Ні мораторію на забудову буферної зони біля Софії та Лаври, ні ефективних рішень, щоб припинити знищення історичного центру Києва минулого року від депутатів Київради ми так і не дочекались. А мали всі шанси. На останній сесії питання про мораторій навіть не внесли до порядку денного, хоча були обіцянки, зокрема й від мера Віталія Кличка, що це питання буде не просто обговорене, а нарешті прийняте. Бо як-не-як час спливає: 1 лютого розпочнеться чергова сесія ЮНЕСКО, де знову розглядатиметься українське питання. Якщо до цього часу ми не приймемо законодавчого акта про заборону будувати будь-що впритул до двох святинь, внесених до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, потрапимо в інший список, чорний. Тоді Софію та Лавру можуть викреслити з поважного переліку пам’яток узагалі. А там — будуй, що хочеш, де хочеш, ніщо не стоятиме на заваді.
Прикро, що і столична влада не робить нічого суттєвого, щоби протистояти будівельному хаосу у столиці. У той же день, коли мораторій на забудову буферних зон депутати проігнорували, приділили увагу іншому питанню — ліквідації Управління охорони культурної спадщини при КМДА. Колишній активіст організації «Збережи старий Київ» Ігор Луценко, а тепер нардеп, прокоментував таке рішення депутатів з обуренням. На його думку, це пряма дорога до поширення незаконної будівельної епідемії по всьому Києву. І ще й така собі підтримка у впровадженні Генплану-2025, в якому експерти бачать лише узаконення незаконно відведених земельних ділянок ще за мера Черновецького.
У КМДА заспокоюють, що єдиний орган, який раніше мав право дбати про збереження культурної спадщини (як він це робив, то інше питання), не ліквідовують, а лише приєднують окремим підрозділом до Департаменту культури КМДА. До останнього часу УКОС очолював Руслан Кухаренко, експерти характеризують його як будівельного лобіста, проти якого за порушення законодавчих норм навіть відкрили кримінальну справу. Але звільнити його з посади не змогли через те, що він то на лікарняному, то у відпустці по догляду за дитиною. Тому не було іншого шляху, як приєднати його управління до Департаменту культури. Яким будуть його завдання, а головне — хто керуватиме ним і на чиїй совісті подальша доля культурного надбання столиці — питання відкрите.
Тому до нинішніх депутатів Київради в активістів чимало запитань. Якщо раніше вони підтримували рішення і про мораторій, і розірвання незаконних договорів на оренду землі чи забудову, то тепер їхня позиція кардинально відрізняється. Ірина Нікіфорова, активістка ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива», бачить лише одну причину: значна частина київських депутатів або самі належать до цих забудовників, або захищають їхні інтереси.
— Проект рішення було розглянуто й ухвалено усіма профільними комісіями, але так і не винесено на порядок денний. Офіційна причина — зауваження юристів. Але не виключено, що справжня причина інша. Хочеться вірити, що мер Кличко все-таки переможе будівельну мафію, все залежить від нього і від більшості у Київраді, партії «Удар», — каже Нікіфорова.
Що робити, щоб розірвати це хибне коло? В архітектора Віктора Глєби, є свій варіант — боротись із земельно-будівельною мафією та карати корупціонерів. «Ми пропонуємо боротися з конкретними корупціонерами, піднімати документи, знаходити чиновників, які ставили під ними підписи, і судом Лінча їх люструвати. Іншого дієвого методу немає. Ми щойно повернулися з будівництва на вулиці Шулявській, 32, виявили самозахоплені земельні ділянки, грубе порушення норм чинного законодавства у будівництві, тріснутий пополам сусідній будинок. На Жмаченка, 28 є ділянка, яка щодо генплану значиться як зелена зона, а насправді там ліс вирубали і готуються до зведення будинку. Або ж той самий ЦУМ — він є? Його немає. Прийшов Кличко, наобіцяв людям і імітує роботу», — коментує Глєба.
Наміри приєднати УКОС до Департаменту культури експерт теж не підтримує, на його думку, не може цей департамент займатися технічними питаннями, це радше функція Мінрегіонбуду чи архітекторських структур.
— Біля станції метро «Арсенальна» є будинок київської комендатури, частково зруйнований, це пам’ятка національного значення, передана у приватні руки, її руйнують, потім знесуть і збудують, що кому треба. Зараз будівельно-земельна мафія знищує землі історико-архітектурного призначення, нехтуючи Земельним кодексом України. Стаття 19 говорить, що всі землі історико-архітектурного призначення змінюють своє цільове призначення виключно за постановами Кабміну. У столиці України жодна земельна ділянка не має підтвердження від уряду, от і все, — додає Глєба.
Тепер у КМДА киян закликають до спільної розробки положення про новий підрозділ Департаменту культури, тобто колишній УКОС. За словами заступника мера Ганни Старостенко, вже була зустріч із громадськістю, присвячена цьому питанню. Пропозиції можна надсилати на електронну пошту [email protected]. Що ж, пишімо листи.
Найбільш скандальні будівництва в Києві 2014 року
• Вулиця Волгоградська, 25, у Протасовому Яру, зведення 25-поверхової висотки загрожує сповзанням сусіднім будинкам, що стоять на Батиєвій горі.
• На Жмаченка, 28 планується будівництво на місці вирубаної зеленої зони.
• Поблизу зоопарку на вулиці Шулявській, 32 мають звести 25-поверхову будівлю — не маючи необхідних дозволів та документів.
• На вулиці Саксаганського, 111 розібрано будинок, де жив Михайло Грушевський, на місці пам’ятки архітектури планують звести торговельно-розважальний центр.
• Замок Барона на Ярославовому Валу (фото 1) втратив статус пам’ятки архітектури, є ймовірність знесення будинку.
• Поблизу станції метро «Осокорки» компанія «Скай-буд ЛТД» планувала побудувати торговий центр — місцеві мешканці влаштовують акції протесту.
• Неправомірне будівництво на даху Будинку профспілок (фото 2). Зараз це перевіряє Державна архітектурно-будівельна комісія.
• Попри повернення Гостинного двору (фото 3) у власність киян, тривають дискусії, чиїм коштом реставрувати чи консервувати пам’ятку — міста, мешканців чи компанії-реставратора.
• Будинок на Музейному провулку, 2А виріс на 12 поверхів замість дозволених семи.
