Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Врятувати слона та... репутацію

Київський зоопарк знову в центрі скандалу: за поширення інформації про неякісні корми, хворих тварин та фінансові махінації працівника звільнили з роботи. Ситуацію вивчатиме СЕС та КРУ
14 січня, 2014 - 12:05
ФОТО ОЛЕКСАНДРА КОСАРЄВА

На початку січня завідувач відділу птахів Київського зоопарку Богдан Швайка написав на своїй сторінці у соцмережі Facebook, що у звіринці не вистачає грошей на корми для тварин, на зарплату та спецодяг для працівників, а котельня працює в аварійному режимі. А вже через кілька днів отримав наказ про своє звільнення, хоча у цей час перебував на лікарняному. На запит «Дня», на яких підставах було звільнено Швайку, в.о. директора установи Ірина Хоменко відповіла, що працівник порушував трудову дисципліну, з приводу чого проведено аж вісім службових розслідувань, а також відмовлявся вести журнал спостереження за птахами, яких на додачу ще й не догодовував, аби вирощувати задля власних потреб свійських індиків та курей.

Богдан Швайка усе заперечує й каже, що у нього є документи, які спростовують такі наклепи. І додає: «Мене вже немає в зоопарку, а корми знову не привозять у належній кількості. Наприклад, привезли м’яса на чотири кілограми менше, ніж треба, про це мені розповіли працівники відділу, а на головній кормокухні постійно чогось не дораховуються».

Репутація зоопарку вже давно не є ідеальною. Зоозахисники прозвали його «карцером для тварин», адже з одних із кращих в Україні він перетворився в один із найгірших у Європі. Його вже виключили з Євроазіатської регіональної асоціації зоопарків та акваріумів, хоча на сайті столичного зоопарку сказано, що він і досі є її членом.

Тепер за зоопарк візьметься санепідемстанція та Контрольно-ревізійне управління. Про це заявив в.о. голови КМДА Анатолій Голубченко, який минулого тижня побував тут із перевіркою. У черговий раз призначатимуть нового директора, оскільки нинішній — Євген Кирилюк, не впорався зі своїми обов’язками, сказав Голубченко. За останній рік не було виконано жодного проекту для покращення життя тварин, хоча кошти на це були виділені — 16 мільйонів гривень.

«ЗООПАРК ВЕСЬ ЧАС ПЕРЕБУВАЄ У СТРАШНОМУ СНІ, ІМ’Я ЯКОМУ — КОРУПЦІЯ»

Однак чи зміниться щось суттєво після призначення нового директора? Зоозахисники сумніваються. «Часта зміна директорів не на користь зоопарку, — додає Богдан Швайка, який працює тут понад 20 років. — Із кожним роком він стає все бруднішим та аварійнішим. Ідеться про відмивання грошей, що усім зрозуміло, але про це мовчать. Приміром, улітку були закуплені на півтора мільйона гривень біотуалети, так за ці гроші можна було зробити 5—6 звичайних, а працівникам навіть не видавали мила, щоб руки помити. А у відділі кадрів перевірка УБЕП знайшла 20 «мертвих душ», які отримують зарплати. Гучний скандал був навколо контрабандних фламінго. Прокуратура за це взялася, але нікого не покарали, бо факту злочину не виявили. Але ж фламінго не розводяться в Україні, жоден зоопарк цим не займається, а їх привезли до нас близько півтора десятка».

Анжеліка Комарова, яка працює в зоопарку начальником прес-служби, нарікає, що за три роки роботи її так і не допустили до документації. «Це може видатися вам дивним, адже людина на такій посаді повинна знати все про зоопарк, — зауважує Анжеліка. — Протягом останнього року приймалися безглузді рішення, ми звернулися до керівників міста із заявою про порушення ряду моментів колективного договору. Але керівництво зоопарку не реагує на жодну критику. Зоопарк весь час перебуває у страшному сні, ім’я якому — корупція. Чомусь кожен директор звідси йшов із новими квартирами та машинами».

«Останні три роки нічого хорошого у зоопарку не відбувається. Нікому не зрозуміло, навіщо було робити ремонт директорського кабінету на 300 тисяч гривень. Якщо виникають проблеми щодо поставки якісних кормів, то ці проблеми не вважають за потрібне вирішувати. Приміром, на січневі свята нам привезли комбікорм для кролів, хоча у відділ птахів треба корми для качок та гусей», — розповідає Богдан Швайка, який працює тут близько 20 років.

Сьогодні права працівників зоопарку захищає одразу дві профспілки. Як повідомили нам у прес-службі, більшість працюючих (260 осіб із 320) є членами основної профспілки, а Швайка разом із начальником науково-просвітницького відділу Григор’євим зареєстрували альтернативну профспілку «Захист праці» (кількість членів — чотири особи) з метою унеможливити звільнення порушників трудової дисципліни.

Так це чи ні, ми запитали у голови «Захисту праці» Олега Верника. Він уважає, що у будь-якому разі, перш ніж звільняти працівника, який є членом профспілки, треба подати відповідний запит її керівництву. «Ми такий запит отримали після появи наказу про звільнення. На що підготували обґрунтовану відмову. Якщо профком відмовляє надати згоду на звільнення працівника, то його не мають права звільняти, — продовжує Верник. — Оскільки Богдан є членом профспілки і заступником голови нашого профспілкового комітету, то це ще одна законна підстава, яка не дає права його звільняти. Ми не спустимо це з рук, будемо звертатися до прокуратури, громадськості та ЗМІ, щоб цю ситуацію висвітлювати».

ПТАХІВ ГОДУЮТЬ КОРМОМ ДЛЯ... КРОЛІВ

Про зіпсовану репутацію зоопарку говорять як наші, так й іноземні фахівці. Більшість вольєрів порожні, стоять лише таблички з надписами тих тварин, які колись тут були. Відділ приматів, який раніше славився великою кількістю видів, теж напівпорожній. Натомість відвідувачів розважають різні атракціони, ятки із солодощами та дитячі майданчики...

«Останні три роки нічого хорошого в зоопарку не відбувається, — розповідає Богдан Швайка. — Нікому не зрозуміло, навіщо було робити ремонт директорського кабінету за 300 тисяч гривень. Якщо порушують питання щодо постачання якісних кормів, то ці проблеми не вважають за потрібне вирішувати. Приміром, на січневі свята нам привезли комбікорм для кролів, хоча у відділ птахів треба корми для качок та гусей».

Активістка ГО «Давай разом» Тетяна Андрійшина додає, що неякісні корми стали вже нормою для зоопарку. «Під час останнього візиту громадських активістів та ЗМІ до звіринцю нам удалося потрапити на склад, чого не очікувала дирекція. Там були комбікорми для птахів, я взяла в руки овес і по ньому було видно, що він неякісний: береш зернятко, а воно порожнє... У холодильнику з фруктами ми знайшли гнилі мандарини. Працівниці пояснили, що це випадково, буцімто фрукти потім відсортовують. Але у тварин чутливий кишково-шлунковий тракт, вони ж не скажуть, що у них від тих гнилих фруктів живіт болить».

У керівництва зоопарку на ці факти теж знайшлися пояснення: «Ми уважно стежимо за якістю кормів, у нас є своя кормокухня і кормова база, де ми вирощуємо, наприклад, кроликів для хижих тварин. Якщо виявляємо зіпсований продукт, його в жодному разі не даємо тваринам, а повертаємо постачальнику для заміни», — повідомили нам у прес-службі.

СЛОНУ ХОРАСУ ПОТРІБЕН ПСИХОЛОГ

Так само спростовують у зоопарку й те, що слон Хорас хворий на стереотипію, про що неодноразово заявляли зоозахисники (ідеться про монотонне повторення одних і тих же рухів протягом кількох годин). «Прояви стереотипної поведінки займають лише 23% його часу, а в цілому Хорас грайливий, контактний, ніяких скарг на його здоров’я від працівників не надходить», — відписує прес-служба. І додають, що стан здоров’я слона улітку перевіряв кандидат ветеринарної медицини із Сум Дмитро Бережний. «Тема стереотипної поведінки у Хораса не варта уваги. Насправді стереотипія — це не захворювання, а лише симптом, який може бути або абсолютною нормою, або патологією. Це проблема психологічного характеру, а не фізичного», — сказав тоді ветеринар.

Однак Анжеліка Комарова переконана, що слон насправді хворий. Щоб у нього не розвивалася стереотипія, його треба чимось розважати, а з самою твариною мають працювати спеціалісти — кіпери. Це як психологи для тварин. У випадку з Хорасом таких фахівців немає. «Якось дирекція викликала журналістів у першій половині дня, щоб показати, що зі слоном усе гаразд. У цей час у слона гарний настрій, та коли преса пішла, слон знову перебував у своєму танці. А слон — це колективна істота, яка любить спілкування, якщо він живе у зоопарку, то це спілкування йому може замінити людина».

Зараз таких фахівців готують у харківському зоопарку, і щоб кіпери приїхали до Хораса, треба лише надіслати їм офіційне запрошення. Та поки що перемовини веде не дирекція зоопарку, а активісти. Тетяна Андрійшина розповідає, що харківські фахівці готові допомогти, бо якщо слона не лікувати, то незабаром у нього будуть проблеми з ногами, і чим старшим ставатиме Хорас, тим важче буде його лікувати.

Як вихід із ситуації, що склалася, зоозахисники пропонують створити громадську раду, яка б контролювала діяльність звіринцю. У Департаменті міського благоустрою та збереження природного середовища при КМДА пообіцяли з цим допомогти.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: