Кожного року третього четверга листопада світ традиційно дегустує молоде вино. Україна довго перебувала збоку від свята, але ось вже втретє молоде вино було відкрито не окремими цінителями, а колективно, з усіма почестями — починаючи з дівчат, що танцюють в діжках iз виноградом, і закінчуючи чергами біля наметів iз дегустаціями. Йдеться про III Міжнародний фестиваль вина і професійної майстерності «Винофест-2004».
2004 рік не особливо був сприятливим для вина. Як розповідає Генеральний директор корпорації «Укрвинпром» В. Мосиневич, за цей рік було перероблено на 100 тисяч тонн менше винограду, ніж за попередній. Причина проста — надто несприятливі погодні умови. Незважаючи на те, що цілий ряд господарств зібрали добрий врожай, ситуація загалом продемонструвала цілковиту непідготовленість основної маси виноробів до екстремальних погодних умов. Ці прикрощі мають позначитися на ціні вина, оскільки собівартість винограду значно піднялася за рахунок витраченої на його порятунок енергії. Чи позначиться неврожай на якості вин? Як розказує В. Мосиневич, вина цього року матимуть свої особливості: «Але не можна сказати, що вони будуть гірші за торішні. Ми щойно дегустували кілька зразків молодих вин, і серед них було гарне «Каберне», яке можна закладати на витримку і давати споживачу будь-якого рангу».
Проте, як стверджують фахівці, потенційні можливості нашого вина і виноградників у будь-якому разі дуже великі, і українське вино вже зажило собі світової слави. Нещодавно у «Массандри» вже не вперше відібрали зразки для презентації на аукціоні в Сотбіс, де пляшка вина коштує не менше десяти тисяч доларів. Ще одна гордість нашої країни — коньяки, виготовлення яких вважається вищим пілотажем виноробства, і, можливо, далеке не в кожній виноробній країні.
Культура виноробства має сприяти розвитку культури винопиття. А втім, в нашій країні щорічно відбувається 30 тисяч отруєнь алкогольними напоями, з них 10 тисяч зі смертельним наслідком, що, зрозуміло, про високу культуру споживання вина не свідчить. Тобто українці досі не навчилися відрізняти придатні для вживання напої від підробок. Виробників фальшивок, як стверджують фахівці, не переробиш, дуже вже великі у них прибутки і дуже м’який закон, тому залишається лише намагатися перевиховувати споживача. Таке перевиховання — одне із завдань Фестивалю вина. Як розповідає його організатор, президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє Наталя Благополучна, причини такого повільного становлення культури вживання вина в Україні пов’язані насамперед iз менталітетом — так вже склалося, що останні сторіччя, поки світ пив вино, наша нація тяжіла до більш міцних напоїв.
Ще один суб’єкт винного господарства — сомельє. Завдання цих людей — ненав’язливо, красиво і професійно рекомендувати відвідувачам ресторану той напій, який гармоніюватиме із замовленою стравою і настроєм самого клієнта. Як зазначили в журі конкурсу сомельє на фестивалі, зараз вже потихеньку вдається переконати українців, що вино — це доповнення до їжі, а не їжа — закуска алкогольного напою. Словом, споживання вина є сферою естетики, і підібрати вино зі смаком простому смертному звичайно не до снаги. Сьогодні більшість ресторанів, не тільки столичних, але й в регіонах, вже мають таку потрібну в господарстві людину, як сомельє. Чотири ж роки тому, коли школа сомельє в Україні щойно відкрилася, сама назва цієї професії була дивовижною навіть для директорів ресторанів. «Траплялися навіть курйози. Коли я рекомендувалася, люди пов’язували нашу школу з сім’єю, а одного разу у мене поцікавилися, що робить школа Сомалі в Україні», — розказує Наталя Благополучна.
Яким винам віддають перевагу самі українці? На сьогоднішній день найбільш популярна група напівсухих і напівсолодких вин. Великим попитом користується біле вино, завдяки тому, що людина просто фізично може випити більше білого вина, ніж червоного. До того ж, білі вина вкушають iз великою кількістю страв. Починаючи з 2000 року намітилася стійка тенденція до збільшення виробництва вина, коньяків, шампанського. Значною мірою цьому сприяла стабільна податкова база. За останні ж півтори роки податки гарячково мінялися. Минулого тижня Законом чітко і стабільно визначили — винороби повинні віддати державі 50 копійок за літр міцного вина, і 25 копійок за літр сухого, ніпівсухого або марочного. «Це підвищення, але підвищення божеське, ми його переживемо», — розповідає В. Мосиневич. Проте в червні цього року такий закон вже ухвалювався, згодом Президент наклав на нього вето, і сьогодні винороби не виключають можливості повторення червневих подій.
