Лікарі спростовують твердження, що доброї людини має бути багато й б’ють на сполох: все більше українців страждають від ожиріння. За словами Олега Швеця, директора Українського науково-дослідного інституту харчування, головного позаштатного дієтолога МОЗ України, поширення ожиріння серед чоловіків становить майже 11%, а серед жінок — близько 18%. Це ? результати дослідження, проведеного півтора року тому у чотирьох областях України: Київській, Чернігівській, Черкаській та Житомирській. «Безумовно, тенденція до збільшення людей із надлишковою вагою, є. Зростання — на 15—20%. Втім, це — відносні цифри, бо останнє дослідження на цю тему проводили в середині 90-х років. А такі дослідження потрібно проводити постійно», — пояснює Швець.
ОЖИРІННЯ — НЕ ЛИШЕ НЕПРИВАБЛИВО, А Й НЕБЕЗПЕЧНО
Ожиріння у сім разів підвищує ризик захворіти гіпертонією, цукровим діабетом, серцевими хворобами, деякими видами злоякісних пухлин. Статус людини із ожирінням мають люди, чий індекс маси тіла (ІМС) вищий 30. Дорослі, чий ІМС становить 25 і трохи більше, — люди із підвищеною вагою. Нормою є вага при ІМС від 25 до 30.
Проблема ожиріння є не тільки в Україні, але в економічно-розвинутих країнах. Зайва вага у населення не залежить від того, наскільки країна бідна чи багата. Хоча цей чинник відіграє певну роль. Люди повніють, в основному, з двох причини: неправильне харчування та малоактивний спосіб життя. «Зараз люди харчуються енергетично цінною їжею: різними хлібобулочними виробами, картоплею, великою кількістю солодощів. Така їжа не є повноцінною. На відміну від овочів, фруктів, риби, нежирних сортів м’яса, молочних продуктів. Тобто у раціонні повинні превалювати саме такі продукти», — пояснює Швець.
Споживаючи багату на калорії їжу, люди мало рухаються. Їхні умови праці практично не пов’язані з активністю, спосіб життя — також. Що вже говорити про тих, хто пересів з метро у власне авто. «Вони не ходять пішки, не кажучи про спорт», — зауважує дієтолог. Що ж до зв’язку реклами смачної їжі та огрядності, то, на думку Швеця, вона має місце для тих людей, яким байдуже своє здоров’я.
У цивілізованих країнах діють національні програми з харчування з витратами у мільйони доларів. Наприклад, британський уряд щороку виділяє на таку програму близько ?1,5 млн. «Англійські фахівці сподіваються, що до 2020 р. їхня статистика щодо ожиріння зрівняється з даними 2000 р.», — говорить Швець. Із його слів, 1995 року Україна підписала з ВООЗ угоду про прийняття національної програми з харчування. Документ був розроблений і погоджений у профільному парламентському комітеті. Однак чиновники Мінздоров’я визнали її недоцільною, тому програму так і не прийняли. Тож Швець радить отримувати знання про здорове харчування у медиків, дієтологів.
ПЕРЕЇДАННЯ — ОДИН ІЗ ВИДІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ
На думку психологів, надлишкова вага може з’явитися не тільки через малорухливий спосіб життя й споживання великої кількості цукерок чи макаронів. Емоційні проблеми відіграють свою роль і буває, що людина стає психологічно залежною від їжі. Поглинаючи велику кількість продуктів, вона наче «заїдає» тривогу й захищається від неприємних переживань. Докладніше про це «Дню» розповів Євген Тичковський, столичний психіатр, психотерапевт. Він переконаний, що переїдання це — один із видів залежності.
— Пане Євгене, то чому ж люди багато їдять?
— Є кілька причин. Наприклад, через порушення обміну речовин, неврологічні чинники. Часто ці обидва фактори поєднуються й дають патології: дитині 5 років, а вона важить 100 кг. Є також генетичний фактор. А є й психологічний, і він у 25% є причиною огрядності. Наприклад, коли до обжерливості привчили батьки. Або ж у людина багато їсть, коли у неї пригнічений настрій, депресія, підвищене занепокоєння. Тобто під час таких станів, людина прагне компенсувати свій поганий настрій за рахунок надмірного споживання їжі.
— І що, настрій справді покращується?
— Як правило, ні. Хіба що заїдати депресію цитрусовими, з’їдаючи, наприклад, два кілограми апельсинів у день. Цитрусові сприяють виробленню серотоніну, який ще називають «гормоном щастя». Рівень серотоніну підвищується під час ейфорії, знижується — під час депресії. Якщо в організмі не вистачає серотоніну, це може призвести до появи пригніченого настрою, спаду фізичних сил, сексуального потягу, пригнічення апетиту, або ж навпаки, його посилення. Є особливі форми порушення харчування — анорексія та булімія. Так звані, «ножиці». Анорексією часто хворіють підлітки, тому що цьому віку притаманний підлітковий максималізм. На 20 хворих на анорексію дівчат припадає один хлопець. Як з’являється анорексія? Наприклад, хтось сказав, що дівчина — корова, вона цим сильно перейнялася й починає себе обмежувати. Обмежує, обмежує, й ніби, трохи схудла. Але їсти хочеться, підшлункова залоза працює, апетит є. Дівчина наїлася, від великої кількості їжі її знудило й вона відчула полегшення. Ті, хто має стаж анорексії, кажуть, що в вони в передчутті такого стану. Вони ловлять від нього кайф. Наїстися від пуза й звільнитися від їжі.
— Як захиститися від негативної оцінки оточуючих щодо своєї зовнішності?
— Розвивати внутрішні ресурси. Тоді не з’явиться відчуття провини. Ну корова, а я ще більше з’їм. Мені мама завжди говорила: «Допоки товстий схудне, худий помре». Наявність «психологічної броні» у дитини залежить від виховання батьків та характеру самої дитини. Психологічна броня це — установка, захист від різних зовнішніх чинників — насмішок, злого ока. Якщо дитину виховують духовно сильною, від цього багато залежить. Якщо мама постійно перебуває в тривозі, вона не зможе виховати не тривожну дитину.
— Буває, батьки змушують дитину їсти, навіть, якщо вона цього не хоче.
— У такий спосіб можна довести до невротичних порушень. Тоді може з’явитися невротична відмова від їжі. Серед пацієнтів у мене є діти, яких вихователі й няні в дитсадку заставляють багато їсти.
— Є такий вислів: «Хорошої людини має бути багато»...
— Це — міф, який можна витлумачити так: «Щоб бути хорошим, треба багато їсти». Є інші міфи, але вже залякування: не будеш їсти, помреш. І люди їдять, їдять...
— А як схуднути?
Схуднути можна, це не проблема: дієта, фізичні вправи. Але минає час, і людина знов набирає вагу. Тобто тут має бути психотерапія, а не медикаменти. Ефективний результат дає аутотренінг — врівноваження психічного та фізичного стану. Людина вчиться розслаблятися, регулювати серцево-судинну, дихальну, нервову, симпатичну й парасимпатичну системи, шлунково-кишковий тракт. Згодом можна додавати формули навіювання на кшталт: «Від малої кількості їжі я відчуваю насичення». Може допомогти арт-терапія. Одна пані (моя клієнтка) якось із закритими очима виліпила з глини свій шлунок. Вона розповіла, що її шлунок став меншим, потребував менше їжі, а його стінки вже не були такі рихлі й розтягнуті. Арт-терапію можна використовувати, як діагностику і як метод лікування.
— Хто більше схильний до переїдання — жінки чи чоловіки?
— Жінки, але різниця невелика. У чоловіків може бути залежність від якогось конкретного фаст-фуду, наприклад. У мене був американський пацієнт, який навіть після відвідування ресторану, запитував: «А де у вас Макдональдс?» Тобто, він відчував насичення тільки після того, як з’їв біг-мак.
— Криза вплинула на тенденцію до огрядності?
Так, ті хто втратив заощадження, роботу, заїдатимуть тривогу. Народ, який живе багатше, менш товстий. Бідні їдять висококалорійну їжу, яка добре засвоюється: борошно, картоплю, макарони. Бідність викликає ожиріння. Люди вживають енергетично цінні продукти, але при цьому їхні енергетичні затрати — невеликі.
