Звертаючись до проблем житлово-комунальних послуг, в основному прийнято говорити про якість води, її наявність та про забезпечення наших громадян теплом і світлом. Однак не так часто обговорюються проблеми загального стану під’їздів та навколишніх територій. Це при тому, що ніхто не хоче, перш ніж потрапити додому, проходити повз зруйнований сміттєвий контейнер, заходити до брудного напівтемного під’їзду і підніматися у не менш жахливому ліфті.
Сьогодні у столиці 4546 ліфтів відпрацювали понад чверть століття, а отже, потребують заміни або модернізації. І це при тому, що з кожним роком їх кількість збільшується на 900—1000 одиниць. Першим кроком до вирішення проблеми стала програма «Ліфт», розрахована на 2001— 2005 роки. Однак старіння ліфтового господарства продовжує випереджати темпи заміни ліфтів. З самого початку було заплановано замінити і оновити 1199 підйомників. Але, знову ж — немає грошей. Через нестачу фінансів виконується близько 70% запланованих робіт. Як повідомив «Дню» начальник головного управління житлового господарства Київської міської держадміністрації Дмитро Гуленко, на заміну (або модернізацію) всіх ліфтів, що знаходяться в аварійному стані, необхідно 600 мільйонів гривень, а на програму «Ліфт» планувалося виділити всього 40. У результаті, постановою Кабміну строк експлуатації піднімальних механізмів, який сьогодні становить 25 років, продовжено ще на п’ять.
Директор спеціалізованого комунального підприємства «Поділ-Ліфт» Володимир Гунько впевнений, що «впиратися» в ці терміни не варто було. За його суто особистим переконанням, встановити їх може тільки завод-виготівник, а в паспорті на ліфт термін придатності не вказано. Отже, ліфт — вічний, і логічніше було б не замінити його, а «привести в порядок», точніше — модернізувати.
Варто сказати, що чималих збитків ліфтовому господарству завдають постійні крадіжки та вандалізм. Як правило, зловмисники зазіхають на алюміній та мідь гальмівних котушок. Особливо часто ліфтове обладнання грабують в Оболонському, Святошинському та Дарницькому районах. Чиновники навіть не можуть навести точних статистичних даних подібних грабунків. А як сказав «Дню» заступник київського міського голови Михайло Поживанов, статистика тут взагалі недоречна, оскільки вона з кожним днем «росте», і тому розумніше говорити про конкретні ПП. Наприклад, на початку березня в Святошинському районі у двох під’їздах украли всі вентиляційні решітки. У Дніпровському районі в одному з будинків зловмисники спалили кабіну ліфта. І на «реанімацію» підйомника знадобилося резервних коштів 80—120 тисяч гривень.
Якщо раніше для розв’язання житлово-комунальних проблем існували окремі програми, такі, як «Фасад», «Двір», «Дах» та інші, то в 2003— 2004 рр. всі вони були об’єднані в одну — «Мій будинок, мій двір». Фінансування цієї Програми склало 90 мільйонів гривень, і її виконавцем став не центральний орган міської влади, а районні адміністрації.
ЛЮДИ НА ПОСТУ
На сьогоднішній день найкращою альтернативою для забезпечення чистоти та порядку в під’їздах є не хто інший, як консьєржі. Хіба що в цьому випадку є, так би мовити, побічні ефекти. Жителі будинків, де є «вартові порядку», визнають, що ті занадто «турбуються» за їхнє життя, інакше кажучи, пліткують. Але це вже до чистоти не відноситься. На прохання самих мешканців у будинках для консьєржів було побудовано спеціальні приміщення. Щоправда, зараз у столиці 73 з них порожні — власники квартир не в змозі утримувати «вартових».
За словами М. Поживанова, якби консьєржів зробили офіційними працівниками жеків, результати не примусили б себе чекати. Адже на ліквідацію наслідків безгосподарності йде набагато більше грошей, ніж на утримання «людей на посту». На думку Дмитра Гуленка, організувати у своєму штаті таку посаду жеки зможуть лише в тому випадку, якщо витрати на утримання будинку будуть покриватися на 80—100%, поки ж заборгованість населення за житлово-комунальні послуги становить 517682,1 тисяч гривень. Щоправда, Михайло Поживанов повідомив, що зараз у мерії прораховується можливість спрямувати частину грошей із програми «Мій будинок, мій двір» на утримання консьєржів. І можливо, це питання вже в наступному році буде винесено на розгляд при формуванні міського бюджету.
Самі консьєржі не заперечують своєї виняткової значущості як «охоронців порядку». Щоранку вони обов’язково прибирають територію першого поверху (включаючи ліфт). Причому, роблять це за власним бажанням — щоб жителям було «приємно ступити на поріг будинку». А одна з консьєржів, Тамара Владимирова, яка відповідає за третій під’їзд за адресою Проспект Оболонський, 22, зізналася, що взимку навіть розчищає перед під’їздом сніг. Спеціально для цих цілей її чоловік змайстрував лопату. «Звичайно, — говорить вона, — такою роботою повинні займатися співробітники жеків. Але вони, на жаль, сприймають ініціативу консьєржів як належне..».
СМІТТЯ ЗНИКАЄ
Зате кияни вважають, що останнім часом помітно поліпшилася ситуація з вивозом сміття. Вказали на це й консьєржі, зокрема Оболонського району, які практично щоранку спостерігають за роботою машини «Київспецтрансу». За словами Дмитра Гуленка, відсутність скарг на стан сміттєвих контейнерів — факт утішний. Але водночас ні жителі міста, ні консьєржі не можуть прослідкувати, куди ж перевізники везуть зібране ними сміття.
Як розповів Михайло Поживанов, Київ з населенням у 2,7 мільйона чоловік щорічно «виробляє» порядку 3,5 мільйонів кубометрів твердих побутових відходів, що становить близько 1 мільйона тонн сміття. На сьогоднішній день санітарною очисткою столиці займається 18 підприємств, але, як і раніше, основну кількість сміття (33% від усіх об’ємів) вивозить ВАТ «Київспецтранс». Протягом останніх років вивіз і захоронення відходів здійснюється на полігоні № 5 біля села Підгірці Київської області, на якому щодобово виробляється 200 кубометрів фільтрату (продукт переробки сміття). За нинішніх темпів вивозу та обробки твердих побутових відходів, уже через 2—3 роки концентрований фільтрат може перейти через верх дамби, що призведе до забруднення навколишнього середовища. Надзвичайно стурбовані цим екологи рекомендували закрити п’ятий полігон. Що й було зроблено санепідслужбою області у березні минулого року. У результаті Головним управлінням екологічної безпеки було встановлено ліміти на кількість сміття, яку можна розмістити на полігоні № 5 — вони приймають лише третину сміття, зокрема відходи, зібрані «Київспецтрансом». Решта перевізників розвозять сміття (а проконтролювати це практично неможливо, оскільки знаходяться вони далеко) на інші обласні полігони, які не мають відповідних технічних можливостей з переробки та зберігання відходів. Щоб продовжити життєдіяльність п’ятого полігона, міська влада незабаром планує побудувати чотири сміттєсортувальні станції в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському та Подільському районах, які повинні забезпечити ефективність санітарно-екологічної діяльності міста. З цією ж метою розробляється технологія піролізної переробки відходів (перетворення переробленого сміття на технічні спирти), а саме фільтрату. Подібний завод у наступному році буде запущено у Деснянському районі.
