Минулого тижня Київ відвідала моніторингова місія ЮНЕСКО. Представники організації Томаш Феджерді, президент ICOMOS в Угорщині, та Анна Сидоренко, програмний спеціаліст щодо Центральної, Східної та Південно-Східної Європи Центру всесвітньої спадщини, на власні очі мали переконатися, що Софії Київській та Києво-Печерській лаврі, які входять до списку об’єктів Всесвітньої спадщини під одним номером, нічого не загрожує.
Нагадаємо, останні сесії Центру всесвітньої спадщини відбувалися на тривожній для України хвилі, оскільки у фінальному протоколі міг з’явитися вердикт про внесення Софії та Лаври до так званого чорного списку — переліку об’єктів, котрим загрожує виключення з ЮНЕСКО. Поки що Україні вдавалося утримати позиції завдяки обіцянкам виправити помилки. Чи переконали експертів цього разу? Дізнаємося за два місяці, коли будуть готові висновки моніторингової місії.
РЕАКЦІЯ НА ТРИВОЖНІ ЗНАКИ
Експерти міжнародної пам’яткоохоронної організації не часто навідуються до країн, чиї об’єкти входять до ЮНЕСКО. Їхній візит — це реакція на тривожні дзвіночки, які постійно надходили з Києва. Передусім, від громадських діячів, котрі паралельно з урядовим звітом до ЮНЕСКО напередодні щорічних сесій організації надсилали свої, альтернативні. У них повідомляли про усі проблемні точки у буферних зонах пам’яток. Натомість звіт офіційного Києва містив суцільний позитив із посилом, що навіть якщо й існують певні проблеми, їх обов’язково усунуть, як-то понизять поверховість на скандальному об’єкті біля Софії Київської на вулиці Олеся Гончара, 17/23 (має дев’ять поверхів із допустимих чотирьох-п’яти). До речі, рекомендація ЮНЕСКО понизити тут поверховість з’явилась ще 2009 року, а віз, як кажуть, нині там. Забудовник ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» вимогу ігнорує, а міська влада нарікає, що не має важелів впливу на інвестора.
Про інші тривожні сигнали поблизу Софії та Лаври першими інформували ЮНЕСКО теж громадські активісти. Приміром, про початок будівництва житлового комплексу висотою до 17 поверхів на вулиці Лейпцизькій, 13 розповідали ще два роки тому. Це буферна зона Києво-Печерської лаври. Міністерство культури розповіло про цей об’єкт лише під час візиту моніторингової місії. Так само з ініціативи громадськості міжнародні експерти довідались про імовірну перебудову двоповерхової садиби на вулиці Володимирській, 21/20 у десятиповерхову з трирівневим підземним паркінгом.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Прямо заборонити реалізацію подібних проектів фахівці ЮНЕСКО не можуть, однак радять Україні уникати їх, використовуючи чинне законодавство. Зокрема, на цьому наголосила Анна Сидоренко, коли під час зустрічі з представниками Міністерства культури, Київської міської держадміністрації та активістами обговорювалось будівництво на вулиці Гончара, 17/23. Тож процедура пониження поверховості має відбуватися у рамках наявних законів. Якщо місто змогло цього добитися на об’єкті у Десятинному провулку, 3/5, де з шести поверхів лишилося чотири, те ж саме має відбутися зі «Фреско Софія» на вулиці Гончара.
Така позиція експертки викликала у громадськості підозри, що вона захищає інтереси забудовника. Тим паче, є інформація, що Анна Сидоренко особисто знайома з представниками ТОВ «Інвестиційно-будівельна група».
ОБІЦЯНКИ Є. ЧИ БУДЕ ВИКОНАННЯ?
Натомість у Мінкульті сподіваються почути від учасників місії якщо не схвальні, то м’які висновки. «Враження лишилися позитивні в усіх сторін, мені так здається. Експертам було приємно, що сьогодні є згуртованість довкола проблем між міністерством, мерією та активістами, — пояснює «Дню» Олександр Єпіфанов, начальник управління охорони культурної спадщини Міністерства культури. — Багато громадських організацій якимсь чином виходили напряму на ЮНЕСКО і розповідали про інші проблеми. Експерти не могли зрозуміти, що ж відбувається. Щоб зняти цю напругу та непорозуміння, на останній сесії ЮНЕСКО вирішили направити місію».
Чиновник наголосив, що у відомстві добре розуміють наслідки забудови буферної зони святинь, але з цим не треба одразу бігти до міжнародників (камінь у бік міських активістів), а врегульовувати ці питання на національному рівні. Тож експертів місії переконали, що тримають ситуацію під контролем. Так, мер столиці Віталій Кличко заявив, що незабаром буде ухвалено історико-архітектурний опорний план Києва, потім — Генплан, і так місто убезпечать від хаотичної та незаконної забудови. Та жоден із цих документів не підтримують містяни.
Ще експертів переконали, що надаватимуть повну інформацію про стан буферної зони, зокрема про зведені тут нові об’єкти та заплановані містобудівні перетворення. А громадські діячі попросили розробити жорсткіші правила щодо використання реклами у буферній зоні та надати чіткі рекомендації щодо кожного об’єкта зі вказівками на конкретні адреси, щоб не було лазівок, як від них відвертітися. Представники ЮНЕСКО підтримали й ідею мораторію на будівництво та експлуатацію підземних споруд у буферних зонах Софії та Лаври.
«ДУМАЮ, НАМ УКОТРЕ ПОВІРИЛИ»
Крім розмов, гості мали насичену програму знайомства зі станом пам’яток. Відвідали Софію Київську, Києво-Печерську лавру, проблемні місця, де будинки зводяться у буферній зоні, а також оглянули панорамні види на пам’ятки.
Якщо у Національному заповіднику «Софія Київська» його співробітники ділилися тим, що нарешті розробили та узгодили із Мінкультом охоронні межі довкола святині, то в Лаврі зустріч із фахівцями ЮНЕСКО проводили представники Української православної церкви (Московського патріархату). Саме до церкви у громадськості багато претензій, бо за її ініціативи у заповіднику будуються нові споруди під виглядом реконструкції. За даними Всеукраїнської асоціації музеїв, за останні шість років на території Лаври зведено вісім споруд загальною площею близько десяти тисяч квадратних метрів.
«Я сподіваюся, що експерти об’єктивно все оцінять. Лише дивно, що вони не були на об’єкті на Гончара. Але пояснили так, що знають про цю ситуацію, — поділилась враженнями від зустрічі Ірина Нікіфорова, член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, котра разом із колегами готує альтернативний звіт для ЮНЕСКО. — Такі візити означають, що ситуація справді серйозна. Представники ЮНЕСКО приїхали, щоб уточнити, чи справді об’єкт під загрозою, чи може він потрапити до «чорного» списку. Місія приїздить раз на чотири-п’ять років, востаннє були у нас 2013 року. Я вважаю, що питання «чорного» списку не стоятиме, бо заповідник «Софія Київська» провів велику роботу для своєї безпеки, зокрема, прийняті охоронні межі, за якими, приміром, на Володимирській, 21/20 може бути споруда не більше 25 метрів заввишки. Плюс мер пообіцяв, що буде демонтаж на Гончара. Думаю, нам укотре повірили».
У Міністерстві культури «Дню» пообіцяли розповісти про висновки ЮНЕСКО, щойно матимуть їх на руках. Чекаємо.
