За статистикою ЗАТ «Страхова група «ТАС», із 64 заявлених у червні-липні страхових випадків 37 — «дитячі», що становить 57% від загальної кількості тих, які належало покрити компанії. Частіше за все неприємності з маленькими українцями траплялися в Болгарії (справа далеко не в поганому прийомі на болгарському узбережжі, а в неабиякій «рейтинговості» цього напрямку серед вітчизняних туристів: у зв’язку з цим — і частота випадків), Туреччині та Хорватії — ці дані схожі у багатьох страховиків. В основному ставили такі діагнози, як захворювання верхніх дихальних шляхів, ОРВІ, розлади органів травлення і травматизм.
Страхові випадки з дітьми до трьох років становлять, у принципі, незначну кількість: найбільш травматичним віком, за даними страховиків, є вік від 11 до 15 років. Однак, щодо першої групи: може, це здасться й дивним (з урахуванням того, що все-таки страхові компанії — не благодійні, а бізнес-організації й повинні бути зацікавлені у підписанні якомога більшої кількості страхових полісів), але дітей такого віку страховики не рекомендують вивозити на курорти. По-перше, малюків не варто «закидати» в «чужий» клімат, по- друге — на їхньому самопочутті може позначитися й незвичне харчування, і такі перепади перших днів відпочинку, як «перекупування» і пересиджування біля кондиціонера: останнім часом таких випадків, говорять страховики, фіксується немало.
Як вважає начальник медичного та особистого страхування «ТАС» Сергій Нечитайло, свідомість батьків та організацій, які відправляють українських чад на відпочинок, зростає. Та й загалом у туристів з’являється розуміння, що за невелику суму (мається на увазі вартість поліса) форс-мажори легше передбачити, ніж справлятися з ними потім своїми силами, відзначили страховики в ході прес-конференції, яка проходила в стінах Державної туристичної адміністрації. Напевно, не останню роль у цьому процесі зіграв Закон «Про туризм», який приписує укладати договори між турфірмами та страховими компаніями. Тим більше, що до багатьох країн без страхового поліса просто не пустять. Наприклад, до країн Шенгена можна потрапити лише за умови, якщо страхова сума буде не меншою, ніж 30 тисяч євро (вартість поліса у однієї з українських страхових компаній становитиме при цьому близько 50 грн.), сусіди-поляки попросять або пред’явити на митниці поліс, або мати при собі суму не менше 300 злотих на кожен день перебування.
Нова редакція Закону про туризм істотно вплинула на наведення порядку в цій сфері (насамперед, посилила відповідальність туристичних фірм). Однак існування на українському турринку великої кількості компаній-«метеликів», нерідке невиконання турфірмами своїх зобов’язань, звичайно, породжує запитання й нині: як застрахуватися напевно? Відповідь проста до банальності: уважно читати поліс, адже «відповідальність суб’єктів господарювання за ненадані послуги» поширюється Законом і в цьому випадку. Пам’ятати про наявність такого поняття, як франшиза: цей пункт, звичайно, здешевлює поліс, однак говорить про те, що якусь частину суми клієнту доведеться покривати самому (зазвичай це від 20 до 200 у. о.). Укладаючи страхову угоду з турфірмою, звернути увагу на те, щоб у документі обов’язково було вказано реквізити гаранта (банку, який «у разі чого» покриє витрати). Варто також знати, що право вибору у вояжера залишається: якщо є бажання оформити поліс в іншій компанії, суперечити турфірма права не має. Представник СК «Алькона» Надія Листопад також нагадала про таке: при виїзді на відпочинок треба знати, що не є страховим випадком. Наприклад, не вийде покрити витрати на лікування травм, отриманих у стані алкогольного сп’яніння, зайнятися лікуванням хронічних захворювань (надається лише невідкладна допомога, якщо існує загроза життя), зробити пластичну операцію або протезування зубів (гострий біль «живих» зубів страховкою буде покрито). Вважаючи (небезпідставно, напевно...) західну медицину якіснішою, туристи нерідко намагаються скористатися її послугами за рахунок страховиків, відзначає представник компанії.
Цікаво, що «підприємницькою» жилкою нерідко володіють і самі лікарі. У Туреччині, Болгарії, Хорватії та Польщі поширено такий вид шахрайства, як приписування послуг, які не надавалися (людині помазали зеленкою рану, а суму зі страхової компанії намагаються зняти за накладені потерпілому шви). Нерідко лікарі входять і в контакт з керівниками групи: послуги надаються одній дитині, а страховий випадок оформляється на кілька чоловік.
