Коли Ірина Данилевська, Сергій Бизов і Лілія Пустовіт уперше
вирішили реалізувати цю ідею, не надто й свіжу за вимірами світової моди,
але геть дивовижну в наших умовах, було багато таких, хто сприйняв подію,
як вельми наївну витівку. Так би мовити, «зіпсовані» ароматом паризьких
і міланських подіумів Бизов і Пустовіт замахнулися на неможливе — провести
тижні показів колекцій «готового одягу» українських дизайнерів. Та звідки
ж узятися «готовому одягу» в країні, де і модельєри начебто є, причому
талановиті, самобутні, багатообіцяючі, але начисто відсутня індустрія моди.
І не приховували скепсису: ну відбудеться черговий міжсобойчик для вузького
кола тих, хто і так знає про наявність цікавих дизайнерів в Україні. А
сенс? Народ, який, як відомо, народжує попит, про них не чув і не дуже,
коли на правду, й цікавиться. І тому вирушає або на базар, де в ширпотребу
недостачі немає, або, хто багатший, у дорогі крамниці, де теж одягу, що
рябить до того ж етикетками відомих зарубіжних фірм, удосталь. А той нюанс,
що велику частину цього «імпорту» виготовляють, знов-таки, у нас, кустарі,
мало кого хвилює. Зате не гірше, ніж у людей. То навіщо, запитаємо, витрачати
стільки зусиль на організацію «Сезонів моди»? Адже очевидно, що моди у
нас не буде доти, доки не стабілізуються економічна ситуація і можливості
людей. Чи не простіше перечекати до кращих часів, обслуговуючи енну кількість
грошовитих клієнтів, які знаються на тому, що таке штучні речі? Чи варто
витрачати творчі сили і чималі кошти на створення колекцій абсолютно невигідних
за відсутності того ж таки попиту?
Не думаю, що організатори «Сезонів» не ставили перед собою
ті самі запитання, тим більше, що вони не знали відповідей на них. Скажімо,
Сергій Бизов (до речі, один з найуспішніших українських дизайнерів) дивиться
на речі цілком реалістично:
— Так, те, що ми бачимо в універмагах і на ринках, повністю
відповідає сьогоднішньому попиту. Однак це не означає, що окремі модельєри
не повинні заявляти про себе, показувати колекції і тим самим привертати
увагу до моди, хоч би для того, щоб люди могли в ній орієнтуватися. Тому
такі покази необхідні. Західним дизайнерам теж важливо на першому етапі
привернути до себе увагу. Десь протягом п’яти років кожний з них проходить
той шлях, що й ми зараз проходимо. Коли треба щось доводити, треба, щоб
твоє ім’я звучало, звучало, звучало. У моді нікуди не сховаєшся — це не
спів, коли можна в одному концерті заспівати так собі, а де треба — краще.
Тут потрібно бути щонайкращим у кожній колекції. Однак упродовж цих перших
важких років західні дизайнери стають популярними. І все. Вони — напівбоги.
Для них створюють які завгодні умови. Їхні імена «скуповують» великі концерни.
У Валентино — 37 ліній. Там усе, від одягу (він головний) і до простих
рушників. Усе це виробляють окремі фірми.
У нашій економічній ситуації, коли люди звикли до швидких
прибутків, культура вкладення грошей відсутня. А мода у всьому світі —
це «довгі» гроші. Якщо це усвідомлять наші підприємці і держава, стан справ
зміниться.
А от для того, щоб усвідомити, потрібно хоча б знати, у
що, чи, точніше, в кого, ці самі гроші вкладати. У цьому «Сезони моди»
вже сьогодні зіграли неоціниму роль. За ці роки імена того ж таки Бизова,
Лілії Пустовіт, Вікторії Гресь, Ганни Бабенко, Віктора Анісімова, Олексія
Залевського стали не просто «на слуху», їхня творчість відома широкій публіці
і, схоже, має попит. Навіть більше того, у багатьох із них з’явилися свої
магазини і студії. Давалося це важко, та й існують вони аж ніяк не безхмарно,
але існують.
У нинішніх «Сезонах» представлять 18 колекцій весна-літо—2000».
Умови для учасників звичні: колекція має бути цілісною і концептуальною,
бути представленою вперше і нараховувати від тридцяти до сімдесяти одиниць.
І, звичайно, відповідати власне «прет-а-порте».
Окремою і невичерпною темою для журналістів, які працюють
на «Сезонах», є глядачі: зірки естради і ЗМІ, бізнес-леді, представники
модельного бізнесу та інші відомі світські персонажі. Цього разу організатори
сподіваються, що на показах з’являться представники уряду і народні депутати:
цілком можливо, що їм буде цікаво глянути на продукцію тих самих національних
товаровиробників, зібраних у такій кількості в одному місці («Сезони» відбуватимуться
в галереї мистецтв «Лавра») і в один час (з 17 до 21 березня). Принаймні
представники ділових кіл Естонії, які подумують про відкриття у себе магазину
одягу наших дизайнерів, мають намір «Сезони» відвідати. Як і гості з Москви.
