Містечко Брюховичі, яке притулилося до старого соснового лісу неподалік від Львова, в багатьох городян асоціюється з гарним відпочинком, а для декого — це астрономічна обсерваторія з найбільшим в Україні супутниковим та зоряним телескопом, і дуже мало кому відомо, що тут працює єдиний в Україні Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри. Серед його експонатів зберігається близько тисячі художніх робіт та понад вісімсот абстрактно-модерних скульптур митця.
У сімдесят років, на початку 90-х, майстер продав свій будинок в Америці та власним коштом привіз весь творчий доробок в Україну. В Брюховичах на невеликій території площею 1400 квадратних метрів Михайло Дзиндра за власним проектом збудував виставковий павільйон, для чого йому знадобилося 13 років і 130 тисяч доларів. Кожна окрема модерна скульптура в його великому абстрактному світі — певна маленька історія, взята з великого людського життя, яку кожен по-своєму може трактувати, домислювати, дофантазовувати, може погоджуватися з нею або заперечувати її — то вже особиста справа кожного.
— Михайло Дзиндра — один з небагатьох українських скульпторів, котрий так само, як Архипенко, працював з архетипами. Витвори пана Михайла демонструють новий подих у царині мистецтва, від якого Україну було відокремлено впродовж десятиріч, і то не дивно, бо в ті часи абстрактне мистецтво в нашій державі не могло розвиватися, — розповідає відомий мистецтвознавець, проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв Роман ЯЦІВ. — На жаль, сьогодні ще багато людей інтелектуально не готові до сприйняття та розуміння абстрактного мистецтва Михайла Дзиндри, а тому хибно вважають його експериментальним. Але слід зазначити, що його модерно-абстрактна скульптура майже не має аналогів в Україні. Митцеві вдалося досягнути певного рівня метафізичної форми, тобто вловити не поверховий зміст скульптури, а саме її внутрішній меседж. Максимум уваги він акцентував на прихованій самою природою трансформації, апелював до пізнання естетичної сфери — певної структури образності, відтак робив у мистецтві досить рішучі й різкі кроки. Михайло Дзиндра завжди вважав себе художником-скульптором, попри те, ніколи не вказував на свою національну приналежність. Утім, своїми роботами він показав, що навіть на рівні абстрактної форми в скульптурі можна бути національним і сучасним одночасно, і саме в цьому полягає його феномен як непересічного митця.
Світ модерної скульптури захопив Дзиндру на початку 1950-х років, коли він зі своєю родиною переїхав до США. Перед тим він сім років жив у Західній Німеччині, де створив близько 70 реалістичних скульптур, які перед від’їздом знищив. В Америці митець знову розпочав усе із самого початку — відмовився від постімпресіонізму, який наслідували тоді багато художників-емігрантів. У модерному мистецькому середовищі США Михайла Дзиндру сприймали як мислячого скульптора з великими творчими можливостями, котрий співпрацював з Архипенком, Соловйом та Гуцалюком, належав до нью-йоркської групи митців.
— Михайла Дзиндру завжди цікавила реальна дійсність, але він не бачив потреби її знову відтворювати в своїх творах мистецтва, бо весь час прагнув творити щось нове, не повторювати вже створеного самою природою, — каже свою думку генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Борис ВОЗНИЦЬКИЙ. — Він вважав, що справжнє мистецтво має бути в постійному русі. Абстрактна скульптура Дзиндри — результат його довголітнього пошуку вільної форми в мистецтві, якою він задекларував, а образність в його авторській скульптурі залежить тільки від переданої пластики в композиції. Тому Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри — непересічний як у самому факті його створення, так і в тих скульптурах, які в ньому представлені та які можна показувати всьому світу. Рельєфні портрети-маски, барельєфно-абстрактні композиції, авангардно-сучасна скульптура випромінюють потужну енергетику свободи, закладену в його творчості, яка відходить від глибокої внутрішньої свободи самого митця, котрий ніколи не працював на кон’юнктуру мистецького ринку США, а завжди творив для своєї душі, заробляючи на життя тяжкою працею будівельника...
Михайло Дзиндра прагнув досягти власної форми мистецького вислову незалежної від природної реальності, і це йому вдалося: «То є штука з нічого, з хаосу і тьми — зробити», — казав про свою творчість сам митець.
ДОВІДКА «Дня»
Михайло Дзиндра — український скульптор-модерніст, художник. Народився 8 листопада 1921 року в селі Демня Миколаївського району Львівської області — великому осередку народних промислів різьби по каменю. В період фашистської окупації навчався у Львівській Мистецько-промисловій школі, його вчителями були відомі митці Богдан Мухін та Іван Севера. Після закінчення навчання разом зі старшим братом Євгеном робив вівтарі та іконостаси. 1944 року емігрував до Чехословаччини, потім — до Західної Німеччини. Вступив до Професійної спілки митців Німеччини та вчився в Мюнхені художнього ремесла. У 1950-ті емігрував разом із родиною до США. Скульптор багато разів виставляв свої праці на українських групових виставках у Нью-Йорку (а до приїзду в США — в Німеччині). 1991 року повернувся в незалежну Україну, власним коштом побудував Музей модерної скульптури в Брюховичах, а 27 квітня 2005 року подарував 808 скульптур та будівлю Україні. Нині Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри є філією Львівської національної галереї мистецтв. Помер Михайло Дзиндра 8 вересня 2006 року у Львові, похований на Личаківському кладовищі.
