За даними Держтурадміністрації, потік іноземних туристів в Україну з кожним роком стабільно збільшується на 15—20%. Не в останню чергу — через активну рекламно-інформаційну та виставкову діяльність, яку проводить у останні роки держава. Наприклад, із квітня до Криму щотижня прилітають 3 чартери з Німеччини, а після участі українських операторів у гельсінській виставці, вже почалася реалізація кримської чартерної програми з фінами. Днями відпочити на українських просторах прибула група з Кувейту.
Судячи з усього, літньому туристичному сезонові на батьківщині — бути успішним, про що свідчать цифри. Ті, хто бажає відпочити на кримському узбережжі, вже купили 90% путівок, заповненість закарпатських баз — стовідсоткова: цього року, до того ж, очікується приїзд не лише українців із росіянами, але й груп із Польщі та Угорщини. Оздоровниці Херсонщини та Запорізької області (район Азовського моря) реалізували вже 60—70% путівок. Очікується підвищення попиту на відпочинок на Волині та Тернопільщині: проведені Держтурадміністрацією напередодні минулого сезону ознайомчі тури цими областями забезпечили приріст внутрішніх туристів на 20—25%.
Середні в регіонах ціни начебто не кусатимуться: відпочинок у Криму обійдеться від 45 до 300 гривень за добу (з харчуванням), Шацькі озера на Волині «потягнуть» на 12—15 (без харчування) — 50—80 грн., Карпати від 40 до 140 (зелений туризм — від 20 до 100 грн.), Херсонщина (район Арабатської стрілки) — від 35 до 100 грн. на добу.
Щорічне пожвавлення в туристичній сфері, вважають у Турадміністрації, не лише результат підвищення добробуту співгромадян. Зіграло свою роль і вищезазначене активне саморекламування, а також прийняття минулого року ряду важливих законів і постанов, від чого українському турбізнесові жити стало веселіше. Одним із головних на порядку денному питань залишається спрощення візової процедури.
До речі, депутати Державної думи РФ поточного року розроблять поправки до федерального закону «Про основи туристської діяльності», що передбачають запровадження єдиної туристичної візи на території країн СНД. Про це повідомляє Интерфакс-Северо-Запад із посиланням на заяву заступника голови думського комітету з культури Олени Драпеко, зроблену в рамках восьмого Міжнародного петербурзького економічного форуму. З пропозицією запровадити таку візу Державна туристична адміністрація України виступила ще наприкінці березня — в ході переговорів із думським Комітетом з економічної політики, підприємництва та туризму. На жаль, українська ініціатива розуміння тоді не знайшла, хоча запровадження такого документа — в інтересах обох країн, підкреслює директор Центру туристичної інформації ДТА Володимир Царук. Йдеться ось про що: запровадження турвізи дозволить зарубіжному гостеві, який відвідав, скажімо, Москву чи Петербург, безперешкодно потрапити на територію України чи Білорусі — відпадає потреба йти до амбасади, щоб отримати дозвіл на в’їзд до сусідньої держави. Йдеться, звичайно ж, про туристів із країн, що не створюють проблем із нелегальною міграцією, нагадують у ДТА. Переваги цієї системи можна пояснити свіжим прикладом із життя: у березні цього року, після закінчення московської Міжнародної туристичної виставки (MITT), туроператори зі Шрі-Ланки думали приїхати на український захід такого ж роду (UITT), що стартує на декілька днів пізніше за російський. Оскільки на батьківщині шрі-ланкійці українську візу отримати не встигли, а термін російської — закінчувався, до Києва їм потрапити не вдалося.
Запровадження турвізи допоможе також відновити старі маршрути, що існували за радянських часів, коли, наприклад, турист за тиждень міг здійснити турне декількома містами двох- трьох сусідніх республік. З урахуванням того, що найбільший турпотік в України — з Росією, все нині залежить від оперативності дій саме російської сторони: наскільки швидко відповідний думський комітет розробить ці поправки. Україна, підкреслюють у Турадміністрації, до запровадження візи вже готова. Створено сприятливий режим: отримати туристичну візу терміном на два тижні мешканці країн Європи, США, Канади можуть безпосередньо на міжнародних летовищах «Сімферополь» і «Одеса», Одеському морському порту, Державному міжнародному летовищі «Бориспіль». До речі: в даний момент до запровадження подібної туристичної візи для країн-членів готується Європейський Союз.
Хоча це — бажана, але вельми віддалена перспектива. Тому доцільно повернутися до актуального: нинішнього турсезону. Попри оптимістичні прогнози, фахівці не забувають говорити про всілякі «але». Наприклад, про те, що в регіональному розрізі збереглася тенденція диспропорційного розвитку туризму: в тому сенсі, що «нерівномірно» працюють суб’єкти туристичної діяльності. Більше аніж половина обсягу цієї діяльності, як і раніше, припадає на Крим, Київ і Одеську область. А в тих регіонах, туристичні можливості яких можна використати набагато більш ефективно, підприємства показують невисокі результати роботи: наприклад, «питома вага» туристів, обслужених фірмами Вінницької, Луганської, Кіровоградської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької та Черкаської областей, не перевищує 1,8% загального по Україні обсягу. Про всі ці проблеми, з якими стикається вітчизняна туристична галузь, «День» писав неодноразово, як і про туристичні переваги окремих областей країни. Нехай тепер скажуть про це самі регіони!
ЗАКАРПАТТЯ: ЗА ПРЕСТИЖНІСТЮ ВІДПОЧИНКУ РЕГІОН ПОСТУПАЄТЬСЯ ЛИШЕ КРИМУ
— Як кажуть закарпатці, не буду ся хвалити, але на сьогодні за туристичною привабливістю і престижністю відпочинку Закарпаття поступається лише Криму, — впевнено говорить заступник начальника управління з туризму та курортів Закарпатської облдержадміністрації Наталія ШАБАН. — Багато десятиліть мовилося про те, що у нашому краї не треба будувати металообробні, хімічні заводи. Слава богу, підприємства-гіганти повмирали, а туристично-санаторна галузь, здолавши кризу, відіграє все більшу роль у соціально-економічному розвитку області. Якщо порівнювати перше півріччя нинішнього та минулого років, то на 50 відсотків зросла кількість відпочиваючих і приблизно на стільки ж збільшився обсяг наданих послуг. Після цього вступу я хотіла би промовити традиційне: ласкаво просимо. Але, на жаль, а, може, на радість ситуація така, що усі санаторії об’єднання «Закарпатпрофоздоровниця» заповнені по саму зав’язку й навіть більше. Головні лікарі деяких з них називають цифру — на 110—120 відсотків. Це ми в управлінні вважаємо ненормальним, адже частина людей відчуває дискомофрт, не отримує належного обслуговування. Санаторії можуть вміщати тільки 100 процентів відпочиваючих. У цьому плані недопрацьовують менеджери санаторіїв. Перша десятка оздоровниць має свої веб-сайти. Правда, санаторії, так би мовити, процвітають через чітко заплановані путівки через Фонд соціального страхування. Це може в один момент помінятися, і треба бути готовим до самостійного пошуку клієнтів. Деякі активно працюють на регіональних, всеукраїнських, міжнародних виставках-ярмарках.
До нас їдуть переважно українські громадяни. Повільно, але зростає й кількість іноземців. Більшає представників Євросоюзу, котрих тішать наші низькі ціни. Так, якщо у 2002 році у нас було понад 5 тисяч іноземців, то минулого — на 10 відсотків більше. Зростає кількість українців, котрі приїздять не лікуватися, а оздоровлюватися.
Турбази об’єднання«Закарпаттурист» зараз теж ущент заповнені. Переважно дітьми. Право на це закарпатські турбази впевнено виграють на всеукраїнських тендерах. Нині за підтримки уряду Швейцарії здійнюється проект «Закарпатський туристичний шлях». Із заходу на схід прокладається маршрут для активних туристів. Зведені об’єкти поліпшать соціально-економічну ситуацію багатьох сіл, особливо Рахівського району, котрий вибраний пілотним. Тут, як відомо, найбільше у Закарпатті безробіття. Приблизно у жовтні нинішнього року новим маршрутом першими пройдуть представники Швейцарії.
І все ж тим, хто не терпить всяку плановість і вирішив їхати до Закарпаття навмання, раджу звернутися до представників так званого зеленого туризму. За даними проведеного цими днями моніторингу, у нас майже 800 власників садиб, котрі надають послуги. Вони розташовані й недалеко від санаторіїв, турбаз.
У закарпатських санаторіях, як не прикро, відпочиває небагато мешканців Закарпаття. Рівень зарплат у нас значно нижчий, ніж у Києві, Дніпропетровську, Донецьку. Через те місцеві люди вважають дорогими непільгові путівки. Тут строкатість : від 35 до 220 гривень за добу. Об’єднання «Укрпрофоздоровниця» щорічно залишає області до 9 мільйонів гривень. На ці кошти всі закарпатські санаторії встановили автономні міні-котельні. Правда, це поки що не вплинуло на зниження ціни путівок.
Загалом у Закарпатті 45 санаторно-курортних закладів, 102 турбази, кемпінгів, пансіонатів, оздоровчих таборів, 79 готельних господарств. За останній рік розпочали роботу 17 нових об’єктів і стільки ж перебувають у стадії реконструкції. На стан матеріально- технічної бази суттєво впливає сприятливий інвестиційний клімат, визначений Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області». Уже реалізуються 7 інвестиційних проектів сукупною кошторисною вартістю понад 8 мільйонів доларів США. Без серйозного розвитку інфраструктури і відповідно додаткових послуг туристичні заклади Закарпаття не матимуть попиту на ринку. Плани розбудови центрів пріоритетного розвитку розроблено по Драгобрату, Солених озерах у Тячівському районі. А от грунтовна програма «Курорти Свалявщини» поки що відсутня.
Уже сьогодні непродумане будівництво, надмірне навантаження на існуючі комунікації призводить до проблем із водопостачанням, роботою очисних споруд. У деяких приватників у той же час номер за добу обходиться в 100 доларів. Там мінеральна вода подається прямо у ванну кімнату апартаментів.
Аби створити в області умови для розвитку перспективних видів, туризму необхідна системна робота, визначення конкретних пріоритетів. А це — дороги загалом і під’їзні шляхи зокрема, газифікація сіл, підготовка в навчальних закладах фахівців європейського рівня, затвердження й дотримання генеральних планів забудови.
ХМЕЛЬНИЧЧИНА: ВОДА ОДНАКОВО ЛІКУЄ ЯК УЛІТКУ, ТАК І ВОСЕНИ ЧИ ВЗИМКУ
— Де, запитують, можна відпочити у нашому краї? Відповідаю: передусім, у санаторіях і оздоровчих комплексах Сатанова, мальовничого селища Городоцького району. Тут — унікальний природний ландшафт і вода «Збручанська», що за своїми лікувальними якостями не поступається, а за деякими показниками і перевершує відому на весь світ «Нафтусю», — з гордістю говорить головний спеціаліст управління мінеральних ресурсів, курортів і туризму Хмельницької облдержадміністрації Василь ЛОСЮК. — На жаль, склалося так, що «Збручанська» свого часу не «розкручувалася» відповідно до того, на що вона заслуговує. Її запаси, як уважають науковці, — 257 метрів кубічних на добу. Ці показнии визначають родовище, як надзвичайно ефективне і перспективне.
На базі родовща засновано державний курорт «Сатанів», у складі якого — три санаторії та інші оздоровчі комплекси на 900 місць одночасного оздоровлення. Крім того, відомий і санаторій у Макові Дунаєвецького району, створено пансіонати і бази відпочинку над Дністром у Кам’янець-Подільському районі. Практично у всіх закладах відпочинку краю створено належну лікувальну базу, організовано дозвілля, подорожі та екскурсії в інші визначні місця Поділля.
Що стосується якості відпочинку, то вона, звичайно, бажає бути кращою. Маю на увазі рівень обслуговування персоналом, організацію побуту та харчування відпочиваючих. Дещо залишається «радянським». На жаль, ціни за путівки відлякують пересічних громадян. Зокрема, сьогодні вартість 24-денного перебування у санаторії «Товтри» (Сатанів) сягає 1650 гривень, у Макові — 1400 гривень, в інших пансіонатах — до 800 гривень. Результат: через низьку платоспроможність Фонд соцстрахування не може викупити навіть половину пільгових путівок.
Місцева влада, насамперед, стурбована організацією дитячого літнього відпочинку. Пропонується широкий спектр оздоровчих таборів в області — у Городоцькому, Кам’янець-Подільському, Ярмолинецькому районах. Однак вартість 21-денного оздоровлення представника підростаючого покоління в Ярмолинецькому районі сягає 520 гривень. Чи доступна така ціна для «простих» батьків, у яких болить голова за здоров’я та відпочинок своєї дитини? Навряд чи.
З цього випливає: в організації відпочинку дорослих і дітей є ряд проблем, що на місці не розв’язуються. Потребують реконструкції і ремонту існуючі очисні споруди як у Сатанові, так і у Макові. Курорт «Сатанів» досі не газифіковано. Це, а також запровадження з 1 січня 2004 року земельного податку призвело до подорожчання путівок. На розвитку санаторно-курортної бази негативно позначається сезонний характер її використання. Хоча календар для процесу оздоровлення не має жодного значення: вода однаково лікує як улітку, так і восени чи взимку. Організатори, на жаль, мало уваги звертають на рекламно-інформаційне забезпечення своїх закладів.
ХЕРСОНЩИНА: РОЗВИТОК ТУРИЗМУ ВИЗНАНО ПРІОРИТЕТНИМ
— Усього в області 297 місць для відпочинку. Це і пансіонати, і дитячі табори, і бази відпочинку, і санаторії. З них 70 — дитячі заклади. Але з них лише 78 херсонських. Тому на території області знаходиться багато закладів, які належать підприємствам інших областей і зареєстровані у Дніпропетровській, Львівській областях і т.д. То ж не всі гроші йдуть у бюджет нашої області. За даними минулого року, на Херсонщині відпочили 500 тисяч чоловік, з яких 320 тисяч — «організованих туристів»: у пансіонатах, санаторіях, і 180 тисяч — в приватному секторі. Цього року ми очікуємо набагато більше відпочиваючих, бо брали участь у різних туристичних ярмарках, виставках. У лютому 2004 презентували Асканію-Нову у Берліні на туристичній біржі. Зараз збираємося до Молдавії, розповідає начальник відділу з питань курортів, мінеральних ресурсів та туризму Херсонської облдержадміністрації Віталій КУЧЕР.
Розвиток туризму в Херсонській області визначений як один з найбільш пріоритетних . І у нас є необхідні для цього природні ресурси. В області є два біосферних заповідники: Асканія-Нова та Чорноморський. До Асканії можна приїхати на екскурсію, а вже у Чорноморський заповідник вас не пустять, бо туди прилітає дуже багато птахів, туди можуть потрапити лише орнітологи.
Відпочити у нас можна у 12 населених пунктах, які постановою Кабміну віднесені до курортів. Це все приморська зона. Зараз розвивається і «зелений туризм», розробляються маршрути, бо людині під час відпочинку хочеться не лише сонця й води, а й якоїсь корисної інформації. А можливо, й не усі люблять сонце та воду, комусь більше подобається рибалити чи полювати.
Щодо цінової політики, то це, звичайно, залежить і від якості послуг. Наприклад, в одному й тому пансіонаті ціни коливаються відповідно до місяця літа: якщо червні звичайний номер — 65 гривень, то в серпні ціна зростає до 75 гривень, люкс у червні — 130 грн., у серпні — 170. Для дітей знижки. Дерев’яний будиночок можна найняти і за 30 гривень. У прейскуранті цін найдешевші номери у пансіонатах, це 37—44 гривні, але це вже номери без зручностей, або до ціни не включена їжа.
Щодо проблем, то я можу назвати потребу в очисних спорудах, укріплення берега, розробку генеральних планів забудови, медичне обслуговування. Проблему медичного обслуговування намагаємось вирішувати за допомогою страхування. Бо лікарні часто не враховують те, що у літній період кількість проживаючих у населеному пункті зростає у кілька разів.
БУКОВИНА: «БОГ ДЛЯ ВІДПУСТКИ ОБРАВ БИ САМЕ ЦЕ МІСЦЕ»
— Буковина — те місце, де можна прекрасно провести час, відпочити, набути нових вражень, підтримати здоров’я. Недарма ще за австрійських часів класичною стала теза: «Якби Господь Бог вирішив провести свою відпустку на Землі, він би обрав для цього Буковину», - стверджує начальник управління з питань туризму Чернівецької обласної державної адміністрації Петро БРИЖАК. — Сьогодні нашим управлінням випускаються інформаційно-рекламні буклети. На сайті Чернівецької обласної державної адміністрації у розділі «Туризм» міститься чимало інформації та пропозицій щодо різних видів відпочинку. Окрім того, ми постійно приймаємо участь у ярмарках туристичних послуг, в тому числі міжнародних. Скажімо, лише в цьому році ми презентували область в Києві, Мілані (Італія), Берліні (Німеччина) та Ополе (Польща).
Ми прагнемо розповісти про Буковину якомога більше і не розчарувати людей, які сюди приїдуть. Чимало для цього роблять туркомплекси «Черемош», «Турист» та «Буковина» в Чернівцях. В кожному з цих закладів є турфірми, які запропонують різноманітні поїздки по нашому краю та екскурсії по Чернівцях, а загалом в області є 44 турагенції та 11 туроператорів.
Найбільшим попитом туристів користуються поїздки на Хотинську фортецю, у Вижницький національний парк, у Путильський район на перевал Німчич, у печеру Довбуша, в урочище Протяте Каміння, музей Юрія Федьковича. Чимало є бажаючих взяти участь у сплавах по річках — Дністру, Пруту, Черемошу. Такий екстремальний відпочинок організовує «Туристичний компас».
Візитка краю — Хотинська фортеця користується все більшим попитом. Лише за цей рік тут побувало 19 тисяч екскурсантів. Ми плануємо значно вдосконалити представлену там експозицію. Готується звернення до послів Росії, Польщі і Туреччини з проханням про допомогу в її облаштуванні, адже в цих країнах зберігається чимало експонатів, які мають пряме відношення до фортеці, та подій, які з нею пов’язані. Тут же на її території буде відкрито готельно-ресторанний комплекс «Козацьке містечко», спробуємо передати колорит та атмосферу 17 століття.
Планується відкриття аквакомплексу в селі Глибочок Сторожинецького району. Тут гостям запропонують відпочинок на водному плесі, до їх послуг катамарани, човни, готельний комплекс, заклади харчування. Ціни найрізноманітніші, в готелях вони коливаються від 40 до 480 гривень за добу.
Окремо хочу сказати про «зелений туризм». В області є 48 садиб, переважно у гірських районах, господарі яких створили всі умови та зручності для відпочинку гостей. Крім триразового харчування вам запропонують поїздки верхи, походи до ближніх об’єктів природно-заповідного фонду, історичних пам’яток та музеїв, полювання, можливість купатись у водоймах, збирати гриби та ягоди, а ще фрукти і овочі просто з городу, парне молоко та всі принади сільського життя. Коштує таке задоволення близько 15 у. о. за добу з людини. Цей вид відпочинку набуває дедалі більшої популярності, скажімо, родина Чорнеїв з села Виженка Вижницького району за минулий рік прийняла 163 відпочиваючих. Загалом же через область за минулий рік лише за звітністю пройшло 62 тисячі туристів.
