Музей є важливою складовою туристичної індустрії, тому музейна і туристична сфери мають доповнювати одна одну та постійно взаємодіяти. І державний план розвитку туризму також має бути направлено і на музей як на один із головних туристичних ресурсів, а не лише на інфраструктурні об’єкти туристичної галузі.
Унікальні надбання, що зберігаються в музейних закладах, мають зацікавити насамперед внутрішнього туриста. І молодь — це основний контингент, який потрібно привабити. У цьому випадку музей може стати успішним патріотичним, мистецьким, культурним та історичним центром. Сучасно та естетично представлені музейні експозиції, правдиве висвітлення минулого, відреставровані архітектурні та мистецькі пам’ятки — запорука цивілізованої роботи музеїв, туризму та держави загалом.
Традиційні музейні заходи потрібно доносити до потенційних споживачів як якісний туристичний продукт. І тут музейні заклади мають активно брати участь у професійних туристичних виставках, активно співпрацювати зі ЗМІ, знаходити власні шляхи розвитку тих видів діяльності, що можуть привабити туриста. Багатогранна співпраця музею та туризму буде корисною обом сферам діяльності, бо лише двосторонній контакт матиме плідні результати. Це — вимога часу та об’єктивна необхідність.
Безумовно, музеї мають стати тими осередками, які поєднають громадян України, сприятимуть їхньому порозумінню та відчуттю причетності до спільних сторінок історії.
МУЗЕЙНІ КОЛЕКЦІЇ — ОКРАСИ ТУРИСТИЧНОГО МАРШРУТУ
Проблему розвитку внутрішнього туризму та залучення до її реалізації музейного простору потрібно вирішувати комплексно. Саме музейні колекції та унікальні експонати мають бути тією «родзинкою», яка зацікавить споживача туристичних послуг та змусить відвідати ті чи інші маршрути подорожей та мандрівок.
Одним із перших прикладів підтримки державою історико-культурного ареалу, до якого входить музейний заклад, є реставрація культурного центру в Жовкві. Інші приклади, коли навколо музейного простору будувались дороги, проходила газифікація населених пунктів, які знаходяться в орбіті музею, та формувалась туристична інфраструктура — також добре відомі. Зокрема, це Національний заповідник «Гетьманська столиця» у Батурині, побудова та відкриття 2011 року культурно-археологічного центру «Пересопниця» на Рівненщині та інші.
Сьогоднішні туристи завтра керуватимуть державою, культурою, музеями, тому потрібно вже зараз закласти в їхні душі розуміння, наскільки важливе функціонування музейної галузі як багатогранного організму, що вимагає постійної уваги та підтримки. Дивіденди, що отримає від цього суспільство, не можна порахувати у грошовому еквіваленті. Результатом буде новий цивілізаційний рівень, який сприятиме і популяризації багатьох музейних закладів у різних регіонах та поза межами України. Коли наші музеї стануть цікавими вітчизняним туристам, тоді вони викличуть інтерес і в іноземців.
ЕКСПОНАТ-БРЕНД
Музеї повинні віднайти ту екскурсію, захід чи окремий експонат, що можуть стати брендом закладу, зацікавити відвідувача, туриста та стати тим продуктом, який можна реалізовувати на ринку. Він має добре «продаватися» та приносити дивіденди у вигляді фінансового зростання та комунікаційного розвитку музею. Це дозволить просувати нові проекти. Тому музейні працівники мають брати активну участь у видавничій роботі, підібрати той сувенір, без якого на піде з музею жоден відвідувач, представляти себе у традиційних ЗМІ, на сайтах та у соціальних мережах. Туристичні маршрути мусять розпочинатися з музеїв, проходити через них, бути їх невід’ємною частиною. Музеї мають переконати споживача, що без відвідування їхньої екскурсії, фестивалю чи виставки він не зможе відчувати себе сучасною успішною людиною.
Саме для цього в одному з регіонів нашої держави діє мандрівний проект «Волинь туристична» (www.volyntravel.com.ua), який об’єднав п’ять областей України. Музейний світ, на щастя, відрізняється від повсякденного. Потрапляючи до нього, людина стає іншою. Саме для цього працюють представники музейної та туристичної галузей.
