Технологія вступних екзаменів і процедури зарахування до вищих навчальних закладів України успадковані з радянських часів. Вони архаїчні та схильні до тотальної корупції в загальнонаціональному масштабі. Уявлення, що складаються останніми роками про необхідність змін у цій сфері знаходять широку громадську підтримку. Окреслився намір нового керівництва Міністерства освіти і науки України в більшому обсязі застосовувати стандартизоване тестування. Однак процеси, що розгортаються сьогодні у вищих навчальних закладах України, викликають чималу тривогу. Вони демонструють прагнення і здатність корумпованого середовища до адаптації та самозбереження в умовах змін, що насуваються. Ми спостерігали ці процеси в невеликому провінційному університеті; це лише один приклад, але наш професійний досвід підказує, що щось схоже відбувається в багатьох ВНЗ країни.
НОУ-ХАУ ПРОВІНЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Вступні екзамени з усіх дисциплін у цьому університеті вирішено вже цього року провести у вигляді тестів. Керівники навчального закладу посилаються на певну постанову МОН України про обов’язкові тести при вступі до ВНЗ. Усіх викладачів мобілізовано на підготовку тестів. 4 травня на усіх кафедрах роздали наказ: до 6 травня, тобто через день, подати 1000 запитань із альтернативними відповідями, які абітурієнт має вибирати. Деякі кафедри — а викладачі вищих навчальних закладів, як правило, люди відповідальні, безвідмовні й обов’язкові — встигли за робочий день, підключивши студентів, підготувати по 700 запитань.
Якщо уважно прочитати наказ МОН України № 164 від 18 березня 2005 року «Умови прийому у вищі навчальні заклади України», то можна виявити, що у пункті 17 сказано, що заклад сам визначає форму проведення вступних екзаменів, а через два абзаци, — що всі вступні екзамени проводяться у вигляді тестування. Текст цього наказу містить внутрішню суперечність. У ньому немає пояснення, що розуміють під терміном «тестування». Один рядок у новій редакції наказу Міністерства освіти і науки створив хаос у всій системі вступних екзаменів. Формулювання відповідного пункту в попередні роки містило більш широкий перелік можливих форм вступних екзаменів, що включає і тестування — на розсуд вищого навчального закладу.
Наступного навчального року, швидше за все, абітурієнтів вже прийматимуть до ВНЗ на підставі балів зовнішнього стандартизованого тестування (ЗСТ). Запитання тестів, що складено таким поспіхом, та ще і некомпетентними людьми, зіб’ють з пантелику і посіють паніку серед абітурієнтів. Ці люди не думають про якість запитань тестів, адже вони не проходили спеціальної підготовки для виконання такої складної роботи. Некомпетентні замовники також думають, що це справа проста. Для них усі абітурієнти — вороги, за винятком вже складених списків «бажаних осіб».
Ще одне ноу-хау. Із запитань, представлених у приймальну комісію, відповідальний секретар особисто компонуватиме вступний тест з кожної дисципліни. Відповідно до діючого «Положення про приймальну комісію вищого навчального закладу України», з кожної дисципліни, за якою проводиться вступний іспит, мають сформувати предметну комісію, яка сама має скласти тест. Текст тесту за місяць до проведення вступного екзамену має затвердити голова приймальної комісії ВНЗ. Отже, в згаданому вище ноу-хау провінційного університету є пряме порушення нормативного документа, що породжує можливість зловживань із боку керівництва ВНЗ. Адже формує тест не фахівець, якому відомі правильні відповіді. Їх можна дати «своїм», щоб вони пройшли. Виходить, що коло осіб, які можуть брати хабарі (голова, відповідальний секретар й, особливо, довірені люди) — звужується. А членів предметних комісій вже усунуто від «годівниці». Таким чином відбувається централізація кримінальних грошових потоків у масштабі закладу і це явище — це процес адаптації процедур тестування на вступних екзаменах до форм, механізмів і традицій корупції, що вже склалися.
ПРО ПЛЮСИ І МІНУСИ
Професор N, завідувач кафедри української мови, яка багато років очолювала предметну комісію з української мови (екзамен раніше проводився в формі диктанту), обурюється тим, що вступний іспит з української мови цього року відбуватиметься також, як і всі інші, у формі тесту. Вона брала участь у перевірці робіт учасників і ВСТ 2005 року з української мови й констатувала, що із завданнями тесту практично ніхто не впорався. Її висновок — слабкі школярі. Потрібно відзначити, що вищий навчальний заклад знаходиться в російськомовному регіоні України, де викладання в школах відбувається російською мовою й підготовка школярів з української мови дійсно залишає бажати кращого. Але той факт, що із завданнями майже ніхто не впорався, зовсім не говорить, що учасники слабкі. Це говорить про те, що країна не готова до тестування — ми на початку шляху. Можливо, завдання тесту надто складні, вимоги завищено. Запитання тесту не пройшли пре- тест, їх не випробовували на абітурієнтах. Звичайно, якісно тест ВСТ набагато вищий ніж самодіяльні тести ВНЗ, але до досконалості ще далеко. Вищим навчальним закладам дуже не хочеться віддавати право прийому вступних екзаменів. Їм є що втрачати.
Виходячи за рамки цього приватного прикладу, ми хотіли б звернути увагу на необхідність ретельної й фундаментальної підготовки до впровадження тестів в українську освіту. Передусім, усі процеси розробки, проведення тестів та оцінювання результатів тестування мають бути відділені від навчальних закладів — як від шкіл, так і від ВНЗ. Для усунення конфлікту інтересів та ліквідації корупції необхідно дотримуватися правил, що давно склалися в американській практиці: готують тести одні фахівці; проводять тести другі; оцінюють результати треті; рішення про зарахування до ВНЗ з урахуванням результатів тестування приймають спеціальні комісії вищих навчальних закладів, що не мають жодного відношення ані до перших, ані до других, ані до третіх...
АМЕРИКАНСЬКИЙ ДОСВІД — В УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ
У США вже понад століття існує асоціація навчальних закладів College Board, відповідальна за проведення стандартизованого тестування школярів. Членами цієї організації сьогодні є тисячі університетів, коледжів та шкіл, вони фінансують її діяльність. College Board розміщує замовлення на розробку тестів в інших спеціалізованих організаціях, найбільша з яких — прінстонська служба Educational Testing Service, в якій працює понад дві тисячі співробітників — фахівці освіти, психології, статистики, психометрії, соціології, комп’ютерних наук. Базовий тест SAT, результати якого більшість американських університетів враховує при зарахуванні абітурієнтів, проводиться одночасно у всій країні, сім разів на рік — а не в пожежному порядку, один раз на рік. Результати тестів оцінюються централізовано і зберігаються в Прінстоні протягом десятиліть.
Ми вважаємо, що Україна потребує створення таких спеціалізованих служб. На жаль, на даний момент в Україні майже відсутні наукові дослідження, присвячені процедурам освітніх вимірювань. Участь у Болонському процесі стимулює Україну працювати над цими питаннями. Однак впровадження нестандартизованих тестів, що розробляються і проводяться кожним вищим навчальним закладом самостійно надто небажано. Такий підхід не усуває корупції, а просто реорганізує корупційні потоки і, можливо, навіть посилює механізми зловживань, що склалися.
До речі, у США для регулювання освітньої політики, реформування навчальних програм і планів у масштабах штату чи навіть усієї держави використовуються тести NAEP, які допомагають з’ясувати взагалі досягнення учнів шкіл у читанні, математиці, науці, письмі та з інших предметів. SAT й інші загальнонаціональні тести використовуються для оцінки рівня знань кожного окремого школяра. Тут потрібно відзначити, що в США немає загальнонаціонального стандарту навчання, кожна школа, коледж, університет самостійно визначають чому і як вчити. А ось єдині стандартизовані тести служать свого роду вирівнюванням програм навчання в усій країні. Викладачі не мають можливості вплинути на результати перевірки знань своїх учнів — така об’єктивізація процесу оцінювання позитивно впливає на питання демократизації суспільства.
