Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як платити за медицину?

Про зміни, потрібні українській системі охорони здоров’я
26 лютого, 2016 - 14:12
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Автономні лікарні, незалежне агентство, що замовляє в них послуги, громади, які є власниками поліклінік, — усе це за кілька років може стати реальністю. У грудні 2015-го — січні 2016 року робоча група експертів «Реанімаційного пакету реформ» розробила концепцію реформування фінансування системи охорони здоров’я України. Йдеться про практичні кроки, які необхідно зробити до 2020 року для проведення початкового етапу реформ у системі охорони здоров’я. Документ розробили на основі «Стратегії реформування системи охорони здоров’я в Україні на 2015—2020 роки».

«У ДЕРЖАВИ — І ГРОШІ, І ЗАКЛАДИ, І ЛІКАРІ. ІСНУЄ КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ»

Як створити прозору систему оплати за медичні послуги, якщо у нас, за оцінками міжнародних експертів, неформальні платежі становлять 50%, а в загальних витратах системи охорони здоров’я 75% — це витрати населення на ліки? Разом з тим, за даними соціологів, сьогодні настільки знизився рівень життя українців, що до 90% громадян стверджують, що вони матимуть серйозні фінансові труднощі у разі тяжкої хвороби.

Ідея громадської платформи «Реанімаційний пакет реформ» полягає в тому, щоб зробити простими і зрозумілими відносини між споживачами медичних послуг (громадянами), замовником (державою) та постачальником (медичними закладами).

«У нас є споживач і є дещо, що ми називаємо державою, яка одночасно є і замовником, і постачальником. У неї — і гроші, і заклади, і найняті лікарі — все з’єднано, існує конфлікт інтересів. Ми ж будуємо здорову систему, коли є зрозумілі відносини, які врівноважують одне одного: люди роблять передплату, тобто внески, які у деяких країнах називають страховими. Після цього замовник на зібрані гроші купує для цих людей послуги у постачальника, тобто у медичного закладу. Постачальник надає послуги у межах визначеного у цих відносинах обсягу. Все — предмет контрактних відносин між цими суб’єктами», — говорить проектний менеджер з реформи охорони здоров’я проектного офісу Національної ради реформ Павло КОВТОНЮК.

СТРАХОВА МЕДИЦИНА ВІДКЛАДАЄТЬСЯ

Систему внесків не планують змінювати найближчі п’ять років. Тобто у цей період про страхову медицину з окремим спецфондом не йдеться. «Сьогодні в Україні — загальне оподаткування. І роботодавці, і працівники страждають від високих податків на зарплату, фонд оплати праці тощо. В Україні — великий тіньовий ринок, він дає додаткове навантаження на роботодавця. Введення додаткового податку дасть додаткове навантаження на всіх», — пояснює експерт Світового банку з питань реформування системи охорони здоров’я Нінель КАДИРОВА.

Як ми будемо оплачувати медичні послуги? Пропонується запровадити державний гарантований пакет, що забезпечить надання первинної допомоги. Для отримання медичних послуг «поза пакетом» експерти пропонують систему співоплати. Окремі категорії від співоплати звільнять — зараз над цим працюють. Однозначно будуть впроваджувати добровільне страхування. Згідно з проектом, громадяни платитимуть за обсяг визначених послуг, і це питання ще потребує обговорення. Також експерти говорять про нову систему контролю якості послуг.

Унікальність України в тому, що ми платимо майже за всі ліки самостійно, вважають фахівці. Сьогодні цього немає ніде в Європі.

БАЗОВА ДОПОМОГА ЗМЕНШИТЬ РІВЕНЬ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ

На думку авторів проекту, 2016 року слід почати роботу над створенням єдиного національного замовника медичних послуг — максимально автономної агенції, яка не має залежати від політичних чинників і яка укладатиме контракти безпосередньо з лікарнями. Експерти вважають, що створювати її потрібно вже сьогодні — щоб «розкачати» роботу. Також потроху треба запускати нові механізми оплати — експеримент планують розпочати у пілотних лікарнях, за сприяння Світового банку. Ніщо не заважає залучати до роботи приватні лікарні, якщо вони надають кращі послуги за ту ж ціну, що й державні.

«Коли приймемо цю концепцію, розпочнемо перші практичні кроки, — коментує Нінель Кадирова. — У країні немає грошей, але ми можемо чесно сказати, що вона може захистити деякі категорії населення, забезпечити оплату певних послуг, надати максимально захищені послуги на рівні амбулаторій та поліклінік. Якщо країна введе систему захисту і забезпечення ліками на первинному рівні, це знизить рівень госпіталізації. Така практика дає добрі результати: міжнародний досвід свідчить, що введення забезпечення простими бронхолітиками (для тих, у кого бронхіальна астма або інші захворювання дихальних шляхів) скорочує виклики «швидкої» і кількості госпіталізації удвічі».

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: