Батьки дошкільнят, яким от-от йти до школи, можуть розслабитися: 12-річна форма навчання з усіма новаціями, які наразі прописані у законі про освіту, орієнтовно запрацює з 1 вересня 2018 року. Саме на цей час Міносвіти планує взяти першачків, які здобуватимуть знання в іншому форматі. Яким буде цей формат? Умовно кажучи, нині «ескіз» готовий, однак варто підправити кілька деталей. За час обговорення законопроекту про освіту, що триває приблизно рік, Комітет ВР з питань освіти та науки та Міністерство освіти та науки отримало 500 пропозицій, і наразі готові слухати експертів та громаду ще, аж доки не усунуть усі слабкі місця закону та знайдуть консенсусні рішення у всіх дискусіях.
ЗАКОН ДЛЯ 10 МІЛЬЙОНІВ
А їх наразі — вистачає, кожна когорта освітян чи експертів відстоює свою позицію та інтереси, приміром, у фахівців позашкільної освіти є побоювання, що через децентралізацію, коли усіма ланками освіти керуватимуть об’єднані громади, їхні заклади просто закриють, бо не знайдеться на це коштів. У вчителів є низка претензій до того, як вони мають проходити сертифікацію, бо наразі акцентується на тому, що від цього залежатиме їхня заробітна плата (приміром, в Ізраїлі зарплата залежить від якості послуг, зокрема, як діти написали контрольну роботу міністерства). А говорячи про 12-річку, мало хто розуміє, що зміниться у системі навчання, крім її тривалості?
Тому на черговому обговоренні законопроекту (за участю педагогів та громадських активістів) в освітньому комітеті вирішили відправити його на доопрацювання. Голова Комітету ВР з питань освіти та науки Лілія Гриневич зазначила, що за Коаліційною угодою, закон мали прийняти до кінця цього року, але поспіх тут недоречний, адже треба виписати кожну букву документу, за яким житиме 10 мільйонів осіб. Аналогічна позиція і міністра освіти та науки Сергія Квіта: обговорюватимемо стільки, скільки треба, а закон має відповідати потребам сьогодення та бути юридично збалансованим.
«ШКОЛА МАЄ РОЗВИВАТИ ДИТИНУ»
На думку голови ради ГО «Точка росту: освіта та наука» Світлани Вовк, «повернення законопроекту спричинене не лише тим, що багатьох не влаштовує сам текст, це швидше стратегічна політична поразка команди Квіта, оскільки запропонована ними ідеологія та рішення не відповідає запитам суспільства». А чого очікує суспільство від нового закону?
Іванна КОБЕРНИК, член громадської ради МОН: Новий зміст освіти має включати не тільки знання, коли зазубрив, здав та забув, а здобуті компетенції та навички, коли школа більше не є джерелом знань, а є місцем, де дітей вчать соціальним відносинам та умінню вчитися. У законопроекті вже з’явились ті слова, які є маячками чогось нового, але нема гарантій, що вони будуть реалізовані у спеціалізованих законах
«Новий зміст освіти має включати не тільки знання, коли зазубрив, здав та забув, а здобуті компетенції та навички, коли школа більше не є джерелом знань, а є місцем, де дітей навчають соціальним відносинам та умінню вчитися. У законопроекті вже з’явились ті слова, які є маячками чогось нового, але нема гарантій, що вони будуть реалізовані у спеціалізованих законах», — підтримує думку член громадської ради МОН Іванна Коберник. Директор Українського гуманітарного ліцею Галина Сазоненко додає, що школа має виховувати та розвивати дітей, тому радить збільшити тривалість навчання у початковій школі з чотирьох до п’яти років.
БАТЬКИ НАГЛЯДАЮТЬ ТА... ФІНАНСУЮТЬ?
Наразі МОН та профільний комітет парламенту працюють над законами про професійну освіту, тож експерти радять узгоджувати терміни з цим документом та вже ухваленим законом про вищу освіту. За словами Іванни Коберник, для початку МОН мало б представити загальну концепцію реформування освітньої сфери, щоб було зрозуміле загальне бачення, до чого ми йдемо.
Під час громадського обговорення звучали зауваження і до Академії педагогічних наук, яка має існувати на громадських засадах та не витрачати купу бюджетних коштів на складні для учнів програми; дехто радив прописати детальніше фінансування освіти, що йтиме з бюджету, а що від місцевих громад; позбутись надлишкового управління та попрацювати над розділом про громадський нагляд.
За законопроектом у школі можуть офіційно працювати батьківські комітети, які стежать за кошторисом школи, за роботою директора, а також залучають додаткові кошти. Важливо, щоб останнє не перетворилось на офіційні побори, а сам нагляд не став черговою формою контролю над педагогами. Так довіри між батьками, вчителями та чиновниками ніколи не буде. Коли ж оновлена версія закону про освіту потрапить у стіни парламенту, поки відповіді нема ні в кого.
