Не встиг Закон «Про Вищу раду юстиції України» набути чинності,
як з’ясувалося, що він не відповідає чинному законодавству аж до Основного
Закону включно.
«Що це — недбалість чи непрофесіоналізм юристів «при владі»?»,
— запитала в голови ВРЮ, голови Спілки юристів України, президента Світового
конгресу українських юристів Валерія ЄВДОКИМОВА кореспондент «Дня» Оксана
ПАНЧЕНКО.
— Для мене це питання теж болюче, бо я сам на той час був
народним депутатом. Безперечно, закон не досконалий. Але пригадайте, за
яких умов він приймався. Президентом України було накладено вето й парламент
розглянув біля 30 поправок глави держави. Леонід Кучма підписав остаточний
варіант закону, бо вже закінчувався термін чинності скликання Верховної
Ради. З іншого боку, Вища Рада юстиції для України — зовсім новий орган.
Про те, що деякі статті закону треба змінювати відповідно до Конституції
ми зрозуміли в перші дні роботи. Ось що значить правильно трактувати закон
і уважно ставитися до термінології. Скажімо, питання призначення суддів
на перший термін. У Конституції викладено: Верховна Рада «обирає» суддів
довічно, а Президент «призначає» на перший термін. Тому і виникла колізія:
коли йдеться про призначення, то кажуть, що це справа ВРЮУ, а коли про
обрання, то вже рада не має до цього стосунку. Виходить, що Вища рада юстиції
не може вносити подання на суддів, які обираються Верховною Радою. Хоча,
за Конституцією, ми відповідальні за формування усього суддівського корпусу.
Є й інші термінологічні невідповідності. Тому зараз ми звернулися до народних
депутатів з проханням якнайшвидше внести зміни до Закону «Про Вищу раду
юстиції України» та Закону «Про статус суддів», «Про судочинство», «Про
прокуратуру» й інші, в яких діяльність ради не передбачено.
— Ухвалою пленуму Верховний суд України постановив звернутися
до Конституційного Суду з проханням встановити, чи відповідають Конституції
деякі положення закону. Як ви оцінюєте надані вам законом повноваження?
— Сьогодні одна з найважливіших проблем — право Вищої ради
юстиції витребувати будь-яку справу, що знаходиться у провадженні суду.
Я теж не можу погодитися з втручанням у судовий процес, що, зрештою, передбачено
лише нашим законом. Це не лише недоречна, а й протизаконна норма. Хоча
більшість скарг, що надходять до ВРЮУ, стосуються судових ухвал у справах,
які перебувають у провадженні. Інша річ, коли підтверджуються факти, що
справи слухаються 2—3 роки через тяганину, а підозрювані в цей час перебувають
у місцях позбавлення волі. У цьому випадкові, Вища рада юстиції не може
не втрутитися. Як це й передбачено законом член Ради може зробити конкретну
перевірку.
Навколо створення ВРЮУ точиться чимало суперечок. Найбільше
занепокоєння у суддів викликає думка про те, що Вища рада юстиції лише
заважатиме діяльності судової системи. Але ж головною метою цього органу
не є позбавлення судді його посади. ВРЮУ створено для налагодження порядку
в судовій системі, допомоги в її реформуванні. Але коли суддя «не дружить
iз законом», то його діяльність стане предметом діяльності ради.
— Наскільки рада застрахована від помилок, адже це ще один
орган, ухвали якого не підлягають оскарженню?
— Вища рада юстиції — незалежна. Голова ради не підзвітний
жодній гілці влади. Членами ВРЮУ за посадами є Генеральний прокурор України
й Голова Верховного суду, а також делеговані адвокати, прокурори, судді,
народні депутати та науковці. Це колегіальний орган, що приймає спільну
ухвалу, тому будь-який вплив на цей орган, практично, неможливий.
Ми не граємося в політику, але Вищу раду юстиції не відокремлено
від державної політики. Наше завдання полягає в тому, щоб судова система
стала найважливішим інститутом демократичної держави для захисту прав людини.
— Чи не вважаєте ви, що невідповідність законам України,
суперечності при створенні нового органу призведе до того, що ваші ухвали
будуть визнані нелегітимними до ухвали Конституційного Суду чи прийняття
поправок до закону, а робота ВРЮУ буде просто блокована?
— Ні. Вища рада юстиції виконуватиме лише ті норми закону,
що відповідають Конституції та іншим законам.
Ми говоримо, що юрист як лікар, лише в руках у нього замість
інструментів, закони. Наше завдання зробити так, щоб вони діяли на користь
людини.
№192 08.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
