В Окружному адміністративному суді міста Києва розглядається провадження щодо заборони видобутку берилію на території Поліського заповідника. Позов подано від Київського еколого-культурного центру та ГО «ЕкоПраво-Київ». Адміністрація заповідника звернулася до екологів за допомогою, ті у відповідь підготували позовну заяву, за якою суд почав розгляд адміністративної справи.
Якщо ближче до фактів — на території Поліського природного заповідника, тобто об’єкту природно-заповідного фонду, де законодавство забороняє видобуток корисних копалин, планується видобувати берилій. Позицію заповідника при цьому не запитували, навіть не ставили до відома. ТОВ «Прежанська рудна компанія» просто направила адміністрації установи офіційного листа, що найближчим часом будуть проводитись топогеодезичні роботи, а далі — «видобування корисних копалин Пержанського родовища берилію шахтним способом на глибині від 60 до 400 метрів».
«Будь-які спроби видобування корисних копалин на території заповідника, незалежно від глибини та способів видобування, є недопустимими, оскільки це однозначно призведе до катастрофічних негативних наслідків, — ідеться у листі заповідника до КЕКЦ. — На сьогодні не розроблена серйозна експертна оцінка впливу розробки цього родовища на територію природних екосистем не тільки заповідника, але і всього регіону. Ніхто до сих пір не проводив у даному регіоні серйозних досліджень з питань вивчення біорізноманіття рослинного і тваринного світу, ландшафтів. Не вивчались питання впливу змін клімату на особливості гідрологічного режиму. Адже останніми роками в даному регіоні спостерігаються катастрофічні зміни в природних ландшафтах — висихання соснових лісів, висихання боліт, зникнення болотної рослинності, заростання боліт лісом, обміління річок Уборті, Перги, Болотниці».
«ЗАКОН ЗАБОРОНЯЄ ВИДОБУТОК КОРИСНИХ КОПАЛИН В ОБ’ЄКТАХ ПЗФ»
Незважаючи на це, на руках у ТОВ «Прежанська рудна компанія» вже є дозвіл від Державної служби геології та надр, виданий на основі погодженого профільним відомством звіту оцінки впливу на довкілля. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів завізувало звіт з ОВД ще минулого року. Екологи-юристи вважають, що відомство цим порушило природоохоронне законодавство.
«Згідно із законом про природно-заповідний фонд чітко передбачено, що на території природних заповідників забороняється розробка корисних копалин. Тобто на території Поліського заповідника будь-яка розробка корисних копалин неможлива, — пояснює юристка ГО «ЕкоПраво-Київ» Галина ЛЕВІНА. — Тут навіть немає місця для дискусії — доцільно/ недоцільно і що та як впливає. З юридичної точки зору це заборона. Але враховуючи, що є інтерес до здійснення розробки, то відбуваються маніпуляції щодо тлумачень: що ж ми маємо на увазі під терміном «територія» і чи поширюється це визначення та заборона саме на надра. А видобуток берилію передбачається не на поверхні, а шахтним способом».
«Якщо вдатися до визначень нашого законодавства, то термін «територія» охоплює в у тому числі і надра. Закон говорить про заборону видобування будь-яких корисних копалин незалежно від того, де вони знаходяться — на поверхні чи під землею, — продовжила юристка. — На жаль, Держгеонадра вже видала спеціальний дозвіл на користування надрами. Згідно з визначеними географічними координатами територія заповідника місцями накладається із місцями розробки берилію. Перед тим, як видати дозвіл, мала бути процедура ОВД. Таку оцінку робило Міндовкілля. І відповідно до наданого висновку не було передбачено будь-яких заборон, умов чи обмежень щодо розробки території саме у заповіднику. Немає чіткого обмеження і чіткої екологічної умови, що на території заповідника така діяльність не може здійснюватися, і територію розробки треба зменшити, принаймні, виключити з неї ділянки, що пересікаються із Поліським заповідником».
ОЧЕВИДНІ ПОРУШЕННЯ
Наразі «Прежанська рудна компанія» продовжує збирати інші, передбачені законом, дозволи на видобуток берилію. На закиди екологів у товаристві запевняють, що родовище буде розроблятися підземним способом без пошкодження верхнього шару заповідника, утім, природоохоронці ставлять це під сумнів. Від самого початку історія із розробкою берилієвого родовища викликає чимало питань та зауважень.
Раніше в МБО «Екологія-Право-Людина» нарікали на низьку якість звіту з ОВД та відсутність у ньому деяких обов’язкових компонентів. Зокрема, не були проведені жодні дослідження щодо поточного стану флори та фауни на ділянках, де планується будувати збагачувальний комбінат та дві шахти. Власне, на відсутності якісних досліджень нарікали і в заповіднику.
А рік тому Головне управління Національної поліції у Житомирській області ініціювало досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо зловживань посадовими особами Держгеонадр. «Зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, порушуючи вимоги законодавства, посадові особи призначили аукціон із продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування берилієвих руд Пержанського родовища, яке розташовано на території Олевського району Житомирської області, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави у вигляді негативного впливу на об`єкт природно-заповідного фонду — Поліський природний заповідник загальнодержавного значення», — пояснювали в МБО «Екологія-Право-Людина».
Також в організації нагадали, що з 2018 року «Пержанська рудна компанія» брала участь у судовому процесі у якості третьої сторони на боці Житомирської облради, заперечуючи позов прокуратури щодо незаконності погодження видобутку берилію в межах Поліського природного заповідника. Екологи вважають, це якраз доводить — компанія добре усвідомлювала, що територія родовища частково знаходиться в межах заповідних територій, на яких видобуток заборонено, але все одно вирішила придбати відповідний спецдозвіл.
ЕКОЛОГІЧНА ШКОДА ДЛЯ ЗАПОВІДНИКА
Глушець, тетеруки, чорний лелека, сіра сова, бородата сова, журавлі — поки що ці птахи мешкають на території давнього заповідника, так само, як рідкісні лосі та рисі. Природоохоронний об’єкт був створений ще у 1968 році саме для того, щоб зберегти, за словами екологів, раритетні види флори та фауни. Досі заповідник вважається одним із найстарших та найцінніших територій з-поміж існуючих об’єктів ПЗФ (про його цінність неодноразово розповідала на шпальтах «Дня» авторка Людмила Ступчук). Тож позиція природоохоронної спільноти одностайна — зазіхати на цілісність заповідника не можна.
«Ми розуміємо, що це родовище має світове значення за масштабами, ми розуміємо інтерес держави до того, щоб розробляти його та отримати кошти. Але воно знаходиться на природоохоронній території високого значення, — зазначає координаторка проєктів Українського товариства охорони птахів Ольга ЯРЕМЧЕНКО. — Територія навколо заповідника — це об’єкт Смарагдової мережі, ці об’єкти створюються у рамках виконання Бернської конвенції щодо охорони біорізноманіття. Це значить, що країна бере на себе зобов’язання забезпечувати збереження довкілля. Але ділянки, де планується розробка родовища, повністю перекривають об’єкти Смарагдової мережі. Це означає, що ми їх втратимо».
За словами пані Ольги, так само під загрозою опиниться ядро екологічного коридору Житомирської області, тобто міграційні шляхи птахів. «Нам доводять, що ці розробки не будуть шкодити довкіллю, однак це проаналізувати наші експерти з екології. Так от, їхній висновок — розробки призведуть до зниження рівня ґрунтових вод. А він і так знизився до критичного мінімуму. Крім того, ці розробки призведуть до забруднення підземних вод, тому що тут планується будувати збагачувальний комбінат, на березі річки Уборть, що є притокою Прип’яті, — коментує Ольга Яремченко. — Нам гарантують, що будуть очищувальні системи, але ми знаємо, як у нас зазвичай таке очищення проводиться. Іще проблема в тому, що за 11 кілометрів від заповідника знаходиться кордон з Білоруссю. Тому негативний вплив на природне середовище буде і на території Білорусі. Річка Уборть протікає і там. Це небезпечно не лише для природного середовища та біорізноманіття, а й для людей, бо отримаємо масу проблем для здоров’я».
Природоохоронниця зауважує, що Поліський заповідник попри сучасні екологічні виклики все одно зберіг унікальні куточки, приміром, масив чорничних лісів, де зосереджено багато червонокнижних тварин. Родзинкою Полісся вважають болотні системи у комплексі з лісами, що стало унікальним природним середовищем для великої кількості тварин. Завдання влади та громадськості — зберегти цей раритетний куточок природи.
«До Поліського заповідника приїжджали навіть екологи із Франції, щоб ініціювати створення тут об’єктів світової спадщини. Поки що ці ділянки ще живі, але рівень води і так знижується, у перспективі ми їх можемо втратити. Існування таких тварин, як рись, лось, дуже тісно пов’язано зі станом природного середовища, зокрема, із наявністю лісів та боліт, — каже пані Ольга. — Якщо рівень ґрунтових вод падає, то болота починають заростати лісом. Втратимо біосистему та рідкісне біорізноманіття. Не все потрібно перетворювати в гроші, є ресурси, які нам дають життя та перспективу існування взагалі».
У той час, коли країни Європи намагаються робити ставки на максимальне збереження біорізноманіття та захист довкілля, коли міжнародні вчені рахують у трильйонах доларів збитки від пандемії та пов’язують появу нових вірусів із нинішнім станом природного середовища, Україна, грубо кажучи, готова зрубати гілку, на якій тримається частина екологічної безпеки держави.
