На його честь назвали престижний український університет, у Музеї української діаспори створили унікальну експозицію з особистих речей, була навіть спроба присвоїти його ім’я міжнародному аеропорту «Бориспіль». Ім’я Ігоря Сікорського, легендарного авіаконструктора, поволі повертається в Україну. Та досі на Батьківщині генія не зроблено, здавалося б, мізеру для його вшанування: багато років будинок, де мешкала родина Сікорських, що на вулиці Ярославів Вал у центрі Києва, перебуває в занепаді. А тут міг би бути музей авіаконструктора.
ОРЕНДА ПІД МУЗЕЙ ЧИ РУЙНУВАННЯ?
Щоб відновити справедливість, торік активісти взялися за непросту справу: ініціювали повернення садиби Сікорських державі. Річ у тім, що останні 15 років будинок орендував Міжнародний благодійний фонд «Музей історії повітроплавання та авіації імені Сікорського», який належить родині народного депутата Нестора Шуфрича. Договір про оренду було укладено між фондом і держпідприємством Міністерства оборони «Готель «Козацький» 2000 року.
По ідеї, в будинку мав працювати музей, та насправді фонд спорудою не опікувався. Активісти вимагали від Міністерства оборони розірвати договір оренди через суд, оскільки орендар не виконував своїх зобов’язань, а саме — відремонтувати будівлю і забезпечити її охорону. Натомість усі ці роки фонд утримував її неналежним чином. Зі скрипом оборонне відомство почало процес розірвання договору та повернення будинку у держвласність.
У суді першої інстанції вимоги МОУ повернути історичну споруду державі задовольнили. У червні 2016 року Київський апеляційний господарський суд розглянув апеляцію колишнього орендаря і рішення суду першої інстанції залишив без змін. Наразі історичну будівлю повернули державі, про що інформує прес-служба військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України. Там додають, що між державним підприємством Міноборони «Готель «Козацький» і фондом підписано акт прийому-передачі. Однак святкувати перемогу зарано.
«САДИБУ МОЖУТЬ ВІДІБРАТИ»
«Тепер все набагато складніше, ніж раніше, — коментує громадський активіст Іван ФІЛІПОВИЧ, котрий разом з однодумцями ініціював повернення садиби Сікорського державі. — До цього будинок перебував у власності Нестора Шуфрича, ми всі це знали і розуміли, як із цим боротися. Тепер ситуація інша. Будинок Сікорського належить державному підприємству «Готель «Козацький», до якого загалом належать чотири будівлі. 2004 року його директор підписав договір з однією швейцарською компанією про спільну інвестиційну діяльність. Документ стосувався усіх будівель держпідприємства (таким чином держмайно набуло статусу майна спільної власності. — Авт.). Весь прибуток директор спільно з іноземною компанію виводив за кордон, кошти поверталися у вигляді інвестицій, які не оподатковувалися. Зараз прокручувати таку схему неможливо, а іноземні представники вимагають сплатити їм 11 мільйонів гривень і віддати половину майна, тобто садибу Сікорського можуть відібрати».
За словами активіста, тут закладена, так би мовити, бомба уповільненої дії. З одного боку, вимальовується картинка, що будинок повернуто державі й можна братися за його відновлення, а з другого — в будь-який момент його можуть відібрати іноземні інвестори. «Разом із членами «ДемАльянсу» та деякими народними депутатами ми хочемо винести цю проблему в публічну площину, бо не лише цей будинок, а й готель «Козацький» можуть забрати, — продовжує Іван Філіпович. — Відомо, що є рішення Стокгольмського арбітражного суду про розподіл майна та виплату компенсації. Крім цього, є рішення Верховного Суду України, згідно з яким рішення Стокгольмського вважається недійсним. Тобто є протиріччя між двома судами, а вирішити це можна лише публічним розголосом. Можливо, міжнародна спільнота відреагує на це, можна буде подати апеляції чи зустрічні позови».
КОЛИ СУД — НЕ ПАНАЦЕЯ
Доки вирішуватимуться юридичні питання, будинок Сікорського так і стоятиме пусткою. «Я живу неподалік від нього. За цей час стан його не покращився. Ще два-три роки, і він почне завалюватися», — прогнозує Іван Філіпович.
Навіть якщо припустити, що Україна швидко вирішить судові протиріччя з міжнародними компаніями і майну ДП «Готель «Козацький» нічого не загрожуватиме, за скільки часу держава відновить садибу Сікорських? Приміром, садиба художника Олександра Мурашка на вулиці Малій Житомирській уже п’ять років належить Києву. Та навіть не перекрито даху аварійного будинку, із чого мали б розпочатися реставраційні роботи.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
«Із 2012 року садиба Мурашка і будинки поряд за рішенням суду передані в комунальну власність, — нагадує активіст та єдиний мешканець напівзруйнованої садиби Олександр ГЛУХОВ. — 2013 року київська влада визначила, хто буде балансоутримувачем, — це департамент культури Київської міської державної адміністрації. Лише 2015 року розробили проект реставрації, на що пішло 600 тисяч гривень. Торік роботи розпочалися аж у листопаді. Знайшли фірму, яка попрацювала місяць-півтора, повивозила сміття. Це плюс, але цього замало. Після Нового року я зателефонував у департамент культури, і там пояснили, що потрібно знову проводити тендер, знаходити нову фірму, яка продовжить реставрацію. Але все так повільно відбувається! Ситуація така, що будинок стоїть з проваленим дахом ще з 2013 року. Це як німий докір міській владі».
Реставрацію затягує і те, що потенційні забудовники намагаються через суди повернути садибу Мурашка. Цим шляхом можуть піти й ті, хто свого часу кинув оком на будинок Сікорського.
