Мама восьмимісячного малюка звернулася до лікарів із тим, що її дитя не може набрати вагу, бо що не з’їсть, відразу починається нудота. Після обстеження медики дійшли висновку, що у дитини гастрит. Для того, щоб з’ясувати, в чому річ, вирішили провести зондування. Як же були здивовані лікарі, коли побачили, що після неприємної процедури мама почала годувати дитину чіпсами! Мовляв, вона ж зранку нічого не їла, а чипси дуже любить.
Якщо випадок із цим малюком можна вважати одиничним, то серед дітей підліткового віку вживання чіпсів, горішків чи сухариків — явище досить поширене. Вони їх купують без перешкод у кіосках і крамничках, а донедавна ці продукти продавалися й у шкільних буфетах. Та після наказу Міністерства освіти та науки ще чотири року тому, який забороняв продавати у школах продукти, що містять барвники, ароматизатори, підсилювачі смаку та консерванти, вони мали зникнути зі шкільних вітрин. Причину такого рішення в міністерстві пояснювали тим, що значно зросла кількість школярів, які хворі на гастрит, виразку шлунку та залізодефіцитну анемію.
Утім, ця заборона суттєво не покращила здоров’я учнів. За останніми даними Міністерства охорони здоров’я, рівень захворюваності дітей підліткового віку протягом п’яти років виріс на 9%. Одна з причин такої негативної динаміки — вживання в ранньому віці алкоголю, тютюну та порушення режиму харчування. Як стверджують у МОЗ, лише у 35—45% підлітків добовий режим харчування наближається до рекомендованого (тобто повноцінний сніданок, обід і вечеря), а 10—35% дітей не вживають фруктів та овочів або їдять їх лише раз на тиждень.
Мало того, що діти не їдять необхідних продуктів, часто вони перекушують поспіхом або на бігу. А частина з них не звикла до вечері та обіду усією родиною. Буває, що батьки садовлять за стіл дітей окремо від себе та й їдять інші страви. Із кого ж тоді братимуть приклад дітлахи, якщо батьки перекушують бутербродами, а їм дають геркулесову кашу?
До яких наслідків може призвести нераціональне харчування в дитячому віці, «Дню» розповіла доктор медичних наук, головний науковий співробітник Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України Олена МУКВІЧ.
— Олено Миколаївно, які основні наслідки може мати нераціональне харчування у дітей?
— Раціональне збалансоване харчування забезпечує фізіологічні потреби людини в енергії та харчових речовинах (містить необхідну добову норму білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мікронутрієнтів), тому потрібне для підтримки здоров’я, гарного самопочуття і працездатності. Якщо з певних причин один компонент їжі переважає над іншими, йдеться про нераціональне харчування. Підлітковий період є ключовим періодом розвитку людського організму, в якому завершується формування скелету і скелетної мускулатури, виникають якісні та кількісні зміни в нервово-психічній сфері, що пов’язані з процесами навчання. Тому правильне надходження до організму необхідних харчових речовин буде сприяти поліпшенню функціонування всіх органів і систем. Відповідно до принципів раціонального харчування підлітки повинні вживати щодня: м’ясо і м’ясопродукти, рибу, молоко і молочні продукти, яйця, рослинні жири, овочі та фрукти, хліб, крупи, бобові, цукор. На жаль, наші підлітки часто харчуються неправильно — вживають багато вуглеводної їжі: хлібобулочних виробів, каш та макаронів, перекушують здобою чи солодощами, які часто продаються у шкільних їдальнях. Оскільки наші діти мало займаються у спортивних секціях, а чимало взагалі не відвідує шкільних уроків фізкультури, ця категорія дітей має більший ризик до надлишкової маси тіла. Бо енергетичні витрати в такому разі менші, а калорійність їжі — висока. Чим раніше у дітей розвивається ожиріння, тим складніше з цим боротися в подальшому, а в деяких випадках — неможливо.
Є категорія дітей, які недоотримають необхідну кількість білків у харчовому раціоні, тобто м’яса, риби й молочних продуктів. Через це у них знижується набір маси тіла, працездатність, а формування їхнього інтелектуального рівня набагато нижче, ніж у дітей, які повноцінно харчуються. Білок — це основне джерело амінокислот, які йдуть на побудову власних білків організму. Із них найбільш значимі білки-ферменти та білки імунної системи — для створення імунних клітин. Тому такі діти частіше хворіють. Жировий компонент також важливий. На жаль, наше населення більш схильне до вживання жирів тваринного походження, а не рослинного. Хоч медицина довела, що рослинні жири забезпечують багато важливих функцій в організмі. На першому місці за кількістю поліненасичених жирних кислот стоїть лляна олія, але в нас вона не дуже поширена. Корисні також оливкова, кукурудзяна та соняшникова олії. Досить серйозною проблемою є дефіцит мікронутрієнтів, насамперед вітамінів, мінеральних солей (кальцію, заліза, цинку, йоду). Так, дефіцит деяких із них призводить до розвитку дефіцитних анемій, зниження зорової та слухової пам’яті, погіршення здібності до навчання та порушення формування особистості. У нашій харчовій промисловості є дуже багато продуктів, що містять барвники, ароматизатори, консерванти, які недопустимі в харчуванні підлітків. Вони спричиняють ураження кишково-шлункового тракту, підшлункової залози та є причиною різноманітних алергічних реакцій. На жаль, наші підлітки не дотримуються режиму харчування, тобто певного інтервалу часу між прийомами їжі. Вважається, що найбільш раціональним у цьому віковому періоді є чотириразове харчування: сніданок перед школою, другий сніданок у школі, обід (у школі чи вдома) та вечеря. Підлітки часто не снідають удома через нестачу часу або відсутність апетиту. Ще одна проблема, що багато дітей взагалі не обідають у школі.
— У школах США кілька років тому почали видавати дітям на обіди свіжі овочі та фрукти, щоб боротися з ожирінням. Як ви думаєте, коли Україна підхопить цю тенденцію?
— Це неприємний факт, але шкільні обіди дуже бідні на овочеві та фруктові страви. Тому зараз Міністерство охорони здоров’я готує відповідні документи про раціональне харчування школярів, які мають вирішити цю проблему. Бо справді, наші діти мало вживають овочів та фруктів, що пов’язано з фінансовим питанням. Цінова політика така, що не всі можуть себе ними забезпечувати, особливо в осінньо-зимовий період. Є категорія дітей, чиї батьки купують овочі та фрукти, але коли є вибір між якимось рослинним салатом, стравами з капусти та хлібобулочними виробами, то, звісно, дитина віддасть перевагу булочкам.
— Кілька років тому у школах заборонили продавати чипси, сухарики, горішки та інші схожі продукти...
— Це та продукція, яка зовсім недопустима для дитячого харчування. Вона містить ті ж самі барвники, ароматизатори, поліпшувачі смаку, які так подобаються дітям, але саме через їх вживання вони досить швидко потрапляють до кабінетів гастроентеролога. У дитячому віці ерозійні процеси у шлунку розвиваються набагато швидше, ніж у дорослому. Таким чином, порушуються функції печінки, страждає підшлункова залоза, руйнується мікрофлора в кишечнику, починаються тотальні запальні процеси всіх органів кишково-шлункового тракту. Тому лікарі радо вітали закон про заборону чипсів та сухариків у школах.
— Чи поменшало після цього пацієнтів?
— На жаль, ні. Бо, вийшовши за межі школи, дитина їх купує в кіосках. Але, втім, те, що ці продукти заборонені у школі, яка для багатьох дітей є взірцем, прикладом для наслідування, уже добре. Коли у школі це не дозволено, то в підсвідомості дітей закладається думка, що вживати таку їжу справді не варто.
— Що взагалі, на вашу думку, можна продавати у шкільному буфеті, який ідеальний асортимент?
— Продукти, які використовуються в шкільному харчуванні, повинні пройти гігієнічну експертизу, мати передбачені підтвердження якості й відповідати санітарно-гігієнічним нормативам. Шкільне харчування має бути ощадливим щодо способу приготування, зокрема обмеженим у кількості смажених страв та щодо хімічного складу, тобто має бути обмеження синтетичних харчових домішок, солей, спецій. Перше місце відводиться молоку й молочним виробам (сири, кисломолочні продукти, сметана). Необхідним є забезпечення раціону овочами і фруктами, м’ясними та рибними блюдами, хлібобулочними виробами. Не можемо відмовити дітям і в цукерках, але вони повинні містити якісний шоколад. Перевагу слід надавати зефіру, пастилі, мармеладу, карамелі.
— Є багато родин, які відмовляються оплачувати шкільні обіди, натомість дають дітям із собою бутерброди. Як це може позначитися на здоров’ї підлітка?
— Бутерброд не може замінити повноцінного обіду. І з чого зазвичай він складається? Шматок білого хліба, намазаний маслом. А це взагалі агресивний продукт, тому що підлітки з’їдають його поспіхом, часто на бігу, відкушуючи та ковтаючи великими шматками. Таким чином їжа шматками потрапляє в дванадцятипалу кишку, де не може перетравлюватися ферментами підшлункової залози. У принципі більшість батьків знає, як забезпечити дітям раціональне харчування, але не завжди у них це виходить. Уранці найкраще давати дітям різноманітні каші, чай, сир. На обід — гарячі страви, рибу або м’ясо, компоти чи соки, бо це когорта вітамінів. На полудень найчастіше дають кисломолочні продукти, какао, можна давати фрукти чи соки. І на вечерю бажано віддавати перевагу овочевим стравам. Необхідними є і режимні моменти — дитина не їсть протягом тривалого часу або навпаки постійно жує в проміжках між основними прийомами їжі.
— Судячи з вашої практики, чи часто батьки дотримуються цих порад?
— Нині батьки читають багато літератури про те, чим і як годувати дітей, тобто основна маса населення поінформована, як треба харчуватися. Але нагодувати дитину чим-небудь дуже складно, для цього треба відповідна кулінарна обробка їжі, важливу роль відіграє її зовнішній вигляд, та й сама атрибутика харчування. Також має значення, який буде посуд і як він буде розставлений на столі. Я радила б відроджувати давню традицію їсти разом, щоб батьки й діти сиділи всі за одним столом. Дитина буде спостерігати за тим, як поводяться за столом її батьки, старший братик чи сестра, і робитиме те ж саме. Якщо мама жує бутерброд, а дитині дає тарілку з кашею, то природно, що дитя захоче їсти те ж саме, що й мама. Не слід забувати, що для приготування страв можна використовувати й деякі спеції. Це допоможе урізноманітнити страви, завдяки чому вони не будуть буденними і набридлими для підлітків.
