Якою буде весна у ландшафтному заказнику, що в Одеській області? Сіятимуть зернові на розораній фермерами ріллі або рекультивують понівечені території? Відповідь на це питання шукають у кабінетах Міністерства екології та природних ресурсів і Міністерства оборони. Екологічна спільнота підтримує такий формат вирішення проблеми.
Нагадаємо, восени Міноборони віддало в оренду фермерським господарствам землі заказника місцевого значення «Тарутинський степ», вважаючи ці території своїми, оскільки за радянських часів тут був військовий полігон. Фермери розорали понад тисячу гектарів степу, й екологи вважають такі дії незаконними та руйнівними для унікального європейського ландшафту. Тому захисники природи звернулись до суду з позовом, щоб приватні підприємці, котрі укладали з оборонним відомством договори про оренду степових земель, рекультивували розорані угіддя.
ОЖИВИТИ СТЕП
Однак суд — процес тривалий. Як пояснила юрисконсульт Міжнародної благодійної організації «Екологія—Право—Людина» Софія Шутяк, наступне засідання заплановане на 17 лютого, й якщо раніше справу слухала одна суддя, то тепер троє, оскільки до процесу залучені центральні та місцеві органи виконавчої влади, Мінекології та Міноборони. А це означає, що на швидке рішення суддівської колегії очікувати не варто.
Та якщо до весни суд не вирішить, що робити зі степом, фермери почнуть посівну кампанію, як запланували раніше. А це загибель для заказника. Тож активісти паралельно з судовим процесом шукали іншого способу для порятунку степу. Й їм це вдалося. На початку січня Мінекології підготувало наказ про створення робочої групи щодо запобігання негативному впливу на довкілля під час військових навчань та іншої діяльності Міноборони. До складу групи увійшли представники екологічного та оборонного відомств, а також активісти громадських організацій. Нещодавно група провела першу зустріч.
«У результаті перемовин Міністерство оборони погодилось, що виділить техніку або організує підприємців, яких вони намовили орати землі степу, щоб втрамбувати те, що розорали, — розповідає Софія Шутяк. — Наші екологи підготували висновки, що це треба робити негайно. У суді ми вимагаємо від приватних підприємців відновити землі, але то буде нескоро. Як пояснили мені біологи, у землі полишалися цибулинки, корінці рослин і насіння, це як відкритий дерен, і якщо його правильно втрамбувати, то 70% рослинності відновиться самостійно, і процес рекультивації піде набагато швидше. Якщо зараз цього не зробити, у червні все це висохне, земля буде мертва, згодом відновлювати її буде набагато складніше. Тому спочатку треба зобов’язати винних виправити ситуацію. Бо є ризик, що раптом через Міноборони почнуться слідчі дії, а відомство про це заявляло (щоб з’ясувати, у чиєму віданні перебувають землі «Тарутинського степу» і чи має право Міноборони ними розпоряджатись. — Авт.), а на весну фермери кинуть у землю пестициди та гербіциди, знищать те, що є на їхню думку бур’янами, і все».
КОНТРОЛЬ ЯК АКСІОМА
Наступним етапом порятунку «Тарутинського степу» має стати присвоєння йому статусу національного природного парку. Як це зробити, наразі одностайної позиції немає. Так, адміністрація НПП «Тузлівські лимани» звернулась до Мінекологіїі з пропозицією приєднати заказник до їхнього парку, бо так буде забезпечена й адміністративна робота, і охорона заповідного об’єкта, що нині не передбачено статусом заказника.
Та проблеми з браконьєрами у «Тузлівських лиманах», постійні конфлікти і боротьба за сфери впливу у регіоні між чиновниками та керівництвом нацпарку відштовхують членів робочої групи від озвученої ідеї. Крім того, представник Департаменту екології та природних ресурсів Одеської облдержадміністрації розповів учасникам зустрічі, що місцеві мешканці налякані ситуацією у «Тузлівських лиманах» і не хочуть її повтору в «Тарутинському степу».
Якщо гіпотетично уявити, що степ таки отримав статус національного парку, тримати ситуацію під контролем громадськості все одно доведеться, підкреслюють активісти. «Представники Державної екологічної інспекції скаржилися під час зустрічі, що їм важко контролювати Тарутинський заказник, оскільки нема до нього доступу, — пояснює Софія Шутяк. — Якби там не була, я б повірила їм, але йдеться не про паркани та замки, а про вільну територію, доступ до якої існує. Просто інспектори керуються законом про порядок перевірок суб’єктів господарської діяльності. Але я вважаю, що це неправильно, бо вони самі себе обмежують: у них є закон про охорону природного середовища, в якому прописано їхні функції — охорона довкілля. Проте вони звикли ходити до суб’єктів господарювання і щось від того мати, а так інспектори приходять виконувати свою роботу та захищати об’єкти природно-заповідного фонду».
Тож, попри хороші тенденції щодо «Тарутинського степу», екологи шукають запасні варіанти його порятунку.
