Чи може зовнішнє тестування зробити вступ до вищих навчальних закладів чесним і прозорим? Ті, хто пройшов через цей експеримент, відповідають на це запитання позитивно. А от вища школа у своїй більшості дуже активно пручається такому нововведенню. «День» запропонував експертам з оцінювання знань прокоментувати ситуацію. Алгірдас Забуліоніс (колишній директор Національного центру екзаменів Литви, а нині старший консультант англійської компанії «Anglia-assessment» у сфері оцінки знань учнів) каже про те, що система перевірки знань, зокрема й у формі тестів, може мати різні завдання. Наприклад, у Грузії та Україні президенти поставили головним завданням чесність прийому до вузів. У Грузії вже цього літа екзамени були проведені за новою системою — навчальні заклади від процедури приймальних іспитів абітурієнтів були відчужені, тож навчальні заклади отримали вже готові списки своїх студентів. Екзаменаційні завдання для збереження секретності друкувалися в Англії. Центри, де приймали екзамени й перевірялися роботи, ретельно охоронялися поліцією. А за межами зони охорони юрмилися родичі. Однак з кожним новим екзаменом їх ставало все менше — люди повірили в чесність, розповідає пан Алгірдас Забуліоніс. Форми прийому до ВНЗ без безпосереднього контакту викладачів з абітурієнтами можуть бути різними. Наприклад, у Литві діти здають випускні екзамени в рідній школі, але приймають їх вчителі з інших шкіл, що не є фахівцями в екзаменаційному предметі. Результати екзаменів передаються до Асоціації викладачів ВНЗ. Кожний випускник зобов’язаний вибрати для екзаменів мінімум чотири шкільні предмети й скласти список у порядку пріоритету з 20 бажаних місць у ВНЗ. Вищі навчальні заклади повинні самостійно визначитися зі списком екзаменаційних предметів (не більше трьох), за результатами яких буде проводитися конкурс на різні факультети. ВНЗ треба також зазначити «вагу» кожної з вибраних для екзамену дисциплін у відсотковому відношенні. Отже, однакові оцінки з однакових предметів на різних факультетах можуть дати різну суму балів. Усі параметри на вимоги вузів і за підсумками екзаменів абітурієнтів закладаються в комп’ютер, який і обчислює переможців конкурсу.
Чи реально все це в Україні? Директор Центру тестових технологій Лілія Гріневич сказала «Дню»: «Уряд досі не затвердив Постанову про проведення зовнішнього оцінювання для вступу до ВНЗ. Отже, будь-яка інформація про те, за якими правилами наші діти будуть у 2005—2006 навчальному році вступати до ВНЗ, відсутня. Це породжує безліч припущень, які накаляють обстановку в суспільстві. А становище дійсно критичне. Якщо буде прийняте рішення тестувати в паперовому варіанті, то для цього треба буде виготовити тестові завдання вагою в 96 тонн. Якщо ж у комп’ютерному, то дітей якомога раніше треба посадити за комп’ютери тренуватися».
Як це зробити, коли в 40% шкіл такої техніки немає? Пропонується відкривати навчально-екзаменаційні центри, де випускники, які не мають доступу до комп’ютерів, зможуть пройти пробне тестування. Ці центри мають почати відкриватися вже цього року. Для нововведень треба й спеціальне фінансування. В Україні досі робота над тестовими технологіями здійснювалася за підтримки фонду «Відродження». У Грузії ж нововведення було відразу підтримане президентом країни матеріально — було оголошено про збільшення фінансування освіти вдвічі.
Що ж нового чекає українських абітурієнтів? Відомо, що в Міністерстві освіти i науки поки вирішують питання про те, в яку кількість вузів — три чи п’ять — одночасно можна дозволити вступати, а також збираються варіанти тестів, які вищі навчальні заклади використали у себе раніше. Підготовча робота проводиться з таких предметів: української мови та літератури, математики, історії, права, географії, біології, фізики, іноземних мов (англійської, німецької, французької, іспанської). Однак Міністерство освіти і науки не може створювати нормативно- правову базу без факту ухвалення урядом постанови «Про запровадження зовнішнього оцінювання». Центр тестових технологій спантеличений: «Що робити? Часу залишається обмаль, а екзамени за недоробленою системою тільки провалять хороші почини».
