Про американську армію знали вони лише з кінострічок і,
як багато інших молодих людей, вважали американських солдатів непереможними
суперменами.
А рік потому, згідно з розпорядженням міністра оборони
України, до Києва прибуло 97 сержантів, найкращих за армійським вишколом.
На базі Інституту Сухопутних військ почалися заняття кандидатів для навчання
у США з усіх військових дисциплін та з англійської мови. Швидко відсівалися
ті, хто погано знав мову чи недосконало володів зброєю. У березні відбулися
іспити, за ходом яких пильно стежили представники військового відомства
США. Було визначено кращих сержантів. Ними стали Юрій Танцюра, Андрій Шарий,
Ігор Халанчук, Святослав Набит, Микола Олійник та Любомир Бойчук.
На початку червня їх було відряджено до штату Техас, де
в Міжнародному військовому інституті іноземних мов їм належало добре опанувати
загальний курс з англійської мови та досконало вивчити військову термінологію.
Майже 400 військовиків із різних країн світу проходили в той час навчання
в Техасі. Наших хлопців розселили якомога далі один від одного, щоб вони
спілкувалися виключно англійською. В інституті вчилося чимало представників
країн СНД. Однак, на думку викладачів-американців, українські військові
якісніше та швидше засвоювали навчальний матеріал.
В Академії сержантів у штаті Луїзіана нашим співвітчизникам
було запропоновано пройти двотижневий курс із підготовки командира піхотного
відділення. Це був найскладнішій період під час перебування в задушливій
Луїзіані, де часом спека сягала 45 градусів. Робочий день для всіх курсантів,
а наші хлопці навчалися в одній крупі з американцями, починався о 4.30
із фізичної зарядки і тривав до 23.00, після чого у всіх було єдине бажання
— дістатися до ліжка й відпочити. Проте незвичні кліматичні умови та насичений
план тренувань і занять не став перешкодою. Американські вояки були здивовані
тим, що двадцятирічні українці не тільки вміло володіють зброєю, а й добре
знають озброєння іноземних армій, відмінно орієнтуються на незнайомій місцевості
без усякого приладдя й ніколи не втрачають військової наснаги.
Хлопці успішно пройшли цей курс, а за підсумками навчання
молодший сержант Микола Олійник зайняв друге місце в усій академії. За
це він був нагороджений спеціальною відзнакою, яка для сержанта армії США
є підставою для негайного підвищення в званні.
Після цього їх відрядили до штату Нью-Йорк до 10-ї гірської
дивізії легкої піхоти, яка готувалася для виконання миротворчої місії в
Боснії. Головною метою цього стажування було навчити сержантів методично
грамотно керувати підрозділом під час «бойових дій» у лісі, горах та в
місті.
А потім — знову Луїзіана. Якісний відбір кандидатів у Києві
став у пригоді. Під час проведення стрільб найкращим стрільцем з усієї
Академії сержантів став наш старший сержант Ігор Хованчук, який уразив
усі 40 мішеней. Йому надали американську військову кваліфікацію «експерт».
В інших номінаціях бойової підготовки українці також відзначилися.
Найкращим у змаганнях із легкої атлетики став Андрій Шарий, а у виконанні
нормативу подолання водної перешкоди з повним спорядженням став Юрій Танцюра.
Обидва ці сержанти є вихованцями навчального центру Сухопутних військ України,
що в смт Десна Чернігівської області, яким, до речі, часто лякають сьогоднішніх
призовників.
Найбільше наших хлопців уразило те, що в американській
армії керують солдатами виключно сержанти. А ще те, що в американських
солдатів не існує обмежених норм харчування. Солдат у них споживає стільки,
скільки того потребує організм і вимагає виконання службового завдання.
В останні тижні навчання українським військовим командування
академії надало новеньку «Тойоту», водій якої возив наших сержантів у вільний
час. Виявилося, що американці в своїй більшості досить комунікабельні та
гостинні люди. Володіючи мовою, наші хлопці мали можливість знайти гарних
друзів за океаном. І ось літак «зі сріблястим крилом» переніс їх до рідної
України.
Днями шістьох українських сержантів з американською академічною
освітою було відряджено до українського батальйону. Влітку цього року їм
належить увійти до миротворчих сил ООН і в складі українського батальйону
півроку служити на території колишньої Югославії. А на початку наступного
року планується створення української «академії» сержантів. Першими викладачами
та командирами там будуть саме ці шестеро вояків, справжніх професіоналів
Сухопутних військ Збройних сил України.
