У Кембриджському університеті (Велика Британія) на постійній основі відкривається програма «Українських студій», у рамках якої студенти зможуть вивчати українську мову і культуру. Як відомо, в Європі сьогодні існує дуже мало кафедр Україністики. Першими ластівками на цьому шляху стали Італія (передовсім, завдяки зусиллям професорки Оксани Пахльовської) та Німеччина. Проте відтепер українську мову та літературу зможуть вивчати британські студенти Кембриджського університету. Цей крок видається значущим, якщо взяти до уваги, що в європейських університетах сьогодні на першому місці — вивчення арабської, китайської мов, але аж ніяк не слов’янських, тим більше, української. По-друге, серед слов’янських мов завжди першість мала російська мова за кількістю охочих її вивчати, що й зрозуміло: російські студії мають потужну підтримку з боку Росії та дипломатичного корпусу Росії, російських культурних центрів у різних країнах. Проте, якщо Україна все ж таки прагне увійти в європейський простір, якщо євроінтеграція залишається і досі пріоритетним завданням, то в такому разі відкриття програми «Українських студій» є надзвичайно важливим проектом на цьому непростому шляху.
Про це професор Департаменту славістики Кембриджського університету Саймон Франклін повідомив на офіційному прийнятті в готелі «Інтерконтиненталь» з нагоди започаткування українських студій у Кембриджському університеті. «Розуміння України, вивчення України на фундаментальному рівні в Західній Європі майже не представлене, в Північній Америці, Канаді — є. Україна фігурує у нас (у Великобританії) тільки коли тут чергова політична або економічна криза, а так якось зникає зі сторінок газет, і у свідомості не фігурує. Ми вважаємо, що це шкідливо і погано не лише для України, але й для нас», — зазначив С.Франклін. На жаль, про Україну справді згадують лише під час газових скандалів або чергових політичних і економічних криз. Проте базового знання про українську історію, культуру, мову та літературу у британців немає. За словами С. Франкліна, одним із основних напрямів програми є формування розуміння України серед громадян Великої Британії і Західної Європи в цілому. Все це, безперечно, допоможе пришвидшити процес реінтеграції України до європейської системи координат.
Як зазначив Саймон Франклін, до відкриття постійної Української програми у Кембриджі з 2008 року діяла «Українська програма», ініційована Департаментом славістики за підтримки українського бізнесмена Дмитра Фірташа. Її робота була спрямована на поглиблення знань про Україну в суспільстві і формування нового погляду та інноваційних підходів у вивченні країни. Два роки українську мову в Кембриджі вивчали понад сорок студентів. За словами С. Франкліна, фінансування постійної Української програми також здійснюватиметься за підтримки Д.Фірташа. Як зазначив сам меценат, для того, щоб українські студенти могли навчатися в Кембриджському університеті, необхідною передумовою є фінансова спроможність. Маючи чудові знання, наші студенти не можуть із фінансових міркувань дозволити собі навчання в такому престижному університеті, який наразі посідає перше місце у світових університетських рейтингах. Тому Д. Фірташ і вирішив надати фінансову підтримку для утвердження «Українських студій» і представлення України на британському Альбіоні. «Матеріальна база представлена з України. Головну підтримку надає Дмитро Васильович Фірташ. Він бере участь із самого початку, це його приватні пожертвування. Безумовно, він грав і грає ключову й істотну роль у цій програмі, і ми б не дійшли до цього етапу без цієї підтримки — це абсолютно ясно», — наголосив Саймон Франклін.
У свою чергу, керівник Департаменту славістики Кембриджського університету Ема Віддіс зазначила, що студенти університету можуть вивчати українську мову як другу іноземну, оскільки всі студенти зобов’язані вивчати, як мінімум, дві іноземні мови. «Ми надаємо можливість вивчати українську мову і культуру студентам нашого факультету. Наш факультет — це не тільки факультет мовознавства, це також факультет культурологічних студій. Це означає, що ми пропонуємо студентам курси з історії», — сказала Е. Віддіс.
У свою чергу, керівник Української програми Кембриджського університету доктор Рорі Фіннін зазначив, що серед європейців спостерігається велика потреба у постійному вивченні української мови і культури. «У Європі давно не було такої програми. Я думаю, що це симптом більшої проблеми. На мою думку, наприклад, Шевченко — великий світовий поет, якого світ дуже часто ігнорує. Звідки береться таке ігнорування? Чому світ не знає більше про Тараса Шевченка? Річ у тому, що шевченкознавство, як і українознавство в ширшому сенсі, не стало науковою дисципліною в Європі через те, що я називаю «світовою зворотною галюцинацією». Якщо галюцинація — це бачити те, чого немає, то зворотна галюцинація — це не бачити те, що є. Університети в Європі не помічають Україну, її культуру, мову і літературу», — підсумував Р. Фіннін на урочистому прийнятті 24 вересня, відзначивши зростання інтересу до України серед європейців.
За його словами, значна увага в Українській програмі Кембриджу приділяється питанням освіти громадськості. У рамках програми проходять популярні щорічні Фестивалі українського кіно, а також публічні лекції і семінари про сучасну Україну, які відвідали члени британського парламенту, Посольства України у Великій Британії і представники телерадіокомпанії Бі-Бі-Сі. Також студенти вивчають твори українських письменників XIX—XX століть.
Р. Фіннін також повідомив, що до вивчення української мови в Кембриджі залучатимуться якомога більше викладачів із України.
«Наша мета — підготувати нове покоління аналітиків, політиків, які знають і розуміють Україну, знають, що Україна не є частиною російської сфери впливу», — підкреслив Р. Фіннін. Таким чином, ця програма орієнтована на утвердження України як європейської держави, яка має якнайпотужніше поширювати знання про себе в європейському просторі. Але передумовою цього є освіта — можливість для української молоді навчатися в Кембриджському університеті й можливість для британців здобути фахові знання про Україну як надійного геополітичного партнера.
