Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як отримати водійські права: приклад Львова

Після розслідування місцевих активістів висновки невтішні
15 лютого, 2018 - 10:44
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Три роки тому в Україні почали функціонувати сервісні центри МВС. Вони стали правонаступниками МРЕВ, надаючи послуги, пов’язані з оформленням документів на транспортний засіб. Назва структури змінилася. Та чи залишилися її старі проблеми? Раніше ні для кого не було таємницею, що іспити на отримання водійських прав супроводжувалися корупційними схемами. Втім, водії й надалі продовжують нарікати на зловживання, не приховуючи, що і зараз є шляхи, як іспити можна скласти «без проблем».

Дізнатися, як зараз отримують водійські права, вирішила група львівських активістів на чолі з програмістом і науковцем Святославом ЛІТИНСЬКИМ. За ним в Україні закріпилася репутація мовного супермена. Святослав через судові позови обстоює українську мову в ситуаціях, коли порушується законодавство. Він був першим українцем, який отримав внутрішній паспорт без російськомовної сторінки, а також домігся від низки іноземних компаній маркування побутової та електронної техніки українською.

У розмові з «Днем» Святослав Літинський сфокусувався на темі водійських прав і діяльності сервісних центрів МВС.

ПОРУШЕННЯ, ЯКІ «НЕ ВИЯВИЛИ»

Отож, іспит для отримання водійського посвідчення складається з теоретичної та практичної частини. Теоретичний екзамен відбувається у приміщенні територіального сервісного центру. Іспит — це 20 тестових запитань, на які відводиться 20 хвилин. Якщо ви припустилися трьох різних або двох однакових помилок, іспит вважається не складеним. Перездача не швидше, ніж за п’ять днів. У разі позитивного результату першої частини кандидати у водії допускаються до іспиту з керування автомобілем. Святослав Літинський стверджує, що, пішовши нечесним корупційним шляхом, кандидат у водії здебільшого може як-небудь здати теорію і часто взагалі не складати практичну частину.

Літинський разом з однодумцями навесні минулого року вирішив порахувати кількість водіїв, які справді сіли за кермо, аби здати другу практичну частину іспиту. Всі спостереження фіксувалися на відео. Протягом тринадцяти годин вони спостерігали за роботою Львівського регіонального сервісного центру МВС.

«За документами центру, тоді було здійснено виїзди 99 учнів, — розповідає Святослав Літинський. — Насправді на відео ми зафіксували лише шість виїздів навчального автомобіля. По суті, шість відсотків кандидатів у водії складали практичну частину, а інші, очевидно, заплатили хабарі. Із цим відео ми звернулися за поясненнями до сервісного центру і Національної поліції, наполягаючи на проведенні службового розслідування. Згодом від обох структур ми отримали відповідь, що жодних ознак зловживань чи хабарництва не виявлено».

Юлія ШЛИЯН: Так, я могла заплатити, але вирішила переконатися сама й довести іншим, що не все в нашій державі робиться за гроші. Якщо ніхто не пропонуватиме хабарів, то й вимагатимуть їх набагато менше. Це реально й можливо

Активісти повторили експеримент восени 2017-го. Ситуація покращилася. Вісім годин зйомки засвідчили, що половина тих, хто складав того дня практичний іспит, виїжджала затвердженим сервісним центром маршрутом. «Ми повторно подали зафіксовані на відео докази в сервісний центр, але там знову не знайшли порушень», — резюмує Літинський.

На початку поточного 2018 року Святослав Літинський продовжив розпочату справу. Як голова громадської організації він подав заяву, щоб на один день увійти до складу комісії з приймання іспитів зі знань Правил дорожнього руху. Зрештою, йому відмовили: мовляв, комісія вже сформована. Однак Літинському таки вдалося досягнути мети — він скористався статусом помічника депутата, який дозволяє бути присутнім на будь-якому засіданні місцевого органу виконавчої влади.

«Вони дуже розгубилися і боялися мене впускати, — пригадує Святослав Літинський. — Того дня теоретичну частину складали 38 людей. Це явно замало. Підозрюю, що працівники сервісного центру повідомили своїм співучасникам, як я вважаю, злочину, аби вони не приводили свої групи складати іспит того дня. А першій групі, яка вже прийшла на екзамен, уже просто нікуди було дітися. У результаті, із 38 людей склали іспит лише 12. В інструкції чітко зазначено: якщо іспит складає менше, ніж одна треть групи, спеціаліст навчальних курсів має бути переатестований. Відповідно зараз ми скерували вимогу, аби, згідно з нормативно-правовими актами, цього спеціаліста переатестували. А зміст другого запиту був таким: скільки таких переатестацій було минулого року. Ще не відповіли, але я не здивуюся, якщо жодної такої примусової переатестації не було.

Розмір хабара я обговорював з багатьма абітурієнтами і теперішніми водіями. Йдеться про дві-три тисячі гривень. Нескладні підрахунки жахають загальною величиною суми, яка за тиждень проходить через сервісний центр МВС. Це величезний корупційний апарат, який, на жаль, працює вже десятиліттями. Ми отримуємо багато некваліфікованих водіїв. А потім дивуємося, чому так багато аварій на дорогах».

Наступним кроком активістів буде колективний позов, для підготовки якого Святослав Літинський зараз шукає однодумців: «Розумію, що ті люди, які дали хабар за водійські права, не погодяться взяти в цьому участь, адже бояться покарання. Тому я шукаю тих унікальних людей, які за останніх півроку здали на права чесно, але бачили всі ці порушення».

«ЯКЩО НІХТО НЕ ПРОПОНУВАТИМЕ ХАБАРІВ, ТО Й ВИМАГАТИМУТЬ ЇХ НАБАГАТО МЕНШЕ»

Останнім часом у «Фейсбуці» можна зустріти дедалі більше історій тих водіїв, хто склав іспити чесно. До приладу, це львівська журналістка Юлія ШЛИЯН. Нещодавно вона отримала водійські права і поділилася своєю мотиваційною історією у «Фейсбуці» та блозі інтернет-порталу «Твоє місто».

Наприкінці серпня Юлія вирішила записатися до автошколи. Одразу твердо вирішила, що за водійські права платити не буде. «Отож, прийшла я до автошколи, яку мені порадили, і заповнила всі необхідні документи, — згадує дівчина. — Коли директор перечитав мою анкету, то запитав: «Чи вам допомагати?» Я не зрозуміла запитання. Він уточнив: «Ну, ви будете платити чи самі складатимете?» Відповіла, що такої допомоги не потребую. Тоді директор озвучив офіційну вартість навчання».

Рівень навчання в автошколі Юлію, м’яко кажучи, не вразив. Переписування теоретичного матеріалу в зошит на заняттях, обмаль безпосередньої практики водіння... «Найцікавіше почалося в кінці курсу, — розповідає журналістка. — Староста прийшла і сказала, що інструкторові потрібно здати 2300 гривень, із яких двісті — за так званий внутрішній іспит (навіщо він, так і не зрозуміла), а 2100 — за гарантоване складання іспиту в сервісному центрі МВС.

Із 20 учнів нашої групи лише троє планували складати без хабара. Решта навіть не думали пробувати й переконували нас, що із цього нічого не вийде. На іспиті в сервісному центрі ті, що заплатили, просто відповідали навмання й після трьох помилок виходили. Комп’ютер не зараховував їм іспиту, але на перескладання ніхто не йшов: усі відразу складали водіння. Чи дійсно їздили вони на машині — не знаю, не бачила.

Із тих, хто не платив, склала лише одна дівчина. З теорією в неї вийшло з першого разу, але водіння завалила, тому прийшла перескладати. Хлопець, який спочатку також не платив, потім вирішив дати гроші й теж не ходив перескладати».

Якщо теорію їй вдалося скласти швидко, то з водінням у неї виникли проблеми. Проте після декількох невдалих спроб їй таки вдалося законно отримати свої права. «Це реально й можливо», — стверджує дівчина, котра радить запастися терпінням і сприйняти це випробування як справу принципу. — Так, я могла заплатити, але вирішила переконатися сама й довести іншим, що не все в нашій державі робиться за гроші. Якщо ніхто не пропонуватиме хабарів, то й вимагатимуть їх набагато менше».

«КРИМІНАЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ НЕ РОЗПОЧИНАЛИСЯ»

«День» звернувся з інформаційними запитами до відповідних органів. Отож, скільки справ про зловживання та вчинення корупційних дій при отриманні водійських прав було порушено за останній час? Які покарання отримали винуватці цих справ? У Головному управлінні Національної поліції у Львівській області відповіли, що «кримінальні провадження щодо діяльності Головного сервісного центру МВС України у Львівській області слідчими підрозділами ГУНП у Львівській області щодо складання іспитів на отримання водійських прав за період із 01.01.2017 року до 01.02.2018 року не розпочиналися».

Натомість у запиті до Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області «День» запитав, чи відомо їм про проект-розслідування Святослава Літинського, про який він розповів газеті? І як, власне, вони прокоментують заяви про засилля хабарництва в автошколах та сервісних центрах МВС під час отримання водійських прав? У львівському сервісному центрі МВС зауважили, що «в січні 2018 року Літинський С. В. дійсно був присутній у приміщенні ТСЦ 4641 для складання теоретичних іспитів зі знань Правил дорожнього руху, однак не як член комісії, а як помічник народного депутата України». Втім, також було сказано, що «громадський активіст Літинський С. В. не повідомляв РСЦ MBС у Львівській області про проведення ним будь-яких проектів розслідувань».

Як бачимо, діалогу не вийшло. Осад залишається неоднозначним. «День» продовжуватиме стежити за ситуацією.

Дмитро ПЛАХТА, «День», Львів
Газета: 
Рубрика: