У Міністерстві охорони здоров’я розповіли, як планують готувати ерудованих, амбітних і конкурентних лікарів. Програму змін прописали у Стратегії розвитку медичної освіти в Україні. До 12 жовтня триватиме її громадське обговорення. В. о. міністра охорони здоров’я Уляна СУПРУН відзначила, що лікарів треба вчити так, як спецпризначенців: із постійними перевірками засвоєних знань, поліпшенням здобутих навичок і отриманням нових.
У МОЗ розраховують, що заплановані зміни реалізують упродовж десяти років. Деякі з них почнуть діяти вже найближчої вступної кампанії.
НОВІ ІСПИТИ
Перший крок зроблено: МОЗ спільно з Міносвіти підняло пороговий бал у медичних університетах до 150, це мінімум, який повинен отримати абітурієнт на зовнішньому незалежному оцінюванні. Таке правило вже діяло під час цьогорічної вступної кампанії. А тепер ще й змінюються предмети, з яких абітурієнт має складати тестування. Обов’язковими залишаються українська мова, хімія або біологія за вибором, нове — математика або фізика. Планується, що так виші зможуть відібрати на навчання найбільш здібних студентів.
Наступний етап — нові стандарти навчання. За словами радниці міністра охорони здоров’я Інни СОВСУН, робоча група МОЗ і МОН вже підготувала їх та відправила на експертну оцінку у закордонні університети. Упродовж року ці стандарти мають бути затверджені, відповідно, заклади вищої освіти зможуть готувати нові навчальні програми.
Студентам доведеться «налягти» на англійську, адже треба буде складати іспит з англійської мови професійного спрямування. Також впроваджується міжнародне тестування ОСКІ, котре дозволить порівняти якість навчання між різними медичними університетами. Наступного року цей тест пройдуть студенти-третьокурсники. Як пояснила Інна Совсун, запроваджені ще у 1990-х роках ліцензійні іспити «Крок» віджили своє.
ФІНАНСУВАННЯ — ЗА ЗАСЛУГАМИ
Ще один блок змін стосується післядипломної освіти. Вона має бути безперервною. Щороку медики проходитимуть курси для поліпшення кваліфікації, де та в якій формі — на їхній розсуд. МОЗ визнає абсолютно всі сертифікати, зокрема закордонні.
Крім того, зміниться проходження інтернатури. Планується, що кожен заклад медичної освіти матиме свій рейтинг успішних студентів, а найкращі обиратимуть спеціалізацію та місце проходження інтернатури самостійно, а не за розподілом. Викладачі так само постійно працюватимуть над собою та отримають можливість навчання у закордонних закладах освіти.
Не менш важливий компонент стратегії — управління університетами та їх фінансування. Відтепер механізм фінансування базуватиметься на індикаторах успішності закладів вищої освіти. Чим більше кращих студентів — тим більше коштів отримає виш. Як раніше пояснювали «Дню» в аналітичному центрі CEDOS, це і є основним завданням МОЗ — контролювати якість освіти та забезпечувати належне фінансування.
Натомість у CEDOS запитують, скільки коштів недоотримали медичні виші від МОЗ для якісних освітніх послуг у 2017 році? Як приклад — скандальна історія зі зривом іспитів «Крок 1. Стоматологія» в Національному медичному університеті імені Олександра Богомольця. За версією екс-ректорки Катерини АМОСОВОЇ, студенти не змогли скласти цей іспит, оскільки профільне міністерство не виділило кошти, відповідно, вишу не було чим розрахуватися за них із Центром тестування при МОЗ. Нагадаємо, саме це стало причиною для розірвання контракту з Амосовою.
ОБМЕЖЕНА АВТОНОМІЯ
При цьому у МОЗ стверджують, що за стратегією розвитку медичної освіти профільні виші стануть автономними як фінансово, так і академічно. Це також передбачає закон про вищу освіту. Утім, ситуацію у НМУ імені Богомольця та Одеському національному медичному університеті важко назвати проявом університетської самостійності. Залишимо за дужками усі інтриги навколо цих скандалів, наведемо кілька фактів.
Костянтин НАДУТИЙ, директор департаменту менеджменту Асоціації сімейної медицини України: МОЗ має відповісти на ще одне запитання: чи вистачатиме нам лікарів після реформи? Наразі не всі пацієнти можуть підписати декларації з лікарями первинної ланки, бо їх менше, ніж потрібно. Прогноз щодо потреби у лікарях взагалі відсутній. Що станеться, якщо запропоновані зміни впроваджуватимуть стрімко? Чи порадує українців, що через шість років буде випущено удвічі менше лікарів, а дев’ять із десяти виїдуть з України, адже диплом буде вільноконвертованим, і жоден не поїде працювати в сільську місцевість? Згідно з настановами Всесвітньої медичної асамблеї, висока якість медичної допомоги виправдана лише тоді, коли вона доступна всім. Те, що пропонується, не враховує інтересів ані громадян, ані держави. Не враховує навіть інтересів лікарів, які у наступні роки відчуватимуть все більший тиск перевантаження і надексплуатації.
В обох вишах МОЗ усунув з посад ректорів Катерину Амосову та Валерія Запорожана та призначив своїх в. о. ректора. Нещодавно обидва виші отримали від Окружного адміністративного суду міста Києва схожі, як під копірку, рішення про скасування міністерських наказів про призначення «своїх» в. о. Також в ухвалах суду йшлося про заборону МОЗ втручатися у роботу університетів, зокрема призначати виконувачів обов’язків ректора, бо за законом про вищу освіту у форс-мажорних обставинах ці посади автоматично займають перші проректори. Попри такі судові рішення, МОЗ по другому колу призначив в обох закладах нових в. о. ректора. А як же тоді університетська самостійність?
«У наших умовах автономія перетворилася на викривлене явище або ректорський феодалізм. Ректори витискають усіх неугодних, заміняють на некваліфікованих, але лояльних. Таким чином завдання вищої освіти не виконується, — вважає Ірина ЄГОРЧЕНКО, старша наукова співробітниця Інституту математики НАН України, активістка громадської організації «Точка росту: освіта і наука». — Автономія має передбачати відсутність обов’язкового контролю за певними справами. Наприклад, МОЗ говорить, що скорочується кількість бюрократичних моментів, але деякі університети навпаки збільшують обсяг паперової роботи. Викладачі через це звільняються, а страждають від цього студенти. На мою думку, треба реорганізувати університети, інакше ці судові тяганини, як в одеському та київському медуніверситетах, триватимуть вічно».
ЛІКАРСЬКА АРИФМЕТИКА
Як контролюватиметься практика студентів-медиків, як працюватимуть університетські клініки, коли наші дипломи прирівняються до міжнародних і чому студент тепер має більше вчити англійську мову, ніж медицину в цілому? Такі запитання зараз отримує МОЗ від студентів і викладачів. Команда міністерства обіцяє розтлумачити все протягом громадського обговорення.
На думку Костянтина НАДУТОГО, директора департаменту менеджменту Асоціації сімейної медицини України, МОЗ має відповісти на ще одне запитання — чи вистачатиме нам лікарів після реформи? Наразі не всі пацієнти можуть підписати декларації з лікарями первинної ланки, бо їх менше, ніж потрібно.
«Прогноз щодо потреби у лікарях взагалі відсутній. Що станеться, якщо запропоновані зміни впроваджуватимуть стрімко? Чи порадує українців, що через шість років буде випущено вдвічі менше лікарів, а дев’ять з десяти виїдуть з України, адже диплом буде вільноконвертованим, і жоден не поїде працювати в сільську місцевість? — розмірковує Костянтин Надутий. — Згідно з настановами Всесвітньої медичної асамблеї, висока якість медичної допомоги виправдана лише тоді, коли вона доступна всім. Те, що пропонується, не враховує інтересів ані громадян, ані держави. Не враховує навіть інтересів лікарів, які у наступні роки відчуватимуть все більший тиск перевантаження і надексплуатації. Або виїдуть в інші країни, де питання якості підготовки не розглядається у відриві від кількості. Водночас практично всі ідеї цієї концепції можуть бути використані для формування виваженої стратегії змін у кадровому забезпеченні системи охорони здоров’я».
