купити за чотири гривні за пачку. На фоні зменшення рівня споживання тютюнових виробів на 10 — 12% у першому кварталі 2013 року Україна вперше за останні три роки не матиме позитивної динаміки збільшення надходжень від акцизів на тютюнові вироби за результатами 2013 року. Тому уряду слід задуматися над реальним підвищенням ставок акцизу на сигарети в контексті підвищення реальної ціни вже цього року.
