Пліній Молодший — давньоримський політичний діяч, письменник, оратор та адвокат. Відтепер до українського читача зі сторінок перекладів він промовляє голосом Андрія Содомори. 16 січня в Бібліотеці на Ринку було представлено книжку «Пліній Молодший. Вибрані листи». Представив книжкову новинку її перекладач Андрій СОДОМОРА, найцікавіші моменти з виступу якого «День» занотував для своїх читачів.
«ПЛІНІЙ НАДЗВИЧАЙНО РЕТЕЛЬНО ПРАЦЮВАВ НАД КОЖНИМ ЛИСТОМ»
Подані листи, за винятком опису виверження Везувію, українською мовою перекладено вперше. Загалом, у книжці понад 80 перекладених листів.
«Листи — це, передовсім, літературний жанр особливо вишуканої прози, де буквально кожне слово і кожен звук береться до уваги, — відзначає Андрій Содомора. — Пліній надзвичайно ретельно працював над кожним листом, відшліфовуючи цей жанр. Він довів його до блиску в позитивному розумінні цього слова. Адже блиск — це взагалі щось холодне. А у Плінія кожен лист дуже теплий. Кожен із них завершується інтелігентною та інтелектуальною усмішкою».
Із зразків високохудожньої інтелектуальної прози письменника та суспільного діяча Плінія Молодшого проступає непересічна, глибоко гуманна особистість їхнього автора на тлі доби: маємо живе уявлення про матеріальне і духовне життя освічених верств тодішнього суспільства; тут — єдиний, що зберігся з тих часів, яскравий опис виверження Везувію, яке сталося 79 р. н. е., а також листи до Траяна, які містять важливі свідчення про ранніх християн.
«ФІЛОСОФІЯ ДЛЯ ПЛІНІЯ — ЦЕ СПОСІБ ЖИТТЯ»
Андрій Содомора мав при собі тонесеньку книжку із домашньої бібліотеки. Йдеться про вибрані листи Плінія Молодшого, видані 1912 року, коли Львів належав до Польщі. Під час своєї промови він кілька разів згадав про них: «На обкладинці тієї невеличкої книжки: в овалі — рука, що подає запалений факел в інші руки, — символ освіти, живого вогню, який передаємо від покоління до покоління, вогню, що у слові. У «Листах» Плінія Молодшого — радше не «вогонь у строях слова», а щире, душевне тепло, ця життєдайна золота середина, яку оспівав Горацій; тепло, виявом якого є усмішка, що ясніла на обличчі кожного, хто читав Плінієвого листа...»
Зокрема, ці рядки згадує Андрій Содомора у своїй передмові «Пліній Молодший: обов’язки і студії». «У книжці — 46 сторінок передмови. Я дозволив собі так широко про нього написати, бо там відзначив те, що особливо мене цікавить. Думаю, той, хто прочитає цю передмову, побачить Плінія на тлі доби, як він буквально йде вулицями нашого міста, бо настільки все там перегукується з нашим життям», — розповідає львівський перекладач.
У своєму виступі Андрій Содомора не раз наголошував, що ця книжка і сам Пліній йому особливо близькі. Чим? Аби відповісти, він вирішив прочитати присутнім один лист-мініатюру, вміщений на обкладинці позаду книжки. Це вітання Тацитові, приятелюванням з яким Пліній дуже пишався:
Ані сам собі ти не плещеш у долоні,
ані я не вихваляю тебе —
пишу про тебе, як ні про кого
іншого найщиріше.
Не знаю цікавитимуться нами
нащадки чи ні, але ми, гадаю,
таки заслужили бодай якоїсь
уваги до нас, не за таланти наші,
ні (це вже була б гординя),
а за нашу пильність у заняттях,
за нашу працю, за повагу
до нащадків.
Тільки б не зупинитись
на обраній дорозі, яка, щоправда,
небагатьох допровадила
до світла й слави, але багатьох
із темряви й мовчанки вивела.
Бувай здоровий!
Далі Содомора зауважив: «Цей коротенький лист міг би бути не тільки епіграфом для творів Плінія, а й візитівкою всієї античності, адже тут є все, що Цицерон окреслював терміном humanitas, тобто людяністю. По-перше, це скромність. По-друге — праця. По-третє — шана до минулих та прийдешніх. По-четверте, це прагнення йти обраною дорогою і не зупинятися. Також це прагнення до того світла, яке є у Слові. Античні визначали рівень цивілізації таким чином: наскільки Людина живе зі Словом, наскільки вона входить у світ Слова. Наскільки Слово є в ній, настільки вона є цивілізована Людина».
«Для мене постать Плінія також особливо цікава тим, що він не був, як Сенека, і не мав претензій до високої філософії, — продовжує Содомора. — Він був звичайною людиною, але винятковим інтелігентом. Це була людина, яка дуже допитливо дивилася довкола себе».
«Філософія для Плінія — це спосіб життя. Зберімо найважливіші постулати стоїчної філософії — матимемо основні штрихи до портрета самого Плінія: працьовитість і почуття обов’язку перед рідними й друзями, перед людьми загалом, правдомовність та щирість, вимогливість до себе — і вибачливість та доброзичливість до інших, справжня щедрість та непідкупність, пошана до предків і турбота про нащадків, а ще — оптимізм на противагу тому стану душі, який у римлян мав назву taedium vitae (нехіть до життя), щось на зразок депресії. Усе це, бачимо, дуже близьке до моралі раннього християнства...» — пише Содомора у своїй передмові, наголошуючи, що «Пліній належить до тих філософів, які усміхаються своєю мовою, стилем і душею».
Також під час виступу Андрій Содомора десятки разів цитував листи Плінія, водночас проводячи цікаві аналогії античного письменника, зокрема, з українськими геніями — Франком і Шевченком.
«Озирнувши постаті античної літератури, інтелігентом у найкращому розумінні цього слова я одразу назвав би Плінія Молодшого», — підсумовує перекладач.
«КОРОНА «Дня» ДЛЯ МЕНЕ Є ЗАОХОТОЮ ДО ПОДАЛЬШОЇ РОБОТИ»
Цікаво, що в розмові після представлення книжки Андрій Содомора не оминув увагою свою останню відзнаку. Нагадаємо, за підсумками минулого року «День» нагородив його символічною Короною за інтелектуальну мужність і безперервний «діалог через віки».
Андрій Содомора із вдячністю відзначив: «Для мене, передовсім, це було великою несподіванкою. «Корона «Дня» — це приємне визнання від такого поважного часопису. Для мене це є заохотою до подальшої роботи, щоб я міг виправдати ті високі оцінки, які прочитав тоді в газеті. Щиро дякую «Дню» за підтримку, добрі слова і за заохоту до праці».
