Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вулкан, сніги й... антена

Українець Вадим Івлєв відправився в унікальну експедицію до землі, що майже не зазнала впливу людей
24 березня, 2016 - 10:21

Острів Херд відкрив у середині ХІХ століття американець Джон Херд. Нині ця територія на півдні Індійського океану належить Австралії. За понад 150 років на острові заледве побувала тисяча людей. Майже стільки ж фахівців готувало Heard Island-2016, мультидисциплінарну наукову експедицію до Херду. Близько тисячі людей працювали три роки, щоб 14 відчайдух три тижні, навесні цього року, вивчали острів.

Проект ініціювала приватна науково-дослідна організація Cordell Expeditions, що розташовується у містечку Волнат-Крік, штат Каліфорнія, США. Попередня схожа експедиція була 1997 року. Цікаво, що цього разу на екзотичний острів уперше потрапив українець, радіоаматор з Києва Вадим Івлєв.

МЕНШЕ ЛЬОДУ, БІЛЬШЕ РОСЛИН

Острів Херд багато в чому унікальний. Це земля з найменшим антропогенним впливом — люди, фактично, не втручаються у її життя. Серед постійних мешканців острову — хіба що пінгвіни, тюлені та морські птахи. А ще на Херді є активний вулкан Моусон, найвища точка на території, яка належить Австралії. Висота піку Моусон — 2745 метрів. Клімат на острові субантарктичний. Температура завжди близько нуля градусів, постійно дмуть потужні західні вітри.

«На острові є льодовики, які нещодавно почали танути, деякі — десять років тому. Тепер усім цікаво, що можна знайти у прісній воді від таких льодовиків, — ділиться Вадим Івлєв. — Через танення утворюються гірські озера. Прісна вода льодовиків змішується з морською водою, рослини заселяють нові території. Цікаво, як відбуватиметься ця колонізація. Раніше нові рослини припливали на острів на дошках. Тепер — на пластикових пляшках».

Херд є частиною архіпелагу, до якого також належить острів Макдональд. Менший за Херд, Макдональд, але постійно збільшується. Це відбувається завдяки частому виверженню вулкана.

МРІЯ БІОЛОГІВ І РАДІОАМАТОРІВ

Експедиція має дві ключові групи завдань. По-перше, дослідити природу острову, відкрити і задокументувати ще неописані місцеві біологічні види. «Природа Херду незаймана. На острові не знайдені біологічні форми, привнесені людиною. Там ніколи не було жодних поселень. Жодних звичних нам тварин, культурних рослин», — розповідає Херд Вадим Івлєв.

Зараз описано майже 300 видів тварин і рослин, які можна зустріти на Херді. Але науковці припускають, що тут існує ще кілька сотень видів, крихітних за розміром, від 0,1 до 10 міліметрів. «Мрія експедиції — побачити новий тип косатки, — додає Вадим Івлєв. — Є спостереження, які дозволяють це припустити. Дещо бачили з кораблів, але задокументувати це не вийшло».

У складі експедиції є радіоаматори, зокрема, власне, Вадим Івлєв, на яких покладено іншу важливу місію — встановити радіозв’язок з ентузіастами з усього світу. Херд належить до екстремально ізольованих точок земної кулі. Радіооператори з різних континентів десятиліттями мріють вийти на зв’язок з островом. Ця мета стала досяжною завдяки унікальній конструкції, яку розробив Вадим Івлєв. Ідеться про антену, заввишки 24 метри, що важить 40 кілограмів. Довжина хвилі сигналу — 160 метрів. Конструкцію збирають у горизонтальному положенні, і кілька людей піднімають її за допомогою лебідки — схоже на те, як це роблять з щоглою яхти.

«Змайстрували з колегою дві таких антени. Перед експедицією майже 12 місяців випробовував одну з них у Києві. Конструкції зробили самі, — ділиться Вадим Івлєв. — У мене на роботі є щось на кшталт лабораторії, там і працювали. Придбали трубки, текстоліт, зібрали конструкції, зробили різьбу — нічого складного для людини, яка вміє працювати руками».

А ще експедиція має приладдя для інтернет-зв’язку, тому дослідники у режимі реального часу зможуть спілкуватися з мешканцями різних точок Землі. Зокрема, планують ділитися першими враженнями від Херду з учнями Кловського ліцею №77, що у Києві.

КОМАНДА

Днями дослідники якраз висадилися на Херді. Вирушили туди ще на початку березня, з Кейптауна, що у Південно-Африканській Республіці. Члени експедиції пересуваються на кораблі Braveheart — назва перекладається як «хоробре серце». Керує групою Боб Шмідер (Bob Schmieder) із США. Загалом серед дослідників, які вирушили до Херду, десять американців, два австралійці, один швейцарець і українець.

«Став учасником експедиції завдяки збігу, — зізнається Вадим Івлєв. — Багато подорожую і давно хотів подивитися субантарктичні острови. Це — унікальна природа, якої незабаром може не стати через глобальне потепління. Знайомий новозеландець став співорганізатором експедиції. Коли дізнався про це, привітав його. А він запропонував долучитися до команди».

Доступ на острів можливий тільки за спеціальними дозволами, які щоразу різні. Зараз дослідники отримали право висадитися у трьох точках Херду — велика щедрість. На острові члени експедиції житимуть у наметах.

Перед відправкою науковці і радіоаматори отримали чималий перелік правил. Зокрема, на острів не можна завозити фрукти і курятину. А при пересуванні з одного місця висадки до іншого треба обов’язково дезінфікувати речі. Звісно, з Херду заборонено вивозити будь-яких тварин.

Натомість, члени експедиції планують дещо залишити на острові. Якщо обладнання для спостережень витримає суворі умови Херду, його залишать, щоб далі відстежувати життя цієї землі. А ми ж поки слідкуємо за відкриттями дослідників різних континентів, яким уперше за 20 років пощастило опинитися на далекому дивовижному острові.

Марія ПРОКОПЕНКО, фото Руслана КАНЮКИ, «День»
Газета: 
Рубрика: