Громадськість наполягає на ухваленні комплексної державної програми реінтеграції переселенців. Її реалізацію, згідно із законодавством, Україна мала розпочати в лютому цього року. Основні акценти в адаптації понад 1,4 мільйона вихідців із Донецької та Луганської областей у ній мають бути на забезпеченні житлом та допомозі в отриманні роботи.
На жаль, затвердження програми нині гальмується. При цьому не треба забувати, що в деяких містах Донецької та Луганської області (підконтрольних Україні) частка переселенців становить чверть, а то й треть частини від усього населення. Юристи наголошують, що «ухвалено багато документів, але якщо заглибитися, то можна побачити, що це — великі блоки, не поєднані між собою».
«Ми проаналізували всі 74 законодавчі акти, створені для захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, а також для їхньої реінтеграції та адаптації. Базовий закон України «Про забезпечення прав і свобод ВПО», який набув чинності в жовтні минулого року, давав три місяці Кабміну для підготовки комплексної програми адаптації внутрішньо переміщених осіб для їхньої інтеграції в життя тих громад, які вони обрали для проживання. На жаль, нині цю норму не виконано. І жодної такої програми немає. Адаптація передбачає пошук житла і місця роботи, а також всіх інших благ — влаштування дітей в школи та дитсадки, медобслуговування тощо, — розповідає керівник громадської ініціативи «Відновлення «Донбасу» Олена Петряєва. — Нещодавно ми, разом із Мінсоцполітики і Державною службою зайнятості, говорили про те, що проект програми — підготовлений, але її ще не схвалено. Тому нині ми маємо хаотичне розселення з масою проблем, хаотичне працевлаштування, проблеми із перенавчанням ВПО та інші. На жаль, також є проблеми із погашенням заборгованості по зарплаті, пенсіях, стипендіях, які накопичилися за час проведення АТО... Тобто ми є свідками системних порушень прав ВПО у різних сферах — житло, дотримання прав дітей, медичне забезпечення. Також сьогодні не відрегульовано алгоритм компенсації за втрачене житло, не розроблено єдину програму для надання житла тим, хто змушений був покинути свою нерухомість. Щодо житла ми пропонували альтернативу: є ж гуртожитки, ми пропонували будівництво модульних містечок... Але цього немає».
Це — лише частина проблем, з якими стикаються переселенці. Серйозним є питання реєстрації дітей, які народилися на непідконтрольній території України. Також неврегульоване питання правового статусу дітей, які залишилися без батьків у зоні АТО. Із 31 червня було закрито єдиний реєстр довіреностей, і жителі непідконтрольної території позбавлені можливості оформити дозвіл (від другого з батьків) на право вивезти дітей із непідконтрольної Україні території. Крім того, продовжує діяти заборона на перевезення медикаментів. А там залишилося багато людей, які через певні причини не можуть виїхати — вік, стан здоров’я, матеріальний стан, наголошують представники громадськості.
«Досі в державі немає зведеної статистичної інформації: скільки виїхало, скільки повернулися. А необхідно знати, щоб розраховувати свої можливості та передбачати попит. На жаль, цього немає... І — чи не найголовніше: у стратегії допомоги ВПО не використано ресурс НАН України — його дослідницьких інститутів. А це — досить сильний ресурс (дослідження, розрахунки, пропозиції), який міг би дати відповіді на багато питань», — вважає науковий співробітник Українського інституту стратегії глобального розвитку і адаптації, доктор економічних наук Ігор ГРОЗНИЙ.
Що ближче до осені, то гострішим виникає питання ймовірної участі вихідців із Донбасу у виборах. Як відомо, згідно з нинішнім законодавством, це неможливо.
«Механізм реінтеграції включає ще й політичний аспект: люди мають відчути себе повноцінними і необхідними. Особливо, якщо ми говоримо про вибори, які нас чекають, — каже директор Українського інституту аналізу і менеджменту політики Руслан Бортник. — Переселенці переживають це по-різному. Перші — це ті, які зареєструвалися як ВПО, і для яких діючим законом не передбачено зміни місць проживання під час виборів. Друга частина питання — вибори на території Донецької та Луганської областей, які є підконтрольними Україні. Це питання не вирішено: ЦВК звернулася до Верховної Ради з вимогою надати інформацію про населені пункти, в яких можуть чи не можуть проводитися вибори. Там проживає майже 2,5 мільйона осіб. Наголошу, що вибори підвищать легітимність обраної влади... Найскладніше питання — вибори на непідконтрольній території (майже 3,5 млн осіб). Це питання — до тих, хто проводить переговори в межах Мінського формату. Якщо не буде ефективних механізмів політичної реінтеграції, Україна втратить не тільки частину своїх голосів, але і буде закладено міни під питання легітимності самих виборів, також це може призвести до ослаблення зв’язку між державою і громадянами, чого не варто допускати в наш час».
Представники громадськості звертаються до влади із проханням почути їхню позицію та пропонують консолідувати зусилля: зокрема, має запрацювати створене цього року Державне агентство відновлення Донбасу, результатів діяльності якого поки що не видно. ГО «Відновлення Донбасу» наполягає на тому, що всі ухвалені законодавчі акти мають виконуватися, чітко мають бути терміни реалізації. Власне, це стосується комплексної програми адаптації переселенців.
